mind
Справа – труба: як «Інтерпайп» бореться з «Укргазвидобуванням»

Справа – труба: як «Інтерпайп» бореться з «Укргазвидобуванням»

І які висновки можна винести з цього антимонопольного кейсу

Цей матеріал також доступний російською
Справа – труба: як «Інтерпайп» бореться з «Укргазвидобуванням»
Фото: pixabay

Нещодавно практика Антимонопольного комітету України (АМКУ) поповнилася ще одним цікавим кейсом. У вересні 2018 року група компаній «Інтерпайп» звернулася до АМКУ із заявою щодо порушення антимонопольного законодавства з боку державної компанії «Укргазвидобування» при здійсненні процедури допорогової закупівлі, предметом якої була закупівля послуг з видобування газу. Проміжний підсумок розгляду очікується незабаром. Але у цієї справи є декілька нових для вітчизняної юриспруденції нюансів. Яких саме, спеціально для Mind розповідає Олександр Дякулич, старший юрист адвокатського об’єднання Arzinger.

Хто кому монополіст? Державна компанія ПАТ «Укргазвидобування» (УГВ) – найбільша газовидобувна компанія України – на неї припадає близько 75% всього видобутого на території України газу. Група «Інтерпайп» входить до десятки найбільших у світі експортерів безшовних труб. Таких ще називають «національними чемпіонами».

Проте економічне лідерство в певній галузі чи на певних ринках покладає й додаткові обов’язки – зокрема щодо неухильного дотримання антимонопольного законодавства, навіть коли ти виступаєш не як продавець товарів чи послуг, а як їх споживач (покупець). Ситуація, коли на ринку єдиний покупець – а частки інших покупців, навіть якщо вони присутні на ринку, незначні – в економічній науці називається монопсонією. По суті це монополія на споживання певного товару чи послуг. Самі по собі монополія чи монопсонія не є порушенням – ним антимонопольне законодавство визнає лише зловживання таким ринковим становищем.

У чому специфіка монопсонії? На відміну від зловживання монопольним становищем, у світовій антимонопольній практиці не так вже й багато справ щодо зловживання монопсонією. Хоча правове регулювання не розмежовує дані дві категорії зловживань – норми, які встановлюють заборони на зловживання монопольним становищем, поширюються і на ситуації з монопсоніями. Такі ж підходи до правого регулювання монопсоній діють і в українському антимонопольному законодавстві, а найбільш відомий на сьогодні кейс Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо зловживання монопсонією стосується рішення АМКУ проти «Газпрому». Саме цим рішенням у 2016 році на «Газпром» накладено безпрецедентний для України штраф в розмірі близько 86 млрд грн за зловживання «Газпромом»  своїм становищем як єдиного споживача послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України.    

Як це стосується «Укргазвидобування»? Враховуючи, що УГВ є вітчизняним флагманом газовидобування, одночасно компанія є й найбільшим споживачем обсадних труб із середньою часткою на ринку 84%. Тобто УГВ є монопсоністом на українському ринку обсадних труб, які в свою чергу виробляє «Інтерпайп» і в значних обсягах реалізує для потреб УГВ.

Що не влаштовує «Інтерпайп»? Причина для скарги «Інтерпайпу» – у технічних критеріях тендерної документації щодо закупівлі послуг буріння свердловин із залученням стороннього бурового підрядника «під ключ» – УГВ за окремими лотами зазначило вимоги щодо здійснення поставки обсадних труб іноземними виробниками. Такі вимоги УГВ безпідставно дискримінують «Інтерпайп» як вітчизняного виробника труб перед іноземними виробниками аналогічної продукції. А відтак, враховуючи монопсонію УГВ на ринку обсадних труб, дії УГВ містять ознаки порушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» щодо зловживання монопольним становищем у вигляді суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.

Що вирішив АМКУ? У підсумку АМКУ обмежився рекомендаціями від 17 січня на адресу УГВ щодо недопущення встановлення в майбутньому дискримінаційних вимог стосовно обсадних труб під час закупівлі відповідних робіт або послуг.

Які висновки учасники ринку можуть винести з цього кейсу АМКУ? По-перше, варто постійно відслідковувати свою частку на ринку, і не лише щодо реалізації товарів чи послуг, але й щодо їх споживання. З великою ймовірністю можна стверджувати, що якщо у компанії домінуюче становище на ринку реалізації певної продукції – на ринку споживання суміжної продукції частка також буде суттєва.

По-друге, у випадку з монопсоніями – навіть їхні комерційні закупівлі, які не підпадають під регулювання законодавства про публічні закупівлі, все одно залишаються «на радах» АМКУ, оскільки домінуюче становище компанії на ринку (реалізації чи споживання продукції) автоматично тягне за собою можливість застосування відносно такої компанії положень антимонопольного законодавства. Невипадково в антимонопольних та комплаєнс-політиках багатьох великих вітчизняних компаній (не говорячи вже про міжнародні) містяться застереження щодо недопущення дискримінаційного підходу до своїх контрагентів та безпідставного обмеження їх конкурентоспроможності, зокрема під час організації змагальних закупівель.

Як вже зазначалося, додаткова ринкова влада тягне за собою й додаткову відповідальність – дотримуватись антимонопольних правил гри. Потенційні санкції за порушення антимонопольного законодавства можуть бути відчутним для будь-якого бізнесу, тому, як свідчить практика, короткочасні вигоди чи переваги, отриманні за рахунок порушення правил конкуренції, найчастіше не варті гри з «антимонопольним» вогнем.

Ще один важливий висновок – учасникам ринку варто вивчити і повною мірою використовувати всі доступні механізми захисту своїх бізнес-інтересів через АМКУ. З чим, як бачимо, успішно впорався «Інтерпайп».

А що ж буде далі з «Укргазвидобуванням»? УГВ надано термін у 30 днів для розгляду і виконання рекомендацій АМКУ. В іншому випадку відносно компанії може бути відкрито справу про зловживання монопольним становищем і накладено штраф.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті