Правило Міранди: чи далеко українському законодавству до Голлівуду
Наскільки правдиві голлівудські сюжети про обшуки і затримання у США та у нашій реальності
«Ви маєте право зберігати мовчання. Все, що ви скажете, може і буде використано проти вас у суді. Ваш адвокат може бути присутнім при допиті. Якщо ви не в змозі оплатити послуги адвоката, він буде наданий вам державою. Ви розумієте свої права?» Ці фрази у голлівудських фільмах часто промовляють американські поліцейські, працівники ФБР, ЦРУ і прокуратури. А вже коли головного героя фільму підозрюють у скоєнні злочину, на сцену виходить ще один, не менш легендарний голлівудський персонаж – адвокат.
Про те, які міфи та образи Голлівуду присутні в українському законодавстві, Mind розповів адвокат, керівник проектів практики безпеки бізнесу АО Juscutum Олександр Горобець.
Правило Міранди та телефонний дзвінок під час затримання. Правило Міранди (Miranda warning) – юридична вимога у Сполучених Штатах Америки, згідно з якою під час затримання затримуваному мають повідомити про його права, а співробітник правопорядку, що його затримує, зобов'язаний отримати позитивну відповідь на питання, чи розуміє той сказане.
Правило Міранди виникло внаслідок історичної справи Міранда проти Арізони і названо ім'ям обвинуваченого Ернесто Міранди, чиї свідчення були виключені з матеріалів справи як отримані в порушення п'ятої поправки. Міранда, проте, був засуджений на підставі інших матеріалів справи.
Це правило введено рішенням Верховного суду США в 1966 році з метою забезпечення права не свідчити проти себе (nemo tenetur se ipsum accusare). З тих пір будь-яка інформація, отримана від затриманого під час допиту, до того як йому були зачитані його права, не може вважатися допустимим доказом, а багато поліцейських носять цю пам'ятку разом із позначкою, щоб без помилок при необхідності її зачитати вголос.
Насправді, у Сполучених Штатах немає жодного федерального закону, який надавав би заарештованому право на один телефонний дзвінок. Такі закони є у деяких штатах США. Наприклад, у Кримінальному кодексі штату Каліфорнія йдеться: «Розділ 851,5. (А) (1) Відразу ж після арешту, окрім випадків, коли фізично неможливо, і не пізніше трьох годин після арешту, арештована особа має право зробити принаймні три завершених телефонних дзвінка...».
Однак Каліфорнія є скоріше винятком, ніж правилом, і в інших штатах на вимогу телефонного дзвінка заарештованому цілком можуть сказати: «Ось коли тебе заарештують в Каліфорнії, тоді й будеш дзвонити».
У нас же справи йдуть наступним чином: статті 29 і 59 Конституції України, а також статті 208 і 213 Кримінального-процесуального кодексу не передбачають обов'язкового оголошення прав у момент затримання. Ці права будуть роз'яснені посадовою особою органу досудового слідства при складанні протоколу в порядку статті 208 КПК України, а поняття «повідомити» близьких родичів (членів сім'ї) або орган, уповноважений на надання безоплатної правової допомоги, набагато ширше, ніж телефонний дзвінок. Крім того, якщо слідчий вважатиме за потрібне, родичів затриманого він повідомить самостійно.
Одне лише залишається непорушним, незалежно від успішності виконаного телефонного дзвінка: зустріч з адвокатом до першого допиту вам забезпечать.
Під час обшуку перериють усе. У 12-й серії 1-го сезону фільму «Мільярди» чоловік середніх років, щільної статури з доглянутою бородою і у дорогому костюмі, широко посміхається, стоячи посеред розваленого офісного приміщення з розведеними в сторони руками долонями вгору. Саме такий вигляд має задоволений прокурор Чак Роадс після вельми ретельного обшуку в офісі компанії Боббі Аксельрода. Єдине, що міг робити всемогутній і мегапродуманий Боббі – це просто спостерігати за тим, як працівники спецслужб вилучають комп'ютери, розбивають стіни та стелю, а також досліджують кожен сантиметр його розкішного офісу, що в підсумку призвело до повного розбирання всіх приміщень.
