facebook.com
mind
Міфи і розвінчання: що змінює Трудовий кодекс

Міфи і розвінчання: що змінює Трудовий кодекс

Які права й обов'язки отримають роботодавці, та на які гарантії зможуть розраховувати працівники

Цей матеріал також доступний російською
Міфи і розвінчання: що змінює Трудовий кодекс
Фото УНІАН

У зв'язку з підвищеним інтересом до проекту Трудового кодексу (ТК), який має розглядатися Верховною Радою в другому читанні та покликаний замінити Кодекс законів про працю 1971 року (КЗпП), серед населення поширюються все більш фантастичні чутки (часто з протилежним змістом) щодо «закріпачення» пересічних громадян. Чи справді українці будуть продані в рабство «за борги МВФ»? Чи взагалі є проект ТК таким революційним, щоб про нього сперечатися? Отже, нижче – найбільш поширені фейки та пояснення.

«Проект ТК все занадто зарегульовує»

Фактично проект ТК зводить в один кодифікований документ все те, що раніше регулювалось на рівні підзаконних актів, трохи осучаснюючи застарілі положення. Тобто якщо ви не бачите конкретних норм у чинному КЗпП, не факт, що їх немає в інших нормативних актах, у тому числі актах 1970–1980-х років, які ще діють в Україні. Наприклад, у нас ще частково чинна Постанова Раднаркому від 04.06.1933 року (!), якою регулюється у тому числі сумісна праця родичів в державних установах та підприємствах. Дійсно, Міжнародна організація праці (МОП) у своїх рекомендаціях також зауважила, що ТК занадто деталізований. Але в Україні всім зрозуміло, що відсутність детального регулювання на рівні закону – це тільки привід для маніпуляцій, зважаючи на специфіку вітчизняної судової практики. 

«Значно розширюється коло підстав для звільнень без чітких визначень»

У цілому перелік підстав для припинення трудового договору не зазнав значних змін. Але були додані норми, що врегульовують такі проблемні питання припинення трудового договору, як смерть працівника чи роботодавця – фізичної особи, відсутність працівника на роботі та відсутність інформації про причини такої відсутності понад два місяці, звільнення сумісника у разі прийняття основного працівника тощо. Також були додані абсолютно нові підстави, такі як звільнення за грубе порушення працівником вимог охорони праці, пожежної безпеки або безпеки руху на транспорті, розголошення державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, порушення керівником, членами виконавчого органу товариства прав його засновників (учасників). Разом з тим нові підстави містять умови для їхнього застосування, що виключають можливість свавілля роботодавців.

Деякі інші підстави для звільнення ТК, навпаки, викладає в ключі, більше направленому на захист працівників. Так, зокрема, прогулом вважатиметься відсутність на роботі протягом усього дня (а не трьох годин, як зараз), а для звільнення за систематичне невиконання обов’язків необхідним буде наявність двох (зараз – одного) попередніх непогашених дисциплінарних стягнень. Звільнення у разі відмови продовжувати роботу при зміні істотних умов праці вважатиметься звільненням за ініціативою роботодавця, тобто відбуватиметься із дотриманням додаткових гарантій та компенсацій (зараз це «нейтральна» підстава).

«Вагітні жінки та жінки з дітьми позбавляються соціальних гарантій»

Все навпаки: проект ТК розширює перелік гарантій, пов'язаних з народженням дітей, покладаючи на роботодавця обов'язок, наприклад, увільнити вагітну жінку від виконання роботи на період проходження медичних обстежень (із збереженням зарплати!), або надати чоловіку додаткову оплачувану відпустку в зв’язку з народженням дитини (14 календарних днів).  

Повна заборона відправляти у відрядження та залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт, роботи у вихідні та святкові дні жінок з дітьми буде замінена на можливість подібних дій (якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором), але виключно за наявності письмового дозволу жінки. Для вагітних жінок всі заборони збережено. Збережена також і заборона встановлювати випробування таким категоріям жінок, що, до речі, було розкритиковане МОП, яка зазначила, що «на практиці це також   може посилити небажання роботодавців наймати працівників з цими характеристиками».

У МОП є зауваження і до заборони залучення жінок до важких робіт та робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, які було в цілому збережено з радянських часів. Бюро рекомендує забезпечити в проекті Трудового кодексу, щоб обмеження праці жінок були пов'язані виключно із охороною материнства, і не базувалися на стереотипних припущеннях щодо видів праці, які підходять для жінок.

Тобто МОП, навпаки, навіть вважає, що проект ТК містить стільки обмежень для застосування праці жінок, що це може порушити принцип рівності можливостей та призвести до дискримінації жінок. Адже, дійсно, жінці з сімейними обов'язками неможливо будувати кар'єру із повною забороною їздити у закордонні відрядження або планувати роботу в зручний для неї (у тому числі нічний) час.   

