«Зелене світло» паралельному імпорту: що змінив президент

«Зелене світло» паралельному імпорту: що змінив президент

Де-факто законодавчо визнається міжнародний принцип вичерпання прав

Цей матеріал також доступний російською
«Зелене світло» паралельному імпорту: що змінив президент

12 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. Які зміни для бізнесу і споживачів диктує новий закон, Mind розповів Іван Нікітченко, CEO Crane IP Law Firm.

Документом де-факто в нашій країні законодавчо визнається міжнародний принцип вичерпання прав. Вносяться зміни до Митного реєстру в переліку товарів, митне оформлення яких може бути призупинено.

Що зараз? В Україні законодавчо не встановлено жодного з видів вичерпання прав на об'єкти інтелектуальної власності. Як і в будь-якому випадку юридичної невизначеності, це призводить до бізнес-конфліктів, корупції і погіршення ділового клімату.

Які варіанти регулювання існують? Національний: права реалізації товару на території держави має тільки власник прав на торговельну марку та представники, яким цей власник надав таке право.

Міжнародний: права на реалізацію має будь-хто, хто офіційно придбав легальний товар. Наприклад, я придбав мобільний телефон у офіційного дистриб'ютора в Німеччині і можу його законно продавати в Україні – через канали і за ціною, яку встановлюю я.

Регіональний: права на реалізацію товару має будь-хто, але якщо товар був законно придбаний у торговця/виробника на території однієї з країн регіону. Наприклад, такий принцип вичерпання прав діє в ЄС і ЄАЕС (Євразійський економічний союз).

Які їх плюси і мінуси? Кожен принцип має як свої плюси, так і мінуси – не існує єдиного рішення, який принцип краще, а який гірше.

Національний принцип встановлює монополію офіційного представника виробника. Монополія веде до встановлення завищених цін на товари. Однак у ринковій економіці товари одного виробника конкурують з товарами інших виробників. І якщо ціни на товар будуть завищені, покупці просто перейдуть на аналогічні товари інших виробників. Звичайно, виробник не зацікавлений у зниженні рівня продажів. У результаті ціни все-одно будуть на рівні, що відповідає ринковим.

При цьому офіційний представник забезпечує відповідне маркування і сертифікацію продукції, щоб вона могла бути допущена на ринок, інвестує в просування бренду, післяпродажний сервіс і т. д.

У той же час міжнародний принцип дає доступ на ринок необмеженій кількості продавців, що має гарантувати встановлення мінімальних націнок на товар. Проте в гонитві за мінімальними цінами дистриб'ютори можуть втрачати в якості (порушуючи умови транспортування і зберігання, використовуючи невідповідні канали продажів і сервіс) пропонованих товарів. Також маркетингові бюджети окремих невеликих продавців набагато менші, ніж одного великого офіційного представника.

При цьому і міжнародний принцип дозволяє встановлювати «монополію» на ринку, і часто в свободі продажу будь-яких товарів існує «але».

Як в інших країнах? У більшості країн світу законодавчо встановлений саме міжнародний принцип вичерпання прав, його головна мета – не допускати на ринок підроблені товари. А для реалізації «чутливих» товарів, які можуть нести небезпеку для здоров'я і життя людини в разі неправильного транспортування або реалізації (фармацевтика, алкоголь, ПММ і тощо) запроваджується ліцензування і сертифікація.

Що змінює проєкт закону? В Україні до цього чітко не був встановлений ані міжнародний принцип вичерпання прав, ані національний. При цьому, відповідно до Митного реєстру, оформлення товару на кордоні може бути призупинено на підставі реєстру, в який правовласники вносять інформацію про свої права інтелектуальної власності (торговельні марки, патенти і т. д.).

Якщо торговельна марка опиняється в реєстрі, а везе цей товар не офіційний представник, співробітник митного поста має право припиняти оформлення товару та вимагати від правовласника згоду на ввезення товару. Потім може бути ініційовано судовий розгляд або продовження оформлення товару. При цьому навіть у другому випадку товар буде затриманий на кордоні мінімум на 10 днів.

