Захворіло у світі
1,324,907
Померло у світі
73,703
Вилікувалось у світі
275,832
Захворіло в Україні
1319
Померло в Україні
38
Вилікувалось в Україні
28
Чому без «інвестиційної няні» Україні не обійтись

Чому без «інвестиційної няні» Україні не обійтись

Як ця опція працює в Львівській області вже понад 4 роки і які ризики несуть «податкові канікули»

Цей матеріал також доступний російською
Чому без «інвестиційної няні» Україні не обійтись
Фото: pixabay

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові на форумі в Давосі анонсував для інвесторів, які вкладуть в Україну від $100 млн, програму «Іnvestment nanny» («Інвестиційна няня»).

Крім того, глава держави пообіцяв іноземним інвесторам, які долучаться до приватизації і витратять на неї понад $10 млн, податкові канікули на два роки зі сплати податку на прибуток.

Чому Україна не може обійтись без програми «Інвестиційна няня» і як наявність податкових канікул може вплинути на економіку, розповів Mind керівник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис. Досвід Матиса включає 16 років власного бізнесу, і 4 роки співпраці з бізнесом на державній посаді.

Без допомоги і підтримки будь-якому бізнесу працювати в Україні наразі, на жаль, нереально. І це стосується як українських підприємців, так і іноземних інвесторів. Основною причиною є те, що держслужба наділена серйозними повноваженнями, а посади там сприймають й до сьогодні, як хлібне місце для заробляння чималих грошей. 

З приводу  «Інвестиційної няні»: на відміну меседжу президента в Давосі, який був все-таки більш орієнтований на зовнішню аудиторію, ми, у львівські області. не робимо різниці – наш інвестор чи іноземний.

Про підтримку для інвестицій від $100 млн: «Для нас немає бути різниці, які суми на кону. Бізнесове середовище й ризики однакові для всіх»

Керівництво держави декларує процеси змін, переведення спілкування бізнесу з державою в електронну площину. Крім того, готуються певні платформи з нормами, вимогами, які повинні регулювати і регламентувати відносини підприємців з державою. Проте, на практиці все виглядає інакше.

Які недоліки мають е-системи в Україні

Деякі органи мають онлайн-сервіси, які були запроваджені для уникнення корупційних ризиків.

До прикладу, в Держгеокадастрі України є процедура погодження проекту землеустрою. Так, для отримання затвердження оцінки землі в Львівській області – е-система розписує виконання і винесення оцінки, наприклад, на уповноважений орган у Сумській області. Вважалось, що запровадження цієї системи буде відсікати корупційні можливості і рішення будуть прийматись прозоро і чесно.

Але на практиці система працює інакше. Вже з’явилась так звана «інформопція». В неї можна придбати інформацію в яку область і на кого розписано подані документи. І заявник може дізнатися, куди і до кого їхати і домовлятися про потрібне рішення.

Чому благородна мета впровадження немов би прозорої системи все одно виявилась спотвореною корупційними зловживаннями? Тому що кінцеве рішення залишається за людиною, зі своїми слабкостями, життєвими проблемами і потребами, тому вона, як більшість українців, піддається підкупу.

Як уникнути бюрократичних та корупційних ризиків

Є два шляхи розвитку: довгострокова і короткострокова перспективи.  Довгострокова – це банальне виховання певних цінностей суспільству, щоб воно сприймало сам факт корупції негативно. Але для цього треба забезпечити суспільство доходом такого рівня, який не дозволить виправдовувати різного роду «подяки».

Зарплатня чиновника, звісно, має значення, але це не первинний крок. Послідовність у зниженні бюрократичних і корупційних ризиків має бути інша.

У короткостроковій перспективі спочатку треба максимально діджиталізувати послуги – перевести спілкування громадянина з державою в електронний формат.

Було б набагато простіше, якби були прописані алгоритми і задані формуляри. Куди ти повинен внести дані тільки визначеного характеру і на основі цього рішення приймалось би автоматично.

Потім на ті посади, які залишились, які не можна скасувати або «зацифрувати», провести конкурси. Потрібно вивчати не тільки професійні якості претендентів, а й морально-етичні. Забезпечити новообраних чиновників належною зарплатнею можливо, зокрема, завдяки зменшенню їх кількості. Відтак не доведеться збільшувати загальний бюджет на оплату труда.

Хоча це завдання короткострокової перспективи, але все одно на це доведеться витратити 3-4 роки.

Що можна зробити вже зараз

Можливо варто перейняти наш досвід, який вже протягом 4 років успішно реалізується у Львівській ОДА – супровід інвестиційних проєктів, щоб максимально зняти бюрократичні та корупційні ризики.

Ми набрали молодих людей з правильними моральними цінностями, для яких явище корупції неприйнятне. Це молоді люди, більшість з яких отримали свою першу роботу. Їм надали велику довіру. Вони хочуть зробити щось корисне для своєї країни. На цей час матеріальна мотивація не є сильною стороною. Вони отримують досвід, який дає можливість для подальшого кар’єрного зростання.

У нас є два відділи:

  • промовідділ – працює над залученням інвестицій;
  • другий відділ – це супровід інвестора.

У кожному відділі є по 5 штатних одиниць. Кожен із працівників відділу супроводу щотижня працює орієнтовно з 20 проектами.

Протягом чотирьох років до Львівської області заведено 336 нових інвесторів – понад 1000 проєктів. Торік надано підтримку 580 проектам різного масштабу. Окрім нових інвесторів, є вже ті, які працюють, розширюються, але досі потребують підтримки.

За кожним менеджером закріплено ряд проєктів в CRM-системі. Кожного ранку він, відкриваючи її, бачить, які процеси потрібно завершити, які дозволи мають бути видані, яка особа з певної структури відповідальна за це.

Для обласних центрів країни достатньо такої команди, але для Києва, як для столиці, потрібно більше. Де активність бізнесу вище  – питань і проблем більше.

До речі, складений нами звіт за 2019 рік у відсотковому співвідношенні показав, який обсяг звернень у вирішенні тих чи інших проблем ми мали і до яких структур.

Чому без «інвестиційної няні» Україні не обійтись

Про ризики запровадження податкових канікул

Щодо  задекларованих податкових канікул. З ними треба бути обережним, тому що це заманлива річ. Кожен інвестор питає, чим ви нас зацікавите, що запропонуєте навзаєм.

Ми пропонуємо низку пільг, але вони зовсім неконкурентні з тим, що пропонують інвесторам в деяких країнах. Наприклад  в Македонії за кожне створене робоче місце готові повертати підприємству 3 000–5 000 євро наприкінці року.

Інвестори завжди спекулюють на цьому. Наразі ми наполягаємо, що інвестор має базові умови, які вже є вигідними для нього.

«Дотискати кожного разу до максимуму – це нечесно. Ми працюємо на довгу перспективу, а не на одноразовий заробіток. Повинні вигравати всі, а не тільки інвестор».

Українському і іноземному бізнесу в Україні потрібні не податкові канікули, а доступні, дешеві кредити для розвитку. Якщо в тебе є ресурси для реалізації своїх ідей, то і податкові канікули не потрібні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті