Важливий вузол: навіщо Борисполю знати, як буде розвиватися наземний транспорт в Україні

Міжнародний аеропорт Бориспіль 8 грудня обслужив десятимільйонного пасажира – це найкращий результат повітряних воріт столиці за весь час їхньої роботи. До кінця року на підприємстві розраховують вийти на показник у 10,3-10,4 млн пасажирів, що майже на 15% перевищить показники минулого року. Таку динаміку на підприємстві багато в чому пояснюють розвитком хабової моделі, яку офіційно затвердив уряд у 2015 році. Але для того щоб аеропорт і надалі міг нарощувати обсяги пасажиропотоку, залучати авіакомпанії та конкурувати на міжнародному ринку, однієї лише концепції хабової моделі недостатньо – вона, як мінімум, повинна спиратися на державну авіаційну стратегію. Чому це важливо, Mind розповів Павло Рябікін, генеральний директор МА Бориспіль.

Згідно з даними Третього щорічного симпозіуму WorldBank і ACIWorld, авіаційна галузь забезпечує 63 млн робочих місць і додає близько $ 2,7 трлн до світового ВВП. Темп глобального зростання пасажиропотоку становить 5,5%.

Що хочуть знати інвестори? Стрімкий розвиток авіаперевезень ставить відповідні завдання – аеропорт Бориспіль має інвестувати у власний розвиток величезні суми грошей. А слід зазначити, залучення інвестиційних коштів в авіаційні інфраструктурні проекти, що будуть тривалий час окупатися – непросте завдання в регіоні з нестабільною економічною ситуацією.

Крім того, аеропорт Бориспіль не може бути окремим суб'єктом як транспортного ринку України, так і світового ринку транспорту. Для досвідчених інвесторів, якими, без сумніву, є авіакомпанії, необхідною умовою роботи на українському ринку є стратегія захисту інвестицій.

Простіше кажучи, авіакомпанії прагнуть точно розуміти конкретні речі:

• яку кількість пасажирів, в яких напрямках і з якою частотою вони зможуть перевозити;
• коли почнеться конкуренція між різними видами транспорту з точки зору боротьби за пасажира – перетікання пасажира з економ-класу залізничного на авіаційний транспорт;
• коли ці види транспорту будуть один одного доповнювати, а коли – конкурувати.

Наприклад, сьогодні залізничний транспорт є дотаційним, а, отже, не може вважатися конкурентом для авіаційної галузі. Різниця у вартості перевезення складає близько десятків разів.

Інший приклад, якщо Бориспіль – хаб, то він повинен бути мультимодальним хабом. Просто авіаційним хабом сьогодні бути недостатньо. Аеропорту конче не вистачає альтернативних видів транспорту. Виростаючи до 10 млн пасажирів у поточному році, вже в 2018-му він буде мати близько 12-13 млн і просто зупинить бориспільське шосе в обидва боки.

Навіщо створювати національну транспортну стратегію? На всі ці питання повинна відповісти довгоочікувана авіаційна стратегія, концепцію якої нещодавно презентували в Мінінфраструктури. Варто зазначити, що активізація держави у частині формування і визначення довгострокових перспектив у сфері транспорту та авіації зокрема – це позитивний сигнал для конкурентного розвитку авіаційної галузі.

Очевидно, що авіаційна стратегія обов'язково має стати частиною національної транспортної стратегії. В її основу необхідно покласти якісну дослідницьку роботу по формуванню економічних моделей із визначенням довгострокових перспектив всіх видів транспорту в Україні, адже аеропорт збирається будувати свої довгострокові показники не в абстрактній державі і абстрактній інфраструктурній системі, а у вельми конкретній.

У наступному році, наприклад, планується захистити перед Кабінетом міністрів України стратегічний план розвитку підприємства і території, який розрахований на поступове нарощування інфраструктури аеропорту при зростанні авіаперевезень в Борисполі аж до 50 млн пасажирів на рік. І без сумніву, важливо розуміти, які регіональні аеропорти знайдуть своє місце в транспортній екосистемі України, і враховувати ці показники у планових документах Борисполя.

Що планує Бориспіль на 2018-й? Втім, керівництво аеропорту з оптимізмом дивиться у наступний рік. У Борисполі в 2018 році планується завершити будівництво паркінгу перед терміналом D, а також нових виходів на посадку, істотно розшириться трансферна зона.

У новому році розпочнеться реалізація кількох проектів – розширення перону та галереї терміналу D. Таким чином, наступний рік дійсно стане роком серйозних стратегічних змін як в авіації, так і в інших сферах транспорту.