А є ще «патентні тролі», що патентують автомобільні шини, цвяхи та інші «оригінальні» товари.

І якщо для деяких товарів затримка на митниці на 10–20 днів не стане катастрофою, то для інших (швидкопсувних товарів) може стати причиною втрати вантажу. А може бути і суд, і затримка на місяці.

Вищевказаним законопроєктом це різночитання ліквідується, а також поліпшується механізм боротьби з контрафактними (підробленими) товарами. Зокрема, законопроєктом в українське законодавство імплементуються норми Регламенту (ЄС) № 608/2013 Європейського Парламенту та Ради від 12 червня 2013 року про митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності.

Так, на митному посту може бути призупинено оформлення товару тільки у випадку, якщо у інспектора виникне підозра, що даний товар є контрафактним.

Для цього в документі описується, що таке контрафактний товар. Це товар, торгова марка на якому, упаковка, етикетка або інші елементи схожі або імітують зареєстровані в Україні торгові марки або географічні зазначення.

Також дається визначення, що таке «піратський товар» і товар, який викликає підозри в порушенні прав на інтелектуальну власність.

У Митний реєстр можуть вноситися відомості про:

  • об'єкти авторського права і суміжних прав;
  • винаходи;
  • промислові зразки;
  • торгові марки;
  • географічні зазначення;
  • компонуванні напівпровідникових виробів;
  • лікарські засоби та засоби захисту рослин, які мають відповідні сертифікати додаткової охорони.

При цьому такий об'єкт, як корисна модель, був виключений з цього переліку.

Оформлення товарів, які були запідозрені в порушенні прав інтелектуальної власності, може бути призупинене митною службою, може бути змінене їхнє маркування (слово «Абібас», якщо це можливо, буде стерто і товар стане «ноунеймом»), або вони можуть бути знищені.

При цьому знищені можуть бути і невеликі партії товарів (до трьох одиниць або вагою до 2 кг), які переміщаються як міжнародні поштові та експрес-відправлення. Тому замовлення з китайського сайту, якщо це товар-підробка, може і не дійти до замовника.

Також будуть призупинені товари, які призначені для виробництва піратських або контрафактних товарів.

Для підтвердження оригінальності товару власнику буде досить показати відповідні документи (наприклад, про покупку в легальному магазині за кордоном). Перелік цих документів і механізм буде визначено в підзаконних актах.

Також санкції не можуть застосовуватися до особистих речей і товарів, які провозяться в особистому багажі (на суму до 1000 євро через пост в аеропорту і до 500 євро на інших постах і вагою до 50 кг).

Для допомоги працівникам митного поста у виявленні контрафакту, правовласники безкоштовно можуть вносити дані про свої об'єкти інтелектуальної власності (зокрема, надавати додаткові матеріали з описом характеристик підробленого товару). Також співробітник митниці може використовувати у своїй роботі додаткові інформаційні ресурси. Наприклад, загуглити правильне написання бренду або логотипу.

Але вищевказаний перелік об'єктів права інтелектуальної власності передбачає одне виключення – це фармацевтична продукція. Якщо препарат отримав реєстрацію як лікарський засіб в Україні, його паралельний імпорт стає неможливий. Завезення ліків вартістю до 1000 євро для особистих потреб – можливе.

Так що ж ми отримали? Правовласники втрачають такий важіль тиску на неугодних торговців/конкурентів, як Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності.

До речі, цей реєстр є у відкритому доступі на Єдиному державному порталі відкритих даних і сайті Державної фіскальної служби.

Однак це не означає, що законно припинити паралельний імпорт офіційний дистриб'ютор більше не зможе. Для цього є інші інструменти.

Це стосується і контрафактних товарів – перетворювати імпортні товари «ноунейми» на «фірмові» або ж виробляти їх в Україні так само можливо.

Тому боротьба із зовнішніх кордонів просто переміщається всередину країни – у силові органи, Антимонопольний комітет і суди.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті