mind
Чи вдасться легалізувати криптовалюту в Україні

Чи вдасться легалізувати криптовалюту в Україні

Що пропонують вітчизняні законодавці та який іноземний досвід їм варто запозичити

Цей матеріал також доступний російською
Чи вдасться легалізувати криптовалюту в Україні
Фото: pixabay

Криптовалюти та ICO користуються у світі популярністю, але питання правового характеру досі залишаються не врегульованими. Різні юрисдикції надають перевагу різноманітним підходам та концепціям. Деякі з них, наприклад, Китай, обрали досить безкомпромісний шлях та заборонили проведення ICO, інші – обрали позицію «cпостерігача» та в більшій мірі попереджають учасників ринку, здебільшого інвесторів, про ймовірні ризики, пов'язані із ринком криптовалют та ICO, тим самим знімаючи із себе будь-яку відповідальність.

Який шлях обере Україна? Чи з'явиться найближчим часом нормативно-правовий акт, що врегулює ринок криптовалют та краудсейлу в Україні? Який іноземний досвід варто запозичити, а який ні? Співробітники юридичної фірми «Астерс» спеціально для Mind шукали відповіді на ці запитання.           

Чи визнані криптовалюти в Україні? Наразі правовий статус криптовалюти та ICO в Україні жодним чином не врегульований. Відповідно до Спільної заяви фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні, зробленої ще у 2017 році, усі три регулятори (Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг) заявили про те, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

З того часу мало що змінилось, а два законопроекти, що були представлені восени 2017 року, не отримали великої підтримки серед бізнес-спільноти та потенційних учасників криптовалютного ринку через їхню недосконалість.

Які є спроби врегулювати цей ринок? Найбільш обговорюваним за перше півріччя 2018 року став проект закону України «Про застосування технології розподіленого реєстру цифрових транзакцій та правовий статус токенів і криптовалют в Україні», представлений народним депутатом Олексієм Мушаком.

Законопроект «покликаний  створити вільний та прозорий ринок токенів та криптовалют, визначити правила роботи з криптовалютою». Відповідно до проекту, криптовалютою є токен, який функціонує як засіб обміну або збереження вартості. У свою чергу, токен  є централізованою або децентралізованою цифровою одиницею обліку, яка заснована на математичних розрахунках і має криптографічний захист. Функції державного управління за ринком токенів і криптовалют автори законопроекту покладають на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, та поділяють суб'єктів ринку токенів на професійних та інших учасників.

До професійних учасників ринку відносять ліцензованих суб'єктів – криптобіржі і криптообмінники, зберігачів токенів і криптовалют третіх осіб, провайдерів програмного забезпечення, які надають послуги по зберіганню токенів і криптовалют та саморегулювані організації, до складу яких входять професійні учасники ринку токенів та криптовалют.

Законопроект передбачає отримання ліцензії криптобіржами і криптообмінниками для здійснення відповідної діяльності, на відміну від інших учасників ринку токенів і криптовалют, які звільняються від такого обов'язку. Особливу увагу варто звернути на те, що в запропонованому законопроекті вперше пропонується прирівняти угоди, вчинені з використанням смарт-контрактів, до операцій, вчинених в електронній формі.

Таким чином, діяльність з організації торгів токенами і криптовалютами, проведення обмінних операцій та інші види діяльності, в яких дії суб'єкта здійснення такої діяльності будуть мати ознаки посередництва, буде ліцензуватись.

При цьому, законопроект не врегульовує порядок заснування та проведення ICO на території України.

Яким міжнародним досвідом можна скористатися?

Японія. Одна із найбільш розвинених у світі систем законодавства, що регулює ринок криптовалют та ICO, існує в Японії. Ще у 2016 році  біткоїн було визнано законним платіжним засобом та надано дозвіл  на проведення криптообмінних операцій. У жовтні 2017 року Агентство фінансових послуг Японії заявило, що ICO може підпадати під  сферу застосування декількох документів в залежності від його структури. Агентство зазначає, що деякі криптовалюти, випущені під час ICO, можуть отримати статус «віртуальних», а це означає, що суб'єкти господарювання, що провадять  діяльність з обміну цих криптовалют на регулярній основі, мають бути зареєстровані у відповідних фінансових структурах. У випадках, коли ICO має характеристики інвестицій, то воно підпадає під сферу застосування Financial Instruments та Exchange Act.

Гонконг. У 2016 році Управлінням грошового обігу Гонконгу, що виконує окремі функції центрального банку, було оприлюднено «білу книгу», у якій біткоїн та інші криптовалюти отримали статус товару. Такий підхід знайшов підтримку зі сторони уповноваженого органу, що регулює ринок цінних паперів, який, в свою чергу, у вересні 2017 року  у своєму офіційному повідомленні заявив, що криптовалюта може бути розглянута у якості цінних паперів.

