Нейтралізація шкоди: як покарати несумлінного директора
І чим можуть допомогти похідні позови при захисті інтересів власника компанії
Український інформпростір, та й судова практика, рясніють історіями, коли діяльність найнятого керівника кардинально розходиться з баченням й інтересами власника бізнесу. Підсумок протиріч буває сумним: збитки обчислюються в семи-восьмизначних числах. Коли спливають факти порушень з боку найманого менеджменту компанії, а тим більше, якщо цими порушеннями компанії завдано відчутної шкоди, то відразу ж постає питання: чи можна ці збитки відшкодувати? Про один з варіантів розвитку подій спеціально для Mind розповідає Руслан Редька, керуючий партнер ЮК Legal House.
Звідки з'явилися похідні позови?
Жоден великий бізнесмен не може, та й не повинен контролювати щоденну діяльність своєї компанії. Для цього у нього є штат з найманих фахівців.
Наймаючи професійного керівника, власник розраховує, що посадова особа діятиме виключно в інтересах компанії, а не на шкоду їй. Але така ситуація існує лише в якомусь ідеальному Всесвіті.
Ще 1843 року в Англії учасники корпорації The Victoria Park Company звернулися з позовом до інших учасників і директора компанії, вимагаючи відшкодувати збитки від продажу земельних ділянок, які належали відповідачам, за завищеною ціною. Суд відмовив у задоволенні позову, але визначив статус юридичної особи, на чию користь було пред'явлено вимогу, як позивача.
Трохи пізніше, в 1855 році, Верховний суд США в рішенні у справі Dodge v. Woolsey зазначив, що суди справедливості Англії і США мають юрисдикцію щодо розгляду справ за зверненням одного або декількох учасників компанії з приводу вчинення дій, які розцінюються як «порушення довіри». Такий спосіб захисту отримав назву «shareholder 's derivative action» або «derivative suit» (похідний позов).
Похідний позов – це вимога про відшкодування збитків, завданих компанії (акціонерному товариству, товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю) її посадовою особою. Такий позов подається акціонерами (учасниками) в інтересах компанії та від її імені.
Чи застосовуються похідні позови в українській судовій практиці?
Похідні позови – не нове явище в Україні. До 2008 року їх активно використовували, зокрема, для рейдерської діяльності. Тому в 2008 році Верховний Суд у своїй постанові пленуму рекомендував судам відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання або визнання недійсними договорів та інших угод, укладених господарським товариством.
Друга хвиля цікавості до похідних позовів прокотилася у 2016 році, коли було ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». У цьому законі немає прямої згадки терміну «похідний позов», але є «позов, який пред'являється учасником (акціонером) товариства, в інтересах та від імені господарського товариства до посадової особи (в тому числі до того, чиї повноваження припинені) про відшкодування збитків, завданих діями або бездіяльністю посадової особи».
Хто може подати похідний позов?
Звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди господарському товариству його посадовою особою може акціонер (учасник) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків. Інший учасник (акціонер) цієