Візьмуть більше: як вплине на захист бізнесу зростання адмінштрафів дозвільних органів

Верховна Рада затвердила зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП), якими серед іншого, збільшено розміри штрафів щодо посадових осіб дозвільних органів за неправомірні дії чи бездіяльність у процесі видачі бізнесу документів дозвільного характеру. Крім того, документ передбачає й розширення підстав до притягнення таких осіб до відповідальності.

Про те, наскільки дієвими стануть зазначені законодавчі зміни і чи дійсно бізнес зможе захистити свої права і притягнути до відповідальності посадових осіб дозвільних органів, розповів Mind адвокат АО «AVER LEX» Іван Осколков.

Верховна Рада 3 жовтня 2019 року ухвалила законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб'єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів» (№ 0889). В пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є посилення адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (ст. 166-10 КУАП).

Для цього передбачено два шляхи:

1. збільшення кількості підстав для притягнення до адміністративної відповідальності;
2. збільшення суми штрафу до 850-1700 грн (з попередніх 510-850 грн). А за повторне вчинення  – до 1700-2550 грн (з попередніх 850-1190 грн).

Як спростили законопроект до голосування

Так, може скластись враження про дієве посилення відповідальності осіб дозвільних органів, якщо вони порушуватимуть вимоги законодавства про видачу документів дозвільного характеру. Особливо враховуючи той факт, що попередні штрафні санкції були прийняті ще в 2011 році. Але, на жаль, сама процедура притягнення до відповідальності залишилась без змін.

Спочатку законопроектом пропонувалась максимально спрощена процедура притягнення до відповідальності. Передбачалось, що розглядати справи щодо неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів та застосовувати санкції буде центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. І ще була пропозиція надати повноваження об’єднанням громадян складати протоколи про такі адміністративні правопорушення.

Але в редакції законопроекту, який був прийнятий Верховною Радою України, ці умови відсутні, а розгляд справ про адміністративні правопорушення залишився в компетенції суду.

Як суди «шукають» чорну кішку у темній кімнаті

Якщо проаналізувати вже існуючі рішення в аналогічних справах, то частіше за все суди:

1. або відправляють матеріали на дооформлення;
2. або закривають провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення;
3. або закривають провадження за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Декілька прикладів

За результатами розгляду, Приморський районний суд Одеси, повертаючи матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначив, що в додатках до протоколу про адміністративне правопорушення містяться нечитабельні копії відповіді начальника ГУ Держпраці в Одеській області про відмову в отриманні дозволу та заяви на одержання дозволу.

За результатами розгляду іншої справи, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, закриваючи провадження через відсутність в діях особи складу правопорушення, встановив, що жодного відношення заступник голови Хмельницької обласної державної адміністрації до розгляду спірних документів не мав, документи йому, так само як і акт про проведення перевірки з питань дозвільного характеру, не надавались, тож жодних рішень він не приймав.

Виходить, що законодавчі норми про притягнення до відповідальності за порушення видачі документів дозвільного характеру є, але довести вину фактично неможливо через відсутність належним чином складеного протоколу, будь-яких документів, які підтверджують вину особи, чи навіть через некомпетентність того, хто складав протокол про адміністративне правопорушення.

Про бажання законодавців і реальність

Ми все ж таки спробували знайти рішення судів про притягнення до відповідальності і стягнення штрафу. Їх дуже мало, але і такі є. Наприклад, в 2008 році Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області визнав особу винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення та стягнув штраф у розмірі 340 грн., а в 2014 році Суворовський районний суд Херсона визнав особу винною у скоєнні адміністративного правопорушення і наклав штраф у розмірі 510 грн.

Таким чином, ст. 166-10 КУАП фактично є «мертвою», а прийнятий законопроект – лише спробою посилення захисту суб'єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів, оскільки навряд чи розширення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності та умовне збільшення штрафів може якимось чином компенсувати відсутність реального механізму притягнення винної особи до відповідальності.