Виявляється, це не міф, а повна правда, яка стосується і нас. Згідно зі статтями 233-235 КПКУ, слідчий або прокурор мають право проникнути та обшукати житло або інше володіння особи лише за рішенням суду, а у невідкладних випадках – і без такого рішення, але з наступним зверненням до слідчого судді за отриманням погодження. Правда ще й у тому, що дуже рідко, але бувають обшуки з «повним розкриттям», коли про це на місці приймається рішення або дається команда згори.
Учасникам обшуку з боку захисту лишається лише фіксувати процесуальні порушення, а потім вже у суді повертати вилучене і вимагати компенсацію.
Дізнавач, конфлікт інтересів і правила адвокатської етики. Американський адвокат Міккі Холлер взявся захищати Луїса Руле, обвинуваченого у жорстокому побитті та вбивстві. Під час формування правової позиції адвокат вдається до послуг приватного дізнавача, який збирав необхідну інформацію зі спеціалізованих баз даних. Згодом необхідність дотримання адвокатської таємниці стала перешкодою для звернення адвоката до поліції із заявою про злочин, вчинений Луїсом Руле – це сюжет голлівудського фільму «Лінкольн для адвоката».
Поступово наше законодавство прийшло до того, що захисником обвинуваченого у судовому засіданні може бути тільки адвокат, який за погодженням з підзахисним формує правову позицію і збирає докази, що підтверджують невинність підзахисного.
В українському законодавстві немає такого поняття, як «приватний дізнавач», до завдань якого входить збір і аналіз довідкової інформації. Однак закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має у своєму розпорядженні поняття «помічник адвоката», який цілком успішно може виконувати аналітичну частину роботи.
Конфлікт інтересів та адвокатська таємниця – це не порожній звук.
Аналогічні жорсткі вимоги до недопущення конфлікту інтересів, а також гарантії дотримання адвокатської таємниці чітко прописані у зазначеному вище законі, а також в «Правилах адвокатської етики». Так що історія адвоката зі згаданого фільму може статися і в Україні.
Вручення доказів протилежній стороні. У серіалі «Форс-мажор» (Suits) практично в кожному сезоні Харві Спектр або Майкл Росс вручають здивованому опонентові паперову папку з документами, що підтверджують стовідсоткову перемогу форс-мажорів у справі. Після чого опонентові залишається змиритися з гіркотою поразки, просити про помилування або намагатися домовитися з найуспішнішими в світі адвокатами! Безумовно, це вкрай ефектно виглядає з боку, але чи так це насправді?
Треба відзначити, що Звід законів США, а також законодавство окремих штатів передбачають процедуру повідомлення відповідача про місце й час проведення судового засідання, яке здійснюється судовим приставом або поштою з додатком позовної заяви. Як і в українському законодавстві, важливим є питання: чи є докази вручення відповідачу або його уповноваженому представникові позову з доданими матеріалами. У деяких штатах передбачена заочна процедура розгляду позовних вимог.
Справедливість має свою ціну. Фільм «Цивільний позов» заснований на реальних подіях і розповідає про кейс «Андерсен проти Cryovac», що мав місце в штаті Массачусетс, США. За сюжетом фільму Ян Шліхтманн, успішний юрист з цивільних справ, береться за дуже непросту справу – в інтересах жителів невеликого містечка, які страждають від отруєння хімікатами, випущеними великим підприємством у водойму поблизу. В результаті адвокат залишився вірним своїм принципам, проте для перемоги в цій справі витратив кілька років і всі свої особисті заощадження.
На жаль, і цей випадок не виявився міфом, що так само характерно і для України, де досить багато справ, термін розгляду яких обчислюється роками. А питання фінансового ресурсу для забезпечення юридичної складової захисту в суді порушеного права – це стаття витрат, в якій по резонансних справах рідко можна позначити фіксовану вартість.
І це незважаючи на те, що в кримінальному процесі всі експертизи, які призначаються за ініціативою слідчого, проводяться за рахунок держави, не дивлячись на роботу Центрів безоплатної правової допомоги. На обкладинці до фільму правильно сказано: Justice has it's price (справедливість має свою ціну).
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
