Очолити трансформацію: 4 ключові тенденції у менеджменті великих організацій
У чому феномен експоненційних компаній і як слід мотивувати співробітників
На початку року всі рефлексують і ставлять цілі на майбутнє, не стала винятком і моя стрічка новин та навіть корпоративна пошта. Перші місяці року – час рефлексії, постановки цілей на майбутнє та змін. Деякі з них так чи інакше пов'язані з управлінням великими організаціями в умовах постійного руху вперед. Руйнуються стандартні моделі бізнесу, управління, всі використовують слова «disruption» (інновації, які змінюють цінності на ринку) і «digital natives» (цифрове покоління). Віце-президент з інжинірингу GlobalLogic Юлія Дубова розповіла Mind про те, які тенденції прийшли в управління великими організаціями у 2019 році.
Місія бізнесу. Будь-якому бізнесу необхідна мета, або, як заведено зараз говорити, місія. Вона має бути досить амбітною, але не фантастичною, і покликана «заводити» людей, які працюють для її виконання. Якщо місія вашого бізнесу – результат тривалого брейнштормінгу маркетологів і фасилітаторів-консультантів, то навряд чи вона «заводитиме».
Ось приклади відмінних місій, які ведуть за собою сотні й тисячі співробітників: Google – «організувати всю світову інформацію», Coca-Cola – «Освіжити світ думками, тілом і духом».
Не бійтеся глобальних місій, які впливають на мільйони людей. За часів інтернету, соцмереж і всіляких платформ соціальної взаємодії будь-яка людина і будь-яка компанія може змінити життя всього людства, не кажучи вже про можливості, які є у великих організацій.
Чіткі та відкриті цілі. Наступне цікаве спостереження – конкретні цілі компанії та її фокус. Дуже важливо, щоб цілі були чіткими, не суперечливими і зрозумілими кожній людині, яка працює в компанії для їх досягнення. Грубо кажучи, якщо СЕО має показати акціонерам зростання на 15% і збільшення прибутковості на 5%, то це повинно бути трансформовано в конкретні результати, які зобов'язана показати кожна лінійка бізнесу, далі – все це належить розкласти на тактичні дії та пояснити кожному співробітнику кожного підрозділу: від Head of R&D до водія автобуса розвозки.
Потрібно розуміти, що цілі у всіх цих людей різні, і це абсолютно нормально. Це дуже важливо враховувати при поясненні та постановці завдань, але саме ця область часто виявляється дуже проблемною якраз у великих організаціях.
СЕО доповідає на загальних зборах про відсотки і показники виручки, а люди хочуть підвищення зарплатні або посади, додаткового вихідного 31 грудня чи безкоштовних курсів підвищення кваліфікації та не розуміють, як перше впливає на друге. Пояснити цей зв'язок – завдання кожного менеджера на кожному рівні.
Зараз деякі компанії в Україні переходять на популярну систему постановки цілей – OKR (Objective & Key Results), яку використовують у Google, Amazon, Intel та інших великих компаніях. Це коли кожен співробітник у публічному для колег доступі розміщує свої цілі на найближчий період, наприклад, на квартал, і потім звітує за результатами їх виконання. Така система допомагає узгодити цілі між собою, зробити їх прозорими, стимулює їх виконання і дозволяє уникнути махінацій. Такий собі ProZorro для бізнесу.
Information-enabled business. Напевно, всі чули про бум таких технологій, як машинне навчання або штучний інтелект. Усі сучасні діджитал-бізнеси ґрунтуються на добуванні додаткової користі або так званого added value з доступної інформації. У керівників великих організацій вже є великий обсяг даних, використовуючи який, можна підвищити ефективність роботи або поліпшити продукт, що розробляється, або надаваний сервіс.
Ось кілька ідей з різних сфер бізнесу, які можуть бути релевантні саме вам або надихнуть на відповідні варіанти.
За допомогою машинного навчання можна прогнозувати пікове завантаження (у магазині, на складі або в ресторані) і заздалегідь, вживши додаткових заходів, успішно з ним справлятися.
Можна прогнозувати, коли вийде з ладу те чи інше обладнання, і робити своєчасну заміну, не чекаючи поломки. Ще можна будувати оптимальні маршрути для кур'єрів, таксі і вирішувати будь-яке логістичне завдання з урахуванням передбачуваної дорожньої ситуації, обсягу замовлень і кількості кур'єрів (згадайте, як пару місяців тому ви купували новорічні подарунки).
Можна оптимізувати роботу операторів кол-центру, щоб час очікування на лінії був мінімальним, прораховувати оптимальні закупівлі для мережі магазинів або аптек, щоб надлишки товару не залишалися, але і попит (зокрема й піковий) був задоволений.
Можна пропонувати персоналізовані знижки або контент, ґрунтуючись на особистих уподобаннях й історичних даних покупок – це призведе до збільшення прибутку.
У персоналізації можна піти ще далі – і підказувати якісь дії в певний час. Наприклад, ввечері нагадувати про дзвінок батькам, вранці пропонувати записатися до лікаря, якщо напередодні клієнт шукав опис ліків в інтернеті, тощо.
Якщо у вашому розпорядженні є якесь обладнання, то методи машинного навчання допоможуть підказати для нього гідну ринкову стратегію і позиціонування інформації, зібраної самим устаткуванням і відправлену в загальну базу знань.
В управлінні організацією машинне навчання можна використовувати для оптимального підбору команди під конкретне завдання, прогнозувати що-небудь (виручку, продаж, плинність персоналу або необхідні для проекту ресурси), базуючись на історичних даних і порівнюючи свої показники з доступними ринковими.
Також цілком реально проводити оцінку продуктивності співробітників і пропонувати кандидатів на підвищення і навіть на звільнення. Можна і потрібно використовувати накопичений у попередніх проектах досвід для оптимального виконання наступних проектів, тобто «навчати» організацію все більш ефективній роботі.
Експонентні організації. Нові цифрові бізнеси, які руйнують класичні моделі та підходи і ростуть як на дріжджах, називають експонентними організаціями, бо вони поглинають ринки не лінійно, а по експоненті. У чому ж їхній феномен?
Крім використання інформації для оптимізації всіх аспектів бізнесу, про який ми вже говорили, є й інші відмітні речі. Одна з них – використання зовнішніх ресурсів для зростання. Uber не володіє мільйонами машин таксі, які на нього працюють; Airbnb не володіє нерухомістю по всьому світу, яка здається в оренду, тощо. Вони створили платформи, які по суті масштабують себе самі. Однак із цими хлопцями все зрозуміло, вони зробили свої продукти такими спочатку.
А як бути з тими, чиї бізнеси розвивалися класично і не пристосовані для таких моделей? Розгляньте можливість використання зовнішніх ресурсів у будь-якому їхньому вигляді для масштабування. Це може бути залучення парт-тайм працівників або фрілансерів на віддалену роботу, покупка готової технології або експертизи, недоступної всередині організації, залучення зовнішніх продажників за комісійні і т. д.
Окрема розмова – модель управління в експоненційній організації. Все більше і більше бізнесів відмовляються від класичних ієрархічних або матричних моделей на користь самоврядування та інших «бірюзових» підходів. Варто чи ні це робити – вирішувати вам. Але принципи, закладені в сучасних моделях управління, не потрібно недооцінювати. Це і заохочення ініціативи команд і співробітників (дайте їм можливість робити те, що вони хочуть), і прийняття рішень знизу догори, і навіть використання хакатонів для генерації ідей нових продуктів.
Світ навколо змінюється, і трансформацію слід очолити.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
