Очікування для здоров'я: коли медичні технології дійдуть до України

Щорічно ми чуємо про появу інноваційних технологічних рішень у медицині. Так, нещодавно було анонсовано початок випробувань домашнього робота, що контролюватиме вживання ліків. Вже зараз для зменшення рівня стресу пацієнтам надягають VR-шоломи.

Через кілька років у світовій практиці очікується масове використання штучного інтелекту (ШІ) для прогнозування і аналізування даних. Водночас Україна поки тільки на початку шляху з впровадження нових технологій у сфері медицини.

Чому впровадження інновацій вимагає багато часу і що потрібно для того, щоб це запрацювало в Україні, розповіла Mind Юлія Ізоніна, яка відповідає за медичні проекти в компанії GlobalLogic.

Попит – двигун інновацій, але вони неможливі без певних умов. Роль уряду – створити економічні та законодавчі умови розвитку для всіх учасників ринку, зокрема медичного. А МОЗ у свою чергу буде стежити за реалізацією реформ. Наприклад, зараз триває оформлення всіх лікарень як комунальних підприємств. Вони укладають договір з Національною службою здоров'я України (НСЗУ), щоб ця служба оплачувала за пацієнтів, яких обслуговує конкретна лікарня. І це все в межах концепції «Гроші йдуть за пацієнтом», прийнятої у 2017 році.

Держава може створити умови і допомогти із впровадженням страхової медицини, у рамках якої частина витрат покривається з бюджету, частину платить сам пацієнт і частину – роботодавець. Таким чином, фінансування медицини збільшується, і з'являються гроші, які можна інвестувати в поліпшення якості медичного обслуговування – технологічні інновації, підвищення рівня сервісу і т. д.

Про практику застосування нових технологій

В Україні вже зроблено перший крок назустріч останнім медичним трендам – ​​створення повної цифрової бази даних про пацієнтів. З нею за допомогою аналізу big data ми зможемо побачити, скільки пацієнтів, які послуги надаються, яких фахівців не вистачає, а також зрозуміти, профілактику яких хвороб можна проводити.

Звичайно, зараз є базова статистика. Наприклад, ми знаємо, що в Україні, як і в усьому світі, головною причиною смерті є загострення серцево-судинних захворювань. Але проблема в тому, що така статистика найчастіше збирається вручну. Формуються звіти по лікарнях, потім вони передаються до Міністерства статистики. Дуже багато ручного заповнення, а значить, великий ризик некоректного заповнення інформації. При наявності централізованої бази все стане набагато простіше і швидше.

Знаючи тренди, можна не просто лікувати людей, а й організовувати комплексну профілактику. Зараз увесь світ переходить на превентивну медицину – щоб люди витрачали менше сил і часу на саме лікування і більше жили повноцінно.

У світовій практиці наразі акцентують на використання спеціальних пристроїв і сервісів для поліпшення медичної сфери в цілому і життя людини зокрема. Але в кожному випадку час їх впровадження відрізняється. Так, на розробку пристроїв потрібно в середньому 5–7 років. Якщо ж говорити про цифрові продукти на кшталт застосунків на мобільний телефон для зв'язку між пацієнтом і лікарем, то на їхню розробку в середньому необхідно від 1 до 3 років.

Перешкоди на шляху до покращення

В Україні поки не все так просто з впровадженням нового в медичній сфері: існує низка перешкод, які не дозволяють рухатися далі.

Законодавство: для ефективної взаємодії між компаніями та медичними закладами не вистачає законодавчої бази та зрозумілих бізнесу правил гри. Їх відсутність знижує привабливість України як для локальних, так і міжнародних компаній.

Вартість: нові медичні пристрої коштують дорого. Наприклад, інсулінова помпа обійдеться українському діабетикові в середньому у $8000. Мало хто може собі її дозволити. Вирішити таке питання могла б страхова медицина. Але і тут ми повертаємося до бюджету і прозорості законодавства.

Проте багато розробок уже є в Україні, наприклад, цифрові рішення на кшталт порталів для пацієнтів. У багатьох приватних клініках є онлайн-реєстрація, онлайн-отримання аналізів і електронні медкарти. Деякі навіть пропонують консультації телефоном або онлайн. По суті, у певному зародковому вигляді всі ці інновації до нас приходять, але все ж вони поки не мають масового характеру.

Україні варто розглядати проблеми, з якими вже зіткнулися інші країни, аби поліпшити досвід пацієнта і удосконалити медичну сферу.

Наприклад, у США, згідно з дослідженням HIMSS, головні перешкоди для впровадження технологій такі:

• брак бюджету,
• адміністративні процедури,
• низька швидкість прийняття технологій,
• відсутність загальнодержавної стратегії,
• відсутність чіткого показника повернення інвестицій,
• питання безпеки.

Роль приватних компаній

Крім того, у процес поліпшення можна і потрібно включатися бізнесу. І тут не обов'язково маються на увазі тільки фінансові інвестиції. Це можуть бути розробки нового обладнання, впровадження штучного інтелекту в уже існуючі медичні «гаджети» і т. д. Уже є прецеденти, коли державні установи звертаються до приватних компаній за допомогою. Наприклад, наша команда повідомила про готовність брати участь у проекті МОЗ e-Health.

Мені здається, що для повноцінного впровадження системи e-Health і концепції, яка за нею стоїть, необхідно ще від трьох до п’яти років. Головне – щоб поліпшення відчули самі пацієнти. Тим паче, що вони насправді зацікавлені в цьому. З власного досвіду я можу сказати, що в Україні є попит на спрощення комунікації з лікарем. У тому числі на цифрові продукти на зразок електронної медкарти, що буде повним джерелом даних про пацієнта. Справа за тим, щоб пацієнти ділилися своїми враженнями і давали зворотний зв'язок, аби держава могла активніше впроваджувати зміни.