mind
Кому занести: як правильно поводитися зі слідством

Кому занести: як правильно поводитися зі слідством

Кілька основних тактик ефективного захисту під час та після обшуку

Цей матеріал також доступний російською
Кому занести: як правильно поводитися зі слідством
Фото: pixabay.com

Коли країна незмінно потрапляє до різноманітних рейтингів за кількістю корупціонерів на один квадратний метр, багато хто хоче скористатися цією ситуацією. Один з топових запитів від бізнесу, які часто надходять адвокатам: куди «занести», аби нас не чіпали? Та перш ніж шукати виходи, слід конкретизувати запит. Справа у тому, що під час розслідування кримінального провадження існує кілька «організацій», які теоретично могли б допомогти. Залежно від поставленого завдання, кожна з них має свої «реальні» можливості. Так за що можуть «брати» і як «вирішувати» питання із правоохоронними органами? Денис Овчаров, партнер, керівник практики захисту бізнесу Lavrynovych & Partners Law Firm, за восьмирічну адвокатську кар'єру чув сотні історій неефективного «заносу». Ними ділилися як колеги, клієнти, так і самі співробітники правоохоронних органів. Отже, у колонці для Mind адвокат спробував виділити типові схеми обману клієнтів і запропонував альтернативний шлях «вирішення» питання.

Обшук. Уникнути його можливо, якщо правоохоронець в особі слідчого і процесуального керівника не звернувся із клопотанням про його проведення до слідчого судді. Але проводити розслідування без збирання доказів в українських реаліях можливо до першої наради у присутності вищого керівництва. Поки не боляче, рідко хто з бізнесменів домовляється на цій стадії. Зазвичай перші спроби вирішити починаються після того, як стало відомо, що є рішення судді на проведення обшуку.

Виглядає це таким чином: «Вам з яким «прожарюванням»? – «А яке є?» – «Ну, можемо лайт-варіант». – «Це як?» – «Візьмемо 3–4 одиниці техніки та трохи документів. Повідомимо про дату приходу, щоб зайвого не знайти. Ну, і з вашого боку, щоб адвокати не галасували. На все про все 3–4 години».

Це купується, коли раніше клієнт чув або бачив, як реально проходять «маски-шоу» у нашій країні. Тих, хто переживав обшуки з мінімальними втратами, не зацікавить подібна послуга. І ось чому.

Якщо обшук проходить без порушень, то все, що знайдуть, на 99% буде належним доказом.

Тут слід пам'ятати: одна з основних тактик ефективного захисту під час обшуку – це зібрати докази процесуальних порушень. Надалі реалізується доктрина «плоди отруйного дерева отруйні». Це означає, що докази, отримані з порушенням КПК, неможливо використовувати в інших слідчих діях – наприклад, експертизи або позапланові перевірки.

Повернення вилученого майна, техніки або грошей. Це типове «рішалово». Переважно відбувається на викупі того, що вилучили. Ключові гравці: оперативні співробітники, які часто пропонують забрати те, що вже оглянуто або пройшло експертизу. Зазвичай слідчий сам дає вказівку операм повернути вилучене, а ті, щоб безкоштовно не працювати, можуть зажадати скромну суму винагороди. Знову ж таки, згідно з деякою інформацією, коштує це від $500. Згодом сума зменшується у зв'язку з тим, що слідчий рано чи пізно запитає про результати роботи. Слідчий на обшуку може за винагороду передати вилучене на відповідальне зберігання того, у кого вилучив. Це мало чим допоможе, оскільки в подальшому обов'язково піде арешт, і розпоряджатися ним буде практично неможливо.

Також є не менш цікава «послуга» – «половина». Це коли на обшуку знаходять гроші. До протоколу вони не потрапляють, а просто діляться порівну між власниками грошей і правоохоронцями. Або, як варіант, половина потрапляє у протокол обшуку, а решта ділиться. Як показує судова практика, отримати рішення суду про повернення грошей можливо із витратами тільки на правову допомогу. В середньому обсяг роботи адвоката до фактичного повернення грошей у руки становить 30–50 годин і не більше 1,5–2 місяців. Для перемоги необхідно, щоб власник грошей не був підозрюваним і міг підтвердити законність їхнього походження.

Процесуальний керівник – саме він повинен приймати рішення про подальшу долю вилученого майна. Для того щоб не накликати гнів старших товаришів, які не увійшли в долю, рішення самостійно не приймає. Зазвичай приходить на судове засідання, де розглядається питання про повернення, і не заперечує проти позиції захисту, або взагалі не приходить. Відомі випадки, коли за таку мовчазну згоду в клієнтів просили від $5000.