«Скасовується заборона звільнення вагітних жінок та жінок з дітьми»

Проект ТК, дійсно, дещо змінює повну заборону звільнень жінок з дітьми, дозволяючи звільнення, наприклад, у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов’язків. Тобто зловживань з боку несумлінних працівниць, вочевидь, поменшає. Але заборона звільнень вагітних жінок залишилась практично без змін. Дозволятиметься звільнити вагітну тільки у зв'язку із закінченням строку договору або у зв'язку з ліквідацією з виплатою вихідної допомоги в розмірі щонайменше трьох середньомісячних заробітних плат (такі ж гарантії і у жінок з дітьми). Зараз за КЗпП це фактично непрацююча норма щодо «обов'язкового працевлаштування» таких категорій жінок, що на практиці призводить до парадоксальних випадків поновлення працівниць на підприємствах у процесі ліквідації і не приносить нікому користі. 

«Проект ТК дозволяє стежити за працівниками навіть у вбиральні»

Проект ТК передбачає, що роботодавець має право контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, зокрема й з використанням технічних засобів. Проте це має бути зумовлено особливостями виробництва, здійснюватися на умовах, визначених колективним договором, з обов’язковим письмовим попередженням працівників до початку застосування таких засобів. Під час здійснення контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників. За порушення таких вимог роботодавець несе відповідальність. Нагадаємо, що зараз таке спостереження здійснюється майже усюди та у трудовому праві не врегульоване.

«Роботодавець може приймати без погодження з колективом будь-які рішення, які мають силу закону»

Дійсно, проект ТК надає право роботодавцю видавати нормативні акти у сфері праці. Було б дивно, якщо б він не мав права це робити на власному підприємстві. Але проект також передбачає, що такі акти мають відповідати актам трудового законодавства, генеральній, галузевій (міжгалузевій), територіальній угодам, колективному договору.

Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним врегульовані, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з профспілкою або після проведення консультацій з нею. У разі відсутності профспілки роботодавець погоджує ці питання з вільно обраними представниками працівників, і лише в разі їх відсутності роботодавець може їх приймати самостійно. Тобто працівники будь-якого підприємства мають право брати активну участь в управлінні шляхом створення представницьких органів.

«Роботодавець матиме право перевести працівника на будь-яке інше підприємство/посаду на власний розсуд»

Проект ТК не містить жодних суттєвих змін щодо переведення працівників. Як за КЗпП, так і за проектом ТК, переведення можливе тільки за наявності згоди працівника. У виняткових випадках (епідемії, аварії, стихійне лихо) можливо це зробити на термін не більше одного місяця і без згоди, що передбачено і зараз за КЗпП.

Взагалі проект ТК передбачає укладення трудових договорів виключно у письмовій формі, а зміна умов можлива лише за згодою сторін у письмовій формі. Місце роботи та трудова функція, до речі, належатимуть до обов'язкових умов трудового договору.

«Українців змусять працювати по 12 годин на день, 72 години на тиждень»

Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень і не змінюється. За проектом ТК, колективним договором може бути продовжена тривалість щоденної роботи в окремі дні, але не більш як до 12 годин, за умови дотримання установленої тривалості робочого часу 40 годин на тиждень.

Режим праці та відпочинку за проектом ТК буде обов'язковою умовою трудового договору, яку можливо змінити тільки за згодою сторін в письмовій формі. До речі, КЗпП взагалі не встановлює, які умови трудового договору є обов'язковими.

«Профспілки позбавляються всіх гарантій»

Дійсно, у проекті ТК скорочений перелік випадків, коли необхідно запитувати дозвіл профспілки на звільнення її члена. З іншого боку, фактично повний «імунітет» членів профспілки іноді призводив до зловживань на практиці. Разом з тим у профспілок залишаються доволі серйозні важелі впливу на роботодавця. Наприклад, навіть МОП дивує норма у проекті ТК щодо необхідності проведення консультацій з профспілками у випадку будь-яких скорочень (навіть однієї посади).

«Вимога» щодо звільнення керівника на вимогу профспілки буде замінена на «пропозицію», тобто нарешті приберуть скандальну норму, яка не сприяє інвестиційній привабливості країни, адже є прямим шляхом до рейдерства.  

«Проект ТК мало що змінює та не відповідає сучасним реаліям»

На жаль, це не фейк. Трудове право залишається імперативним та негнучким, із мінімумом диспозитивних норм, що можуть бути врегульовані за згодою сторін. Вочевидь, будь-які прогресивні ідеї не на часі і не в змозі перемогти норми СРСР. Деякими сторонами соціального діалогу навіть висловлюється думка, що не такий вже в нас КЗпП і застарілий, то й працюймо за ним далі. Україна, до речі, є останньою країною колишнього СРСР, яка ще живе за радянським трудовим правом.    

Дещо прогресивним є, звичайно, врегулювання у проекті ТК таких форм зайнятості, як дистанційна та надомна праця, зазначення кваліфікаційних вимог як рекомендаційних. Але зважаючи на такі повільні темпи оновлення трудового законодавства, черговий проект ТК уже застарів за час його обговорення. Поки ми вважаємо сучасним легалізацію дистанційної праці, десь на далекому Заході вже переходять на трудові смарт-контракти та оплату праці біткойнами.