Прибутковий експорт: чи є перспективи для українського бізнесу

Національною експортною стратегією України до 2021 року визначено 48 країн у фокусі. Торговий представник України Тарас Качка у відео спецпроєкту Офісу з просування експорту та Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України зазначив, що для України склалася прийнятна ситуація для розвитку зовнішньоекономічних торговельних зв'язків.

Так, криза СОТ, стратегічне протистояння країн-лідерів глобальної торгівлі все більше призводять до децентралізації світової торгівлі, відкриває можливості не тільки нарощування торговельних відносин уже з постійними партнерами, але і налагодженню зв'язків з новими країнами.

Як українському бізнесу розпочати експорт на зовнішні ринки, а також які інструменти варто застосовувати підприємцям для спрощення багатьох процедур, розповів Mind CEO міжнародного b2b-маркетплейса Tradalaxy Олександр Юдицький.

Згідно з даними Державної служби статистики за січень – листопад 2019 року, експорт українських товарів виріс на 6,3% порівняно з аналогічними показниками минулого року і склав $46 млрд.

При цьому Україна сьогодні має вже понад 10 угод про вільну торгівлю з іншими країнами. Ці документи спрощують багато питань, пов'язаних, зокрема, з митами, які найчастіше і зупиняють бізнеси на шляху до експорту.

Найбільша зона вільної торгівлі у світі (на цей момент) заробила завдяки угоді між ЄС і Японією, яка набрала чинності в лютому 2019 року. Обсяги ринку на цій території складають третину світових обсягів ВВП.

Однак уже в червні 2019 стало відомо, що Євросоюз і країни Меркосур (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай) також успішно провели переговори про створення зони вільної торгівлі. Договір називають найбільшою торговою угодою, яку коли-небудь укладав Євросоюз. Угода підвищить конкурентоспроможність європейських компаній, дозволивши їм економити до 4 млрд євро на рік завдяки відсутності більшості мит.

Світова спільнота активно розвиває міжнародні торговельні відносини, дозволяючи бізнесам різного масштабу впевнено брати участь у експорті.

З огляду на ці факти українському бізнесу також не варто відмовлятись від перспективи виходу на зовнішні ринки і отримати нові можливості для розвитку.

Як працюють угоди про вільну торгівлю

Торгові угоди відображають домовленості двох і більше країн про умови ведення торгівлі між ними, визначаючи величину тарифів і мит на експорт і імпорт. Бувають не тільки багато-і двосторонні угоди, а й односторонні – будь-яка держава вводить обмеження на торгівлю, але при цьому інші країни не вдаються до заходів у відповідь. У рідкісних випадках односторонні торгові угоди можуть, навпаки, послабити обмеження.

Угоди про вільну торгівлю (free trade agreements, FTA) закріплюють скасування торговельних квот і мит при експорті та імпорті між країнами. У разі двосторонніх угод затягнути процес можуть нюанси, що стосуються нафтової, автомобільної та харчової промисловості, – саме ці галузі найчастіше є захищеними і отримують урядові субсидії.

Як Україна представлена на експортному ринку

Експорт українських товарів уже зростає. Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною набула чинності у 2017 році. Статистика говорить про те, що це значно вплинуло на динаміку торгівлі. Так, за даними Мінекономрозвитку, експорт українських товарів до Канади у 2018 році виріс на 75% порівняно з 2016 роком. А за перше півріччя 2019 року – збільшився на 37% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

За 11 місяців 2019 року обсяг торгівлі між Україною та Європейським Союзом виріс на 4,5% і склав $19,2 млрд. Євросоюз отримав 42% загальних обсягів українського експорту. Крім того, на початку жовтня 2019 року повідомлялося, що ЄС і Україна готові до перегляду Угоди про асоціацію в частині торгівлі восени 2019-го.

Уже в січні 2020 року прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив на брифінгу за результатами проведення засідання Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі, що питання «промислового безвізу» активно обговорюється. При цьому Верховна Рада в грудні минулого року прийняла відповідний закон, який повинен сприяти прогресу в переговорах по «промислового безвізу» з ЄС.

Також серед укладених в останні роки угод – договори з Ізраїлем і Грузією. У травні 2019 року стало відомо про зміни в угоді з Грузією. Завдяки їм українці зможуть імпортувати сировину і компоненти з Грузії, переробляти їх в Україні і експортувати в інші країни, використовуючи українські сертифікати походження. При цьому ставки мит будуть нульовими або пільговими.

Також Україна розраховує на підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та Великою Британією. Проблема, яку зараз вирішують, – визначення товарообігу між країнами.

Як МСБ вийти на зовнішні ринки

Українські компанії отримують все вигідніші умови для виходу на експортні ринки. Крім того, потрібно відзначити, що малий і середній бізнес (МСБ)  важливий для міжнародної торгівлі. Збільшення частки МСБ на міжнародних ринках створить можливості для масштабування, прискорення інновацій та спрощення їх впровадження, а також підвищить продуктивність локальної економіки в цілому.

Крім того, як зазначає OECD, велика гнучкість і можливість надавати індивідуальні кастомізовані рішення може надати МСБ переваги перед великими компаніями на глобальному ринку. Малий і середній бізнес здатний оперативніше реагувати на зміни на ринках і скорочення життєвого циклу продуктів.

У деяких нішах міжнародних ринків МСБ домінують. А невеликі інноваційні компанії часто стають ключовими партнерами транснаціональних корпорацій при розробці нових продуктів або виході на нові ринки.

Зараз займатися експортом можуть компанії будь-якого масштабу. Українські бізнеси – не виняток. Все ще існує думка, що вихід на зовнішні ринки – це складно і страшно, але насправді угоди про вільну торгівлю, а також розвиток технологій і поява онлайн-маркетплейсів спрощують цей процес.

Про інструменти для спрощення експортних процедур

Бізнесу, який раніше не пробував експортувати, потрібно не тільки зрозуміти, на яких ринках вони можуть знайти свою цільову аудиторію, а й продумати маркетингову стратегію для виходу і вирішити логістичні проблеми.

Вирішити ці завдання можна самотужки або за допомогою маркетплейсів-фасилітаторів. Онлайн-майданчики, зокрема, знижують витрати компаній на персонал, скасовують географічні бар'єри і забезпечують прозорість і безпеку транзакцій.

За даними Salesforce, 82% b2b-покупців хочуть, щоб онлайн-продажі для бізнесу були такими ж, як у випадку особистих покупок. І дійсно, процес може бути таким саме простим.

Вихід на експорт, безумовно, повинен бути обдуманим кроком. Але сучасні компанії стикаються з набагато меншою кількістю бар'єрів, ніж ті, хто думав про експорт 10 і навіть 5 років тому.

Онлайн-інструменти, зокрема маркетплейси і платформи для проведення платежів, роблять вихід безпечним і зрозумілим, знижують ризики і витрати, а зростання кількості торговельних угод дозволяє заощаджувати на митах і тарифах.

Тому починати експорт може компанія будь-якого масштабу. Головне – ретельно продумати стратегію.