Блокчейн у банківській сфері: як нова технологія може вплинути на галузь

У недалекому майбутньому блокчейн зможе спростити багато процесів у банкінгу, а також зробити різні ланцюжки платежів безпечнішими. Про це голова правління Альпарі Банку Дмитро Яковлєв розповів під час форуму «Banks+Tech: якими будуть фінансові послуги майбутнього», організованого Mind спільно з інноваційним парком Unit.City.

У банківській технології блокчейн використовується вже давно. Створили його ще на папері. Касова книга, прошита та пронумерована від першої до останньої сторінки, з печаткою й підписом, з якої не можна вирвати жодної сторінки, і неможливо підробити залишок на позавчорашній день по касі – саме вона потрапляла на перевірку до регулятора. Це і є справжнісінький блокчейн у примітивній формі. Хоча у цифровій формі він має цікавіший вигляд.

Що буде з банками після приходу блокчейну? Банки на блокчейн перейдуть доволі швидко. З розвитком фінтеху вони не зникнуть, а ось співробітників у них значно поменшає. Найбільший банк років через 50 найматиме всього-на-всього 50 осіб. Решту замінять автоботи, процеси і смарт-контракти. Класичні банкіри – професія, швидше за все, вимираюча. Вони стануть айтішниками, розробниками і в майбутньому знайдуть себе десь у іншому сегменті.

Якщо говорити про блокчейн коротко, потрібно виділити три основних специфічних його аспекти. Звертаємо на них увагу, бо потім дуже чітко буде видно, чому 50 років тому він з'явився у світовій індустрії в примітивній формі. Не поглянувши в минуле, ми не зрозуміємо своє майбутнє.

У першу чергу це суворий реєстр, який ніяк не обдурити. Хоча спроби такі є – у випадку з біткойном ми бачимо, що іноді відбувається з гілками, наприклад, біткойнкеш, і чим закінчується таке розгалуження. У будь-якому випадку реєстр єдиний. Він хронологічний, прямолінійний і практично не підлягає жодному коригуванню. Весь реєстр знаходиться у тимчасових пірингових мережах. Він скрізь однаковий. Якщо якась гілка починає його міняти, система жорстко реагує на зміну і видаляє цю гілку. Не можна увійти на сервер і щось виправити. Кожен комп'ютер – це частина єдиної системи.

Хронологія відіграє найважливішу роль. Усе підписано хешпротоколом, який складається з двох частин. Одну частину виробляє сама система, а другу – успадковує з попереднього блоку. Саме тому ланки цього суворого ланцюжка ніколи не поміняються місцями. Найважливіша особливість і цінність технології в тому, що неможливо змінити інформацію в історичному контексті.

Інший важливий момент – зникає ієрархія. Кожен з нас – частина цілого. Однорангові пірингові мережі є замінником ієрархії мереж, де є машина-сервер і машини-клієнти. З одного боку, це добре – заходь у систему, вхід вільний. Але користуйся правилами, які встановлені іншими, єдиною екосистемою. Якщо ти під ці правила підпадаєш, ти працюєш, якщо ні – система виживає тебе, не даючи можливості працювати і заробляти. Банківська система саме за такими законами й живе. А все інше вважається недобросовісною конкуренцією.

І нарешті, найважливіше – консенсус. Зараз це дві протиборчі лінії Proof-of-Work і Proof-of-Stake (PoW і PoS; дослівно: «підтвердження роботи» та «підтвердження частки» – два найвідоміших алгоритми консенсусу в криптовалютах, що пропонують різні за структурою механізми доведення виконаної роботи). І незрозуміло, яка з технологій переможе. Вірогідно, не переможе ні перша, ні друга. Бо їхні алгоритми зарегульовані, і обчислювальної потужності не вистачає. Тож на сьогодні неважливо, як складуться взаємини цих систем.

Як це працює в банку? Блокчейн у банку починається із захищеного гіперпосилання для завантаження оплаченого контенту. Якщо ви зі своєї IP-адреси оплатили контент, то лише ви у цій IP-адресі його завантажите. Скопіюйте посилання на інший комп'ютер – контент буде недоступний.

Смарт-контракти – це другий варіант роботи блокчейну в банку. Існують різні ланцюжки блокчейну. Наприклад, платіжний ланцюжок – це звичайний біткойн. Усі знають, як працює біткойн, як пересилаються гроші від одних людей до інших, як ці угоди захищаються і чому їх не можна підробити.

Уявімо собі, що паралельно виникає ще один ланцюжок – це титульні угоди, угоди з відчуження прав власності на об'єкт майна. Це точно такий самий актив, який буде спокійно переміщатися від одного власника до іншого. І електронний нотаріус у вигляді вузла, людини або робота переставлятиме право власності на квартиру від однієї людини до іншої.

Але тут виникає питання: як об'єднати рух грошей по блокчейну з рухом квартир по другому блокчейну? Тільки через смарт-контракти. Смарт-контракти – це третє розгалуження, яке реєструє угоди. У такій же хронології та послідовності, тільки його специфіка в тому, що смарт-контракт – це алгоритм дій у першому ланцюжку по розгалуженню і у другому ланцюжку.

Іноді виникають ситуації, коли один смарт-контракт підпорядковується іншому і запускає його функцію, перш ніж сам набере чинності. Тому є прості смарт-контракти з переказу грошей від однієї людини до іншої, а є складні смарт-контракти, коли навпроти переказу грошей перекладається титул і запускається третій смарт-контракт, за яким виникає ще одна подія.

Так у майбутньому виглядатиме іпотека. Запускається смарт-контракт – кредит. Кредит визначає покупку активу клієнтом. Банк зі свого ID передає клієнту ID через блокчейн у вигляді грошових коштів. У цей самий момент переказуються кошти від позичальника до продавця квартири. Після цього по титульному розгалуженню переходить право володіння квартирою від продавця до банку. Далі 120 разів за смарт-контрактом людина, яка отримала гроші у кредит, буде чітко виплачувати цей кредит. Після 120-го циклу право титулу від банку перейде до вчорашнього позичальника, нинішнього власника цієї квартири. На цьому смарт-контракт закінчиться.

Банк відіграватиме мінімальну роль. Але у цій схемі не вийде ані обдурити, ані відстрочити, ані поміняти титул на іншого, ані прописати дітей, не втративши квартиру, якщо цей контракт не буде погашений.

Чому ця технологія не розвивається досить швидко? У ситуації з блокчейном є одна важлива проблема – його можливості значно обмежені. Це всього кілька десятків операцій на одну секунду, які забезпечують великі машини в 30 000–50 000 відеокарт («ферми»). Це все – прабатьки завтрашнього потужного нанокриптопроцесора, якого поки у світі не існує. За прогнозами, він буде створений у 2024 році.

Після того як він з'явиться, всі «ферми» будуть замінені на дуже маленькі пристрої. Так само, як великі лампові машини, які раніше виконували вельми прості операції, сьогодні зменшені до смартфонів і «прискорені» багаторазово, так і криптопроцесор прискорить обчислювальну потужність у десятки, сотні та тисячі разів. Ось тоді процеси блокчейнізації у світі почнуть розвиватися дуже стрімко, як самі по собі, так і між собою.

Блокчейн підкорять смарт-контракти. Вони об'єднають різні ланцюжки і перетворять їх на єдине ціле. Смарт-контракти розвиватимуться одночасно в різних розгалуженнях і передаватимуть різні активи, титули і процеси від одних учасників до інших. Причому тут будуть задіяні не лише люди, але інтернет речей. Ось саме тоді й станеться прорив.