Я б в аграрії пішов: про переваги вищої освіти у галузі сільського господарства

Літня пора – це завжди завершення одних сезонів і початок інших: закінчується шкільне та студентське навчання, робочий період більшості бюджетних працівників, політичні баталії; починаються періоди відпусток, сезон збору врожаю та період вступу до вищих навчальних закладів.

За даними Міністерства освіти і науки України, в 2018 році закінчують школу близько 200 000 молодих українців. І більшість з них задумуються про вступ до вищого навчального закладу – чи то до європейських університетів, чи то до столичних чи місцевих вишів. А хтось – і про те, що вища освіта нічого не варта, і тому треба починати шукати роботу.

Незважаючи на те, що щорічно Міносвіти намагається якось вмотивувати абітурієнтів вступати на технічні спеціальності, більшість все ж ще й досі обирає економічний та юридичний напрямок. Основною причиною такого вибору є стереотипні упередження, що саме ці напрямки гарантовано забезпечать майбутніх випускників робочим місцем і високою зарплатнею. Водночас сьогодні все більшої популярності набуває аграрний сектор, який після подій 2014 року займає провідні позиції у національній економіці та забезпечує стабільні надходження валюти в державу. Дмитро Кирилюк, координатор комітету виробників ветеринарних препаратів European Business Association, у колонці для Mind розповідає про переваги здобуття вищої освіти саме у аграрній галузі.

Що саме пропонують вітчизняні університети? Сьогодні в Україні налічується близько 20 навчальних закладів 3-4 рівня акредитації, які прямо стосуються сільського господарства, та ще невідома кількість інших, які стосуються аграріїв опосередковано. Для прикладу – Хімічний факультет Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка пропонує своїм випускникам працевлаштування за спеціальністю в аграрних компаніях та лабораторіях, Київський національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського» пропонує навчання з фокусом на біотехнології, екобіотехнології.

Сьогодні багато університетів пропонують підготовку фахівців економічних спеціальностей. В Україні є навіть окремо виділені економічні університети на кшталт Київського торгово-економічного університету чи Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.

Університети такого типу при підготовці своїх фахівців зосереджені на більш загальних економічних знаннях, які є універсальними і характерними для всіх галузей економіки. Аграрні університети характеризуються більш вузькою спеціалізацією та фокусом саме на прикладних знаннях економіки сільського господарства із відповідним забезпеченням не тільки теоретичних знань, але й практичної складової саме на аграрних підприємствах.

До речі, в КНЕУ ім. Гетьмана минулого року був розформований факультет економіки АПК. Основною причиною такого рішення називають низьку популярність серед абітурієнтів. Для аграрних економічних спеціальностей розташування в обласних центрах і столиці є одним із найбільших викликів, оскільки та ж сама стереотипність мислення ускладнює розуміння поєднання аграрної економіки і великого міста.

Хто є лідерами на сьогодні? У різних рейтингах аграрних університетів України перші три місця стабільно поділяють Національний університет біоресурсів і природокористування (Київ), Сумський національний аграрний університет (Суми), Білоцерківський національний аграрний університет (Біла Церква). Ці університети можна назвати провідними в аграрній сфері. Порівнюючи ці заклади, варто відзначити, що вони не просто так займають свої місця, і їх випускників високо цінують роботодавці як в Україні, так і за її межами.

Враховуючи експортну орієнтацію українського аграрного сектору, все більшого значення набувають можливість навчання іноземною мовою та міжнародна співпраця, яка дозволяє вивчити міжнародний досвід ведення агробізнесу.

НУБіП України та Сумський національний аграрний університет реалізують спільні міжнародні магістерські програми за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» та «Регіональний менеджмент», які передбачають можливість безкоштовного навчання у Німеччині та видачу подвійних дипломів. Програма в університетах вже діє досить давно, і її існування сьогодні підтверджує не тільки довіру німецьких партнерів з Університету прикладних наук Вайнштефан-Тріздорф, але і визнання іноземцями якості підготовки майбутніх українських аграрних бізнесменів.

Також ці університети виграли у минулому році проект з фінансуванням Європейського Союзу, спрямований на підвищення практичної складової при підготовці фахівців аграрних економічних спеціальностей (TOPAS). Реалізація такого типу проектів за участі міжнародних партнерів є свідченням динамічності розвитку університетів аграрних економічних спеціальностей в Україні, їхнє міжнародне визнання та практичну цінність в державі та за її межами.

Якими є особливості цьогорічної вступної кампанії? Вступна кампанія в Україні у 2018 році почнеться 12 липня і триватиме до 18.00 – 26 липня. Вона відзначається найменшою кількістю абітурієнтів за роки незалежності нашої держави, ситуацією на сході держави, посиленням міграційних процесів, слабкою мотивацією абітурієнтів до здобуття вищої освіти в Україні. Але разом з тим також варто відзначити динамічний розвиток аграрного сектору, посилення співпраці університетів з бізнесом, розвиток міжнародної співпраці та підтримку сільської молоді Міносвіти.

Саме тому сьогодні головний аргумент української вищої освіти – студенти голосують ногами. Що вельми нагадує головний аргумент аграрного сектору – врожай рахують восени.

Минулого року вступна кампанія була для аграрних університетів складною та напруженою, і не всі змогли її витримати: декілька вишів були вимушені оптимізувати свою структуру через нестачу абітурієнтів. Побачимо, які результати покаже цього року. Батькам і абітурієнтам лишається порадити основне – добре подумати і зважити всі «за» і «проти» свого вибору. Майбутнє України – за прогресивним сільським господарством з високою доданою вартістю та ефективною економікою.