Судова практика свідчить, що повернути вилучене майно цілком можливо і без «стимулу» прокурора.

Для цього необхідно: наявність документів, які підтверджують законність придбання майна, протокол обшуку, визначення слідчого судді про обшук, наявність процесуальних порушень, зафіксованих під час слідчої дії. Також необхідно спростувати зв'язок між вилученим майном і розслідуваним кримінальним провадженням, підтвердити, що під час обшуку була можливість здійснити копіювання інформації. Термін повернення становить у середньому до двох місяців з моменту проведення обшуку.

Зняття арешту з рахунків. Не менш поширена послуга. Часто подається як «ми знімемо вам арешт», але на практиці клопотати до слідчого судді про зняття арешту має право тільки власник рахунку. Прокурор же самостійно у змозі зняти арешт лише за умови закриття кримінального провадження. Ціна може скласти 10–20% від заарештованої суми на рахунку.

Якщо у справі немає підозрюваного або він не є власником арештованого рахунку компанії, його розблокування – це нескладна юридична процедура.

У будь-якому випадку після перемоги адвокатів буде спроба накласти арешт повторно, але при активному захисті зробити це вкрай складно.

Допит. Ніхто не любить цю слідчу дію. «Послуг» тут кілька. Перша – щоб «мене не знайшли і не викликали». При такому запиті недобросовісні оперативні співробітники під виглядом завантаженості не можуть вручити повістку і встановити місцезнаходження особи. Зазвичай така бездіяльність займає до одного місяця і може коштувати від $200 за персону.

Але рано чи пізно допит відбудеться, особливо якщо опер пішов у відпустку або до групи слідчих увійшли нові співробітники, які теж хочуть «обілетити». Пам'ятайте, не так просто належним чином повідомити про виклик на допит, і тим більше ініціювати штраф або притяг. У слідчого мають бути докази, які підтверджують, що людина знала, куди і хто його викликає, і відсутні поважні причини неявки. Крім того, аби уникнути тероризування родичів, сусідів і захисту свого доброго імені, похід на допит так само неминучий, як і відпустка. До нього потрібно готуватися.

Друга «послуга»: «ми надішлемо вам питання, а відповіді ви передасте нам на флешці». На жаль, якою б не була чесною, прозорою, білою схема роботи компанії, чим більше клієнт повідомляє інформації на допиті, тим ширше коло допитуваних осіб. Набагато простіше і дешевше послатися на 63-ту статтю Конституції України та ст.18 КПК. Можна свою відмову давати свідчення пояснити рекомендаціями вашого адвоката, а він вже знає, як і чим керуватися.

Навіть більше, в Україні практично відсутня судова практика притягнення до відповідальності за відмову від дачі свідчень по економічних злочинах.

Закриття кримінального провадження. Найбільш затребувана послуга. «Немає тіла – немає справи». Щоб закрити справу, процесуальний керівник має бути на 100% упевнений у якості та об'єктивності розслідування її слідчим. Повинні бути допитані всі можливі потенційні свідки. Вилучені всі необхідні документи. Проведені необхідні перевірки і експертизи. Щоб ніхто не міг засумніватися в якості розслідування, а особливо – керівники вищого рівня. Адже вони можуть подумати, що з ними не поділилися, і  реанімувати будь-яке закрите кримінальне провадження. А з огляду на плинність керівництва, нові обличчя із задоволенням переглянуть справи старих.

Ціна зазвичай варіюється від $50 000. Якщо побачать, що клієнт  платоспроможний, суму можуть збільшити. Як варіант – закриття справи однією «організацією» може породити відкриття іншою. Часто схему закриття пропонує замовник, а виконавець безвольно її приймає, але не гарантує ефективного шляху закриття. Тобто у кримінальному провадженні може лежати навіть якісно виписана постанова про закриття, але при цьому матеріали справи свідчать про геть протилежне. Такі постанови легко скасовуються після перевірки матеріалів кримінального провадження, і все починається знову – по колу.

Обмеження термінів розслідування «фактичних справ», можливість оскарження підозри, процесуальний примус щодо закриття кримінального провадження, скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів – далеко не повний перелік можливостей адвоката щодо закриття справи.

В Україні корупція у правоохоронних органах – це продаж повітря з майдану. Тут немає адекватної ціни, немає якості та немає гарантій. Висновок для бізнесу – якісні послуги адвоката позбавляють від необхідності залучати корупційну складову в питаннях захисту від дій правоохоронців.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті