Буква на мільйон: чому не варто поспіхом звинувачувати юристів у казуїстиці

Коран відрізняється від інших релігійних текстів тим, що, на переконання самих мусульман, є безпосереднім записом слова Божого. Уявіть, як складно і відповідально намагатися трактувати такий текст. Навіть орфографічні помилки в ньому пізніше пояснювали особливою стилістикою написання.

У порівнянні з цим завдання суддів і арбітрів встановити справжнє значення договору в світлі намірів його сторін може здатися не таким вже й складним. Зрозуміти комерційні домовленості ділових партнерів, що були досягнуті кілька років тому, має бути простіше, ніж пояснити значення книги з історією в півтори тисячі років.

Проте, численні судові та арбітражні спори показують, наскільки оманливими бувають на перший погляд однозначні положення контрактів. Особливо коли від початку спільне розуміння сторін починає розходитися в протилежних напрямках, залежно від різних інтересів. Про те, що може бути приховане за шаблонними формулюваннями, і чому співробітники юридичних департаментів часом так міцно за них тримаються, Mind розповіли Юрій Нечаєв і Олексій Маслов – відповідно, партнер та юрист юрфірми AVELLUM.

Наведемо лише кілька недавніх прикладів з практики.

Навіщо потрібна велика літера? Кожен, хто хоча б раз читав будь-який юридичний документ, напевно бачив вживання термінів з великої літери. Як правило, на початку документа написано, що означають ці терміни, а далі по тексту їх всюди пишуть з великої. Наприклад, визначення «Торт» означає «Празький торт», подарований на день народження стороні А. Читаючи документ, ми розуміємо, що «Торт» – це саме той, визначений на початку документу кондитерський виріб, а не будь-який інший «торт».

А тепер уявіть, що мова йде не про торти, а, наприклад, про торги. На початку договору сказано, що «Торги» – це публічний аукціон з продажу визначеного майна в конкретному діапазоні від стартової ціни, в якому сторони зобов'язані взяти участь. Але, за чиїмось недоглядом, вже в статті, що містить саму суть домовленості, договір вказує зобов'язання сторін щодо ...«торгів», а не «Торгів».

Як варто це розуміти? Бути формалістом і говорити, що прописна буква вказує на абстрактні і невизначені торги? Або спробувати відтворити початкові наміри сторін і визнати це простою помилкою? Як би там не було, одна велика літера може істотно ускладнити роботу угоди, досягнутої сторонами.

Ще одним каменем спотикання можуть стати прикметники. Ця частина мови в юридичному документі здатна накоїти чимало лиха. Візьмемо, наприклад, стандартне для договорів за англійським правом зобов'язання з відшкодування збитків. Як правило, вона передбачає компенсацію шкоди, завданої певній стороні, але не вимагає підтвердження реальної виплати суми такого збитку.

Так, якщо проти вас винесли остаточне судове рішення про виплату вами будь-якої суми, ви можете вимагати компенсації збитку не чекаючи, поки до вас прийдуть виконавці. Або, якщо внаслідок прихованого дефекту куплена вами споруда завалилася, вам не потрібно доводити, що ви дійсно витратили на її ремонт кілька мільйонів доларів – досить послатися на її договірну вартість.

Але, як часто буває в процесі складних переговорів, сторони можуть відійти від стандартних формулювань. Так, і в нашому прикладі в зобов'язанні про відшкодування були додані прикметники «реально» понесений і «виплачений» перед словом «збиток». Саме це зіграло вирішальну роль у подальшій суперечці і завадило стороні отримати компенсацію збитку, на яку вона розраховувала.

До яких наслідків можуть призвести розбіжності? Недбале ставлення до тексту договору здатне призвести до абсолютно несподіваного і небажаного для вас результату. Може виявитися, що ви отримаєте зовсім не те, чого очікували, вступаючи в договір. Наприклад, вужчі гарантії іншої сторони, ширші і обтяжливіші зобов'язання для вас. Іноді незначні на перший погляд помилки поставлять під сумнів життєздатність всього договору, а «реанімувати» його доведеться вже через суд.

Ці приклади показують, що в будь-якому юридичному документі принципово важливо обирати чіткі і недвозначні формулювання. Тому, коли вам здається, що юристи займаються казуїстикою, правлячи коми і шрифти в документі, поміркуйте про те, що насправді вони запобігають витратним суперечкам у майбутньому.