Сінгапур. У серпні 2017 року уповноважений орган Сінгапуру, відповідальний за забезпечення формування та реалізацію фінансової політики, виступив із заявою, що визначила регуляторний статус ICO та підтвердила вже сформовану позицію держави щодо відсутності регулювання ринку криптовалют. Крім того, уповноважений орган підтвердив, що буде брати участь у врегулюванні пропозицій/випуску криптовалюти в Сінгапурі, якщо такі криптовалюти підпадатимуть під визначення «цінних паперів» відповідно до Securities and Futures Act ( далі – SFA).

Велика Британія. У 2017 році уповноважений орган Великої Британії, що регулює ринок фінансових послуг, попередив споживачів фінансових послуг про можливі ризик, пов'язані із ICO через те, що велика їхня кількість виходить за межі врегульованого правового поля та наголосив на тому, що єдиний варіант визначити регуляторний статус кожного ICO можливо лише у кожного окремому випадку ( «case by case»).

Іспанія. У Іспанії криптовалюта не підпадає ані під визначення «фінансового інструменту», ані   «валюти», й лише у деяких випадках  може бути віднесена до «цінних паперів», або категорії «рухомого майна» чи «товару». Іспанський регулятор надзвичайно велику увагу приділяє захисту прав «малих» інвесторів, а тому створив для них дещо більш привабливі умови інвестування, які не потребують дотримання деяких законодавчо встановлених вимог, проте такі умови не поширюються на ICO.

Німеччина. Агентство фінансових послуг Німеччини підтвердило статус криптовалюти як фінансового інструменту та заявило, що дії, які стосуються звичайних операцій, пов'язаних із готівковими або депозитними коштами із залученням криптовалюти, не потребують отримання дозволів. Постачальник послуг може отримувати оплату за надані/продані ним послуги/товари у криптовалюті, при цьому йому не потрібно для цього мати дозвільний документ на здійснення банківської діяльності або на ринку фінансових послуг. Хоча, є випадки, коли отримання такого дозвільного документу є обов'язковою процедурою, в першу чергу, це стосується тих суб'єктів господарювання, що надають так звані «посередницькі» послуги.

У Німеччині відсутні загальні вимоги для «майнінгу», але у виняткових випадках отримання дозволу на здійснення такої діяльності є обов'язковим.

У листопаді 2017 року The European Securities and Markets Authority (ESMA) у своєму зверненні нагадала компаніям, які розглядають можливість заснування ICO, дотримуватися відповідних вимог законодавства. ESMA стверджує, що криптовалюта може отримати статус як фінансового інструменту, так і цінного паперу, а тому компаніям варто проводити аналіз основних характеристик, якими наділена криптовалюта та структури ICO, для того, щоб визначити законодавство, яке варто застосовувати для врегулювання правовідносин у тому чи іншому випадку.

США. Ще у 2015 році Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами США – центральний орган державного управління Сполучених Штатів Америки, який здійснює контроль за виконанням закону про товарні біржі, виступив із заявою та намірами розглядати біткоїн та інші криптовалюти у якості товару.

На противагу цій заяві Комісія з цінних паперів і бірж США – орган, що здійснює функції нагляду і регулювання американського ринку цінних паперів, випустила свою доповідь, у якій підсумувала усі свої напрацювання щодо криптовалют та заявила про своє бачення криптовалюти у якості цінних паперів. Комісія також наголошує на тому, що криптовалюта може отримати статус цінних паперів, але це напряму залежить від фактів та обставин у кожній окремо взятій ситуації та від індивідуальних характеристик – у випадку ICO. Здійснення будь-яких брокерських операцій з криптовалютою у США потребує отримання відповідних дозвільних документів.

Інші країни. Існують країни, які обіцяють розробити гнучку регуляторну політику, враховуючи інтереси інвестора, тобто «на замовлення». Одним з таких прикладів є Казахстан, де нещодавно відкрився The Astana International Financial Centre (AFIC), який досить швидко розвивається та пропонує надзвичайно сприятливі умови для розвитку  FinTech стартапів.

Велика кількість юрисдикцій, у тому числі Україна, досі ще не зробили жодних заяв щодо регуляторного статусу ринку криптовалют та ICO. Тому, можна допустити, що такі країни, перебуваючи сьогодні у якості «спостерігача», врахують уже сформовану практику інших країн й намагатимуться створити сприятливу атмосферу задля побудови розвиненої криптоінфраструктури.

Що у підсумку? Представлений до обговорення законопроект  увібрав у себе деякі ідеї та підходи європейських країн та має на меті закласти фундамент для розвитку юридично врегульованого ринку криптовалют в Україні.

Проте, проект все ще в стадії обговорення та, наразі, не стали б прогнозувати швидке його прийняття. Крім того, Україна потребує врегулювання з метою поширення практики проведення ІСО саме в Україні. Держава зобов'язана закласти підґрунтя задля одного із механізмів ефективного залучення інвестицій та, відповідно, захисту прав інвесторів. Крім того, враховуючи зростаючу кількість ошуканих осіб в цій сфері, законодавець не повинен вагатись з визначенням відповідальності учасників ринку за порушення законодавства на ринку токенів і криптовалют, що допоможе мінімізувати зловживання зі сторони недобросовісних учасників ринку.

А поки що усі «гравці» криптовалютного ринку та ICO мають бути обачливими та прораховувати кожний свій крок.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті