Новий меморандум з МВФ: про великі реформи вже ніхто не говорить

Україна підписала нову програму співпраці із Міжнародним валютним фондом. Програма stand-by розрахована лише на 14 місяців та передбачає надання Україні фінансування на загальну суму близько $3,9 млрд, з яких $1,4 млрд сьогодні вже отримано. Перелік зобов’язань, які Україна має виконати в обмін на фінансування, цього разу скромніший, ніж у попередній програмі (EFF), на відміну від якої ця орієнтована на збереження існуючих здобутків, а не на розвиток, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Він розповів Mіnd про плюси та мінуси програми та про її можливий вплив на економіку країни.

Програму побудовано на «консервації» реформ. На жаль, йдеться не лише про масштаб, але й про «реформаторський» дух програми. Складається враження, що головна її мета – не дати України втратити минулі досягнення у виборчій рік.

Основне, на чому фокусується програма, це зважена бюджетна політика, низька інфляція, гнучкий курс гривні, достатні валютні резерви, одна ціна на газ, незалежний аудит НАБУ. Важливим аспектом її виконання також є продовження розпочатих раніше реформ, зокрема, практичне створення Вищого антикорупційного суду, боротьба з власниками збанкрутілих банків, жорсткіша політика щодо недокапіталізованих фінустанов. Добре, що окремий пункт отримала реформа Державної фіскальної служби, адже вона конче потрібна для нормального функціонування бізнесу у Україні.

Недоліки програми. У меморандумі відсутня пряма вимога нарешті відкрити ринок земель сільськогосподарського призначення. Замість цього ми отримали лише згадування про розроблений законопроект, який уряд вже рік не вносить до Верховної Ради. Кабмін і Фонд фактично відклали в бік найпотужніше рішення, яке могло б дати поштовх зростанню інвестицій та економіки загалом. Адже за нашими підрахунками, прозорий повноцінний ринок сільськогосподарської землі замість напівофіційного ринку оренди простимулює надходження до бюджету $12,4 млрд одноразово і приноситиме додаткові $52 млн щорічно.

Приватизація держпідприємств також не стала умовою виділення коштів, хоча у меморандумі є зобов'язання уряду щодо продажу як великих, так і малих держпідприємств, скорочення списку підприємств, заборонених до приватизації, та підготовки до продажу пакетів акцій держбанків. Цього року «велика» приватизація не продемонструвала значних результатів – з часів продажу «Криворіжсталі» жодного об’єкту прозоро та чесно продано не було.

Податкову сферу на всі 14 місяців програми «заморожено» – влада взяла на себе зобов'язання жодним чином не знижувати податки. А задля збереження збалансованості бюджету всі витрати будуть прискіпливо контролюватися.

Рік виборів може стати роком фінансового штилю. Фінансування від МВФ, передбачене новим меморандумом, дозволяє Україні відносно безболісно пройти період пікових погашень за зовнішніми боргами ($6 млрд у 2019 році). Вже сьогодні ми отримали перший транш на суму близько $1,4 млрд. Відтак, фінансова «подушка безпеки» країни – золотовалютні резерви – зросли до максимуму з січня 2014 року і зараз становлять $20,1 млрд.

Крім того, початок нової програми з Фондом є позитивним сигналом для інших кредиторів – Світового банку, Європейського союзу, приватних інвесторів – і дозволить залучити гроші для рефінансування боргів.

Для благополуччя громадян програма важлива як страхування від ризиків – девальвації, банківської та бюджетної криз, урізання соціальних виплат.

Але прикро, що на потужний економічний прорив завдяки програмі розраховувати теж не доводиться.