Чи легко вести бізнес у Латвії

Український бізнес давно протоптав доріжку на Кіпр, отримав Е-residency в Естонії або просто переїхав до США. Всі звикли розглядати юрисдикції, які користуються великим попитом серед підприємців. Так чи інакше, це «класика жанру». Але не завжди варто ганятися за трендами, і все частіше бізнесмени зупиняють свій вибір у якості країни для ведення бізнесу на Латвії.

Слід зазначити, у кінці квітня поточного року Сейм Латвійської Республіки прийняв зміни до закону «Про запобігання легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму». Яким чином зазначений документ може позначитися на бізнесі, що має рахунки у банківських установах Латвії, і яким є вирішення ситуації з обмеженням обслуговування банками підприємств-оболонок (shell companies), Mind розповідав партнер ESQUIRES Артем Саприкін. 

Втім, вибираючи вигідне для себе і бізнесу розташування, людина перш за все прагне мінімізувати оподаткування і ризики, хоче спростити реєстрацію і вийти на нових клієнтів. З проханням пояснити, чи варто звернути увагу на Латвію з огляду на особливості оподаткування у цій країні, Mind звернувся до юриста Ярослава Ковтуна.

Приватний підприємець (Individualmerchant or Sole Trader). Це одна із форм ведення бізнесу в Латвії в якості фізичної особи – підприємця, аналогічна структурі ФОП в Україні.

Відповідно до латвійського законодавства, особи вважаються резидентами Латвії для цілей оподаткування, якщо:

• їхнім постійним місцем проживання є Латвія;
• вони проживають тут протягом 183 днів або довше протягом будь-якого 12-місячного періоду, який починається або закінчує протягом року оподаткування;
• вони є громадянами Латвійської Республіки, найнятими за кордоном урядом Латвії.

Оподаткування фізичних осіб. Наразі існують такі ставки:

• 31,4% (складається з податку на доходи фізичних осіб та податку на солідарність) для доходів від 55 000 євро в рік;
• 23% (у тому числі з доходів від господарської діяльності) для доходів більше ніж 20 004 евро на рік;
• 20% для доходів до 20 004 евро на рік;
• 10% для доходу від капіталу, який не є приростом капіталу (Capitalgains);
• 15% для приросту капіталу.

Податкова база включає:

1. доходи, отримані на підставі трудових відносин;
2. доходи від господарської діяльності;
3. доходи від незалежних професійних послуг;
4. гонорари директорів;
5. процентні доходи, за винятком відсотків від латвійських, європейських чи муніципальних боргових зобов'язань;
6. дивіденди;
7. доходи від платежів за інтелектуальну власність;
8. доходи від продажу металобрухту;
9. інші доходи згідно зі ст. 3 Закону «Про прибутковий податок з населення» (Law on Personal Income Tax)

Податковий період при наявності трудових відносин становить один календарний місяць, в інших випадках – один календарний рік. Нормативним документом, що регулює даний вид оподаткування, є закон «Про прибутковий податок з населення» від 1 травня 1993 року.

Трудові відносини (Labourrelations). Трудові договори мають бути у письмовій формі і латишською мовою.

У 2018 році мінімальна брутто-зарплата в Латвії становить 430 євро. Основними видами розрахунку заробітної плати є місячна зарплата, система оплати праці та система часу. Нормальний робочий день – 40 годин на тиждень, 8 годин на день, з понеділка по п'ятницю. У разі 6-денного робочого тижня робочий час становить 40 годин на тиждень, 7 годин на день, з понеділка по суботу, а по суботах робочий день коротше.

Внески соціального забезпечення (Social Security Contributions). Роботодавець утримує 10,5% від валового окладу працівника в якості SSC, що виплачується співробітником. Роботодавець повинен також заплатити SSC, який становить 23,59% (загальна ставка SSC – 34,09%). Для тих, хто має право на отримання держпенсії по старості, отримують пенсію по старості, отримують пенсію за місцем проживання або державну спеціальну пенсію в якості інваліда, застосовуються індивідуальні підприємці, також є інші конкретні статуси.

Іноземні роботодавці, що не зареєстровані в Латвії, але мають працівників, які працюють тут у відповідності з трудовими договорами і підлягають соціальному забезпеченню, повинні зареєструватися в Латвії в якості роботодавців для цілей SSC і відповідно заплатити SSC. Що стосується громадян ЄС – до них застосовуються сертифікати A1.

Податок на додану вартість (VAT). У Литві стандартна ставка ПДВ становить 21%. Ставка ПДВ 9% поширюється на книги, газети, інші друковані матеріали, послуги громадського транспорту, розміщення в готелях та опалення житлових приміщень. Ставка ПДВ 5% застосовується до фармацевтичних препаратів, а також до засобів технічної допомоги та їхнього ремонту для інвалідів.

Податкові штрафи (Taxpenalties). Штрафи за неправильний розрахунок і/або сплату податків полягають у наступному:

• Несплачені податки підлягають оплаті за пізню оплату в розмірі 0,05% в день, не оплаченої. Розрахунок штрафів за прострочення платежу припиняється, коли сума досягає суми початкової заборгованості.
• Якщо податок не був оголошений, розмір податкових штрафів залежить від частки вартості в державному бюджеті. Наприклад, якщо не заявлена сума податку не перевищує 15% від загальної суми податку, то штраф становить 30% від сплаченого податку.
• Якщо платник податку приймає додатковий податок, який розрахований і сплачує податок до державного бюджету, протягом 30 днів з моменту прийняття рішення про податкову перевірку штраф повинен бути зменшений до 15% від початкової податкової заборгованості.

Рішення податкових органів можуть бути оскаржені директором SRS (Латвійської податкової служби) протягом 30 днів із дня отримання рішення.