«Цифрова» децентралізація: як місцевій громаді обрати інтернет-провайдера

За оцінками Мінекономіки, сьогодні понад третина сільського населення України не має доступу до інтернету. Це позначається на якості життя людей, а також на стані економіки в цілому.

В умовах, коли держава не займається комплексним вирішенням цієї проблеми, за неї мають взятися ОТГ – об’єднані територіальні громади. Після реформи децентралізації вони отримали можливість самостійно розпоряджатися надходженнями до своїх бюджетів. У тому числі витрачати їх на цифровізацію та підключення інтернету.

Як громадам вибрати провайдера, щоб витрачені на його послуги гроші працювали максимально ефективно? І які є варіанти для тих, хто сьогодні не має власних коштів на підключення? Про це спеціально для Mind міркує директор департаменту маркетингу бізнес-сегмента оператора «Укртелеком» Ігор Гуменюк.

Для чого громадам інтернет?

Численні дослідження говорять про зв’язок благополуччя із якістю доступу до інтернету. Так, наприклад, фахівці Світового банку порахували, що збільшення проникнення швидкісного інтернету (тобто частки підключеного населення) на 10% прискорює зростання ВВП: у розвинених країнах – на 1,2%, а в країнах, що розвиваються, – на 1,38%. Разом із тим деякі дослідження стверджують, що саме собою покриття чи наявність доступу до інтернету ні на що не впливають. Результат досягається лише тоді, коли підключення швидкісне та стабільне. А отже, питання вибору інтернет-провайдера виходить на перший план.

У рамках реформи децентралізації в Україні активно створюються об’єднані територіальні громади. Сьогодні їх уже понад 800. А відсутність якісного інтернету – одне з перших завдань, яке вони намагаються вирішити. Наша статистика це підтверджує: майже 350 ОТГ уже підключили інтернет від «Укртелекому», при цьому в майже 80 з них розбудована нова мережа  оптоволоконного інтернету.

На що варто звертати увагу, обираючи провайдера?

Інтернетизація ОТГ передбачає підключення всіх ключових юридичних осіб громади: сільради, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, лікарні, школи, центри безпеки, центри надання адміністративних послуг, молодіжні центри.

Проект будівництва погоджується з усіма інстанціями. Якщо розгортання мережі проводиться з порушенням будівельних норм або без погодження із власниками землі чи інфраструктури (особливо для кабелю, що підвішується на електроопорах), провайдер інтернету і його споживачі завжди знаходяться в зоні ризику раптової та тривалої перерви зв’язку.

У випадку застосування штрафних санкцій до такого провайдера ймовірність відшкодування збитків громади дуже низька. Провайдер, що вдався до порушень, точно не зможе компенсувати втрати громади від того, що створена цифрова мережа стала недієздатною. У випадку згортання діяльності провайдера-підприємця роботу з побудови мережі доведеться починати знову.

Також важливо, наскільки провайдер готовий запропонувати індивідуальний підхід до кожної ОТГ. Адже кожна громада – це індивідуальний проект, він має свій потенціал клієнтів, свою географію розташування абонентів, й універсальний підхід тут не працює.

Отже, провайдер має бути надійною, перевіреною компанією, яка одного дня не зникне «в нікуди». Показовою, зокрема, є наявність у нього сертифікату КСЗІ (комплексної системи захисту інформації). Наявність такого сертифікату говорить про надійність мережі, захист її від стороннього втручання відповідно до вимог законодавства про технічний захист інформації.

Також звертайте увагу на технологію підключення, яку використовує провайдер.

Перевагу  бажано надавати фіксованому доступу. Сьогодні найкращий варіант за співвідношенням «ціна – якість» – це оптоволоконне підключення.

Де взяти гроші на інтернет?

Існує декілька варіантів фінансування інтернетизації ОТГ. Перший – використання коштів із бюджету самих громад. Варто сказати, що ці бюджети в Україні абсолютно різні: у когось це може бути 10 млн грн на рік, у когось – 150 млн. Хтось коштом громади реалізує масштабні проекти і будує «розумні» міста, а комусь не вистачає навіть на підключення нормального інтернету.

Що робити в таких випадках? Є варіант інвестицій окремих юридичних осіб. У нашій практиці були приклади, коли один чи декілька бізнесів здійснювали інвестицію або ж сплачували разовий платіж, щоб завести інтернет до своєї громади. Але таких випадків небагато. Один з останніх – будівництво «оптики» для Іршанської сонячної електростанції. Завдяки ініціативі замовника  оптична мережа інтернету спроектована так, що села Шершені та Мелені Коростенського району також мають можливість підключитися до неї.

Найпоширеніший варіант фінансування, з яким ми стикалися як провайдер, – це залучення інвестицій самого провайдера, тобто наших. Якщо при розрахунках ми бачимо, що розбудова оптичної мережі економічно та фінансово вигідні для нас, тоді ми розглядаємо співфінансування проекту. І насправді це win-win, вигідний для всіх варіант: ми як бізнес розширюємо географію і перелік своїх послуг, а отже і фінансові надходження від них, що гарантує повернення інвестицій, а громада отримує швидкісний фіксований інтернет – один з ключових інструментів для свого економічного зростання.

Причому найраціональнішим рішенням можна назвати комплексне  одночасне підключення всіх об’єктів ОТГ, що включає всі етапи – від побудови мережі  до цілодобового  обслуговування.