mind
Рух на «зелений»: чи існує в Україні екологічно відповідальний ритейл

Рух на «зелений»: чи існує в Україні екологічно відповідальний ритейл

Які ініціативи зі збереження довкілля мають шанси прижитися і чому про них варто говорити

Цей матеріал також доступний російською
Рух на 	«зелений»: чи існує в Україні екологічно відповідальний ритейл
Фото: pixabay

Питання збереження клімату та довкілля стають у всьому світі дедалі актуальнішими. Екологічні ініціативи тестуються і запроваджуються в усіх галузях – від енергетики до охорони здоров`я. Не лишається осторонь і ритейл – адже ця сфера генерує великі обсяги не лише прибутків, а й відходів. Чи є в українських ритейлерів шанси стати екологічно свідомішими, які кроки вже зроблено (та наскільки вони ефективні), а також – на кого зі світових гігантів можна рівнятися, спеціально для Mind розповів Роман Пучко, співзасновник ГО Rethink.

Вдалі приклади. У 2005 році провідна британська мережа Marks & Spencer оприлюднила свій «План А». І поруч дописали: «тому що в нас немає плану Б». Явно натякаючи на відсутність планети, на яку ми б могли переселитися, цей план включав понад 100 зобов’язань у сфері екоінновацій та відповідальної торгівлі й був покликаний зробити компанію одним зі світових лідерів з ресурсоефективності, сталості та імплементації зелених технологій.

Через 10 років потому вийшов звіт компанії, який говорить, що категорична більшість зобов’язань були виконані. Marks & Spencer стали вуглецево нейтральними, припинили відправляти відходи на звалище, зекономили 4 млрд поліетиленових пакетів, зробивши їх платними (5 пенсів за штуку). Виручка компанії при цьому зросла на 2,2% при чистому прибутку понад 600 млн фунтів стерлінгів. План А продовжено ще до 2025 року, в якому бренд має стати повністю безвідходним.

Цікаво, що змусило Marks & Spencer до таких кроків? Напевно, до такого змусити неможливо. Звичайно, потрібно зняти рожеві окуляри й усвідомити, що це – проект з корпоративної соціальної відповідальності цієї компанії. Але не тільки. Як для КСВ проекту – це надто дорого, довго, знаково і схожих масштабів світ поки не знає. Схоже, що ідеологія кругової економіки та принципи сталості стали частиною «чому» для Marks & Spencer.

Навіщо це робиться? Будь-яка компанія повинна бути прибутковою, якщо хоче залишатися на ринку й зростати. У випадку публічної компанії, на перший план виходить створення цінності для акціонерів. Для ритейлера це неабияк складне завдання, адже потрібно дуже точно відповідати цінностям ядра своєї цільової аудиторії та щодня якісніше задовольняти їхні потреби. Виходить, цінності, інтереси та потреби ЦА Marks & Spencer у значній мірі лежать навколо уявлень про здорову екосистему, чисте довкілля, мінімальну шкоду природі.

Список екологічно відповідальних проектів мереж за кордоном можна продовжувати дуже довго. Це і «Безславні овочі та фрукти» задля боротьби із продовольчими втратами (Intermarche), ініціатива з приймання одягу на переробку (H&M), цілі ряди без пластику в супермаркетах (EkoPlaza, Bulk Market) і т.д. У той же час, ці ініціативи майже в кожному випадку є більше піаром або маркетинговим інструментом, ніж реальним кроком задля довкілля. І це нормально, адже реальну користь для довкілля могло б принести лише зменшення споживання і перехід до кругової економіки, та це йде в розріз з існуючими бізнес-моделями навіть на Заході.

Що ж ми маємо в Україні? Якось довелося почути: «У наших супермаркетах продається сміття і пакети для сміття». Та за останній рік в Україні виник бум екологічних ініціатив від ритейлу. Сортування сміття в METRO на Позняках та у трьох «Сільпо», запровадження багаторазових торб у «Новусі» (недовго протрималися) та METRO, створення цілого міні-відділу для відповідального споживання та продаж rebag (багаторазові мішечки для овочів та фруктів) в Goodwine. У цих ініціативах дуже багато корисного, та вони такі різні.

До прикладу, одна мережа, відкривши у трьох магазинах пункти сортування, піарить це нововведення через усі можливі онлайн-медіа та телеграм-канали (у той час, коли люди без постійного місця проживання впливають на проблему в сотні разів більше!). Ця ж мережа не хоче вводити багаторазові торби, заміняти пластикові пакети на екологічні альтернативи та чи не щокварталу роздає людям на касі все більше сміття в упаковці, яка не переробляється.

З другого боку, компанія диджіталізувала свою програму лояльності й більше не використовує паперу чи пластику для акційних повідомлень та карт. До того ж, має лише паперові пакети у відділі випічки. Та ці речі, чомусь, вони не виносять на широкий загал, хоча для цього є вагоміші причини, ніж в історії з пунктами сортування. Це свідчить лише про те, що еко-ініціативи в компанії не є частиною їх «чому?», не мають системності та якоїсь єдиної мети.

Інша ж мережа просто намагається знайти багаторазову або біорозкладну альтернативу всьому можливому пластику і продає їх. Нікому про це не розказуючи. Неймовірно, але факт.

Скільки грошей на це потрібно? Часто доводиться чути тезу про те, що еко-інновації та сталі альтернативи – це дорого. Але ось для прикладу кейс: новий сегмент ресторанів Діми Борисова ( «Білий Налив», Dogz n Burgers) узагалі не використовує пластику. Їжу подають у папері, пакети для продуктів «на винос» – також паперові, наливку можна понести хіба що в авосці. Вибачайте, але ніяких поліетиленових пакетів там просто немає. Не можу не згадати, що ці хлопці пішли далі: частину інтер’єру в новому Mushlya Bar у Києві виклали з ракушок від з’їдених у «Білому Наливі» устриць. 100% circular and fun!

Екологічно відповідальні проекти в українському ритейлі – це поки що green washing та досить дріб’язкові ініціативи. Це недивно, адже в нас замало тиску, попиту на такі проекти та міцного третього сектору, який би мотивував до змін.  

Євросоюз, схоже, до 2021 року таки заборонить майже весь одноразовий пластик. І Україна не повинна відставати. Вірю, що із новими законодавчими нормами та із розвитком інновацій від наших ентузіастів, українському ритейлу у новому році буде все легше ставати екологічно свідомішим.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті