Співробітник з майбутнього: де в Україні довіряють роботу роботам

Співробітник з майбутнього: де в Україні довіряють роботу роботам

І для чого компаніям це робити

Этот текст также доступен на русском
Співробітник з майбутнього: де в Україні довіряють роботу роботам
Фото: pixabay

У найближчі 20–30 років більше половини професій освоять роботи. Це не сценарій фільму про майбутнє, а обґрунтовані розрахунки і прогнози провідних аудиторських і консалтингових компаній – EY, McKinsey, Deloitte і ін. Вже зараз така техніка виконує багато видів робіт в автомобільній, харчової, гірничо-металургійній промисловості. В Україні роботизація в промисловості поки не популярна – вартість робочої години співробітника на тому самому заводі нижча за вартість години праці робота, але ось компанії, що спеціалізуються на послугах і сервісі, у своїх офісах вже довіряють бізнес-процеси роботам. Це дешевше і простіше, ніж роботизація виробництва, адже тут виконує роботу не машина, а спеціальна програма Robotic Process Automation (RPA). Такі роботи пишуть тексти, звіряють і обробляють дані, управляють грошима, готують і здають звіти, нараховують зарплати і виконують безліч іншої рутинної роботи. І це теж світовий тренд. За оцінками Market research future, найближчими роками глобальний ринок процесної роботизації зростатиме на 30% на рік і до 2023-го сягне $2,7 млрд. Олександра Чернікова з EY у колонці для Mind розповідає про те, як і де розвивається процесна роботизація в Україні.

Де застосовують? Ми спостерігаємо в Україні великий інтерес до теми роботизації бізнес-процесів, особливо в банківському секторі. Вже сьогодні декілька великих банків в Україні виконують діагностику процесів на можливість роботизації, пілотують найбільш відповідні процеси, запускають віртуальних «співробітників» у експлуатацію, а також активно розвивають внутрішню експертизу з управління роботизованими процесами. У першу чергу такому «віртуальному» співробітнику доручають часто повторювані, рутинні операції, наприклад, у бек-офісі організації: відображення фінансових трансакцій в облікових системах, аналіз пошти, формування документів за заздалегідь заданими правилами, формування та надання звітності, виконання регулярних звірок, план-факт аналіз, пошук і перевірку даних про контрагентів та інші подібні завдання.

В інших європейських країнах роботизація бізнес-процесів активно застосовується для підвищення операційної ефективності приблизно з 2015 року, зокрема й у великих банках, промислових групах, роздрібному секторі, телеком-компаніях.

Як це працює? Робот для автоматизації бізнес-процесів – це програма (або програмне забезпечення), яка запускається на комп'ютері користувача або на виділеному сервері. Програма імітує дії людини, виконуючи завдання за певними правилами. Робот взаємодіє з будь-якою кількістю ІТ-застосунків через призначений для користувача або програмний інтерфейс, виконує заданий набір дій за розкладом, у порядку черги або при настанні певних умов. Як і будь-яка інша програма, робот може вийти з ладу. Але робота відновлюється швидко – зазвичай на це потрібно до декількох годин.

Навіщо компаніям роботи в офісах? Найефективніше роботизація в часто повторюваних рутинних завданнях, тому в першу чергу компанії роботизують бек-офісні процеси. Для компаній роботизація – це зрозумілі вигоди і швидка віддача на інвестиції. Наприклад, скорочення операційних витрат на 20–40% і більше, прискорення операцій в декілька разів або десятків разів, виключення помилок «ручного введення», стандартизоване виконання процесу, надійність і масштабованість.

Так, при впровадженні роботизації у великій телекомунікаційній компанії трудовитрати на виконання рутинних завдань вдалося знизити на 60%. Один з великих банків роботизував більше 30 процесів, отримавши економію понад $500 000. Банки сьогодні доручають роботам обробку платежів, розбирання внутрішньої кореспонденції, зміну даних клієнтів за заявою, внесення змін до кредитних договорів фізичних осіб, відповіді на типові запити.

Для процесу, що роботизується, не потрібно вносити зміни в поточні ІТ-системи, і віртуальний «співробітник» може почати свою роботу вже через кілька тижнів після визначення завдання.

Скільки коштує і коли окупається? Роботизація починається з діагностики процесів, тобто пошуку тих завдань, які дадуть максимальний ефект у короткий термін. Як правило, бізнес-кейс з урахуванням середніх заробітних плат в Україні позитивний, інвестиції окупаються протягом 1–2 років, в деяких випадках – швидше. Вартість проектів різна, але стартовий поріг досить низький – у рази нижче, ніж у проектів з «традиційної» автоматизації.

Пул завдань для роботизації досить великий, як мінімум на найближчий рік.

А в сусідніх країнах, наприклад у Польщі, RPA активно розвивається останні декілька років.

Робот замінить людину? Технологія RPA передусім спрямована на підвищення ефективності діяльності, а не на скорочення робочих місць. Доручивши механічну і рутинну роботу роботам, співробітники можуть направити свої сили на вирішення креативних, творчих завдань, на розвиток команди тощо. Відкриватимуться і нові вакансії – потрібні будуть фахівці з управління роботизованими процесами.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло