Дорога гривня: чому не знижуються ціни на українські товари

Національний банк на початку грудня, як і планував раніше, знизив облікову ставку до 13,5% річних. Зниження стало можливим на тлі уповільнення темпів інфляції, яке зафіксував регулятор. Одним з основних факторів цих змін НБУ називає стрімке зміцнення гривні протягом останнього півріччя.

Здавалося б, за такої ситуації наступним кроком мало б відбутися зниження цін на товари в Україні. Однак товарні ринки поки не реагують на ці коливання курсу національної валюти.

Чому ж не знижуються ціни і як ситуація впливає на експорт, розповів Mind керівник бізнес-напряму виробництва борошняних кондитерських виробів HD-group Сергій Смірнов.

Чому не знижуються ціни

Стійка і динамічна ревальвація гривні, яка спостерігається з початку 2019 року, незважаючи на очікування українців, не призвела до зниження цін на внутрішньому ринку, хоча і скоротила темпи інфляції. Така ситуація пояснюється інертністю гравців ринку через їх недовіру до гривні та бажання зберегти високу прибутковість від продажів товарів з високою імпортною складовою (наприклад, бензину).

Зведена таблиця індексів споживчих цін з 2013 до 2019 року,%

Джерело: ukrstat.gov.ua

При цьому для сировини, що використовується при виробництві борошняних кондитерських виробів (БКВ), спостерігалася подібна картина.

Динаміка цін на сировину

Джерело: HD-group

Наприклад, значне падіння цін на борошно викликано лише фактором високого врожаю у 2019-му і неврожаєм у 2018 році, а не зміцненням національної валюти. Для порівняння: зростання вартості борошна в гривнях – грудень 2019 до лютого 2018 року – склало 7%.

Крім того, згідно з даними Держстату, зросла і заробітна плата. Так, за даними відомства, зростання середньої заробітної плати з початку 2019 року склало 12,5%.

Як сильна гривня впливає на експорт

Протягом 2017–2018 років, коли гривня була відносно слабкою, а зміна вартості сировини відставала в динаміці від девальвації гривні, українські експортери могли активно розширювати ринки експорту за рахунок цінової переваги.

Закріплення на ринках протягом цього періоду часу дозволило адаптувати виробничі процеси до вимог і побажань ринку ЄС. Так, стало можливим укласти контракти з місцевими гравцями, отримати важливу інформацію про особливості взаємодії і правила цих експортних ринків.

Український експорт жив в очікуванні зростання курсу валюти, бо сезонні тренди минулих років показували зростання вартості валюти ближче до календарного кінця року.

Зараз, після зміцнення гривні протягом календарного року, до його кінця подальше значне зміцнення національної валюти всупереч очікуванням ринку продовжилося. Цей фактор змушує експортерів переглядати ціни в сторону збільшення за тими позиціями, продаж яких на експорт стає нерентабельним.

Джерело: finance.ua

Український ринок намагається компенсувати зростання собівартості продукції.

Однак і в цьому процесі національним експортерам доводиться грати за правилами ринків збуту. З огляду на те, що основним торговим партнером України є Європейський Союз, український бізнес не може істотно підвищувати ціни для цього ринку. ЄС займає 4-те місце у світі за рівнем інфляції – за останні п'ять років вона склала трохи більше 4%. Станом на жовтень 2019 року продовольча інфляція склала всього лише 1,9% на початок року.

Про вплив гривні на окремі ринки

Наприклад, після скасування ввізних мит у рамках торгової угоди з Україною і заборони транзиту БКВ через територію РФ, ЄС став найбільш перспективним і прибутковим зовнішнім ринком для цієї категорії експортерів. HD-group у цьому випадку не є винятком – ключовим напрямком його експорту БКВ також є ЄС.

Схожа ситуація і в інших країнах – партнерах по експорту українських товарів. Так, при збереженні динаміки зміцнення гривні, експортерам БКВ також загрожує втрата ринків Кавказу. Сильна гривня призводить до подорожчання логістики через перекриття транзиту по суші через територію РФ.

Місцеві виробники, а також виробники РФ (в основному Краснодарський край) пропонують більш вигідну ціну і швидкі терміни доставки, і там, де немає впливу сильного бренду, відбувається заміщення українських виробників.

Що можуть зробити експортери

Більшість експертів мають вичікувальну позицію, по можливості зберігаючи канали збуту і виконуючи контрактні зобов'язання, в надії на заяви і очікування безлічі експертів з приводу неминучості девальвації гривні.

У дещо кращому становищі – великі компанії з диверсифікацією каналів збуту як по Україні, так і на експорт, а також компанії з товарами з високою доданою вартістю. У складному становищі опинилися експортноорієнтовані компанії з низькою доданою вартістю продуктів, сировинні експортери.

Для збереження ринків і збільшення заробітку останніх у довгостроковій перспективі для цих українських підприємств гостро стоїть питання зменшення виробничих витрат.

Одним із способів економії, який можуть обрати національні компанії, може стати автоматизація виробництва. Останнє неминуче може призвести до скорочення робочих місць. Такий прогноз пояснюється зростанням заробітної плати, про яке згадувалося вище. Так, заробітна плата робітників у доларовому еквіваленті виросла на 30% (з урахуванням девальвації), і прогнозується її подальше зростання. Крім того, у зв'язку з масовою трудовою еміграцією на ринку праці спостерігається висока конкуренція роботодавців, яка також впливає на зростання оплати праці.

З огляду на всі вищенаведені фактори, виробники очікують подальшого зниження облікової ставки Нацбанку для отримання доступу до більш дешевих позикових засобів для модернізації виробництва. Нагадаємо, у зв'язку зі зміцненням гривні, НБУ знижував облікову ставку декілька разів протягом року. Сьогодні вона становить 13,5% річних. У свою чергу банківський ринок поки також зайняв вичікувальну позицію і не поспішає зі зниженням цін на кредити для бізнесу.

Залишається сподіватися, що очікування українських виробників виправдаються наступного року і бізнес збереже свої позиції на ринках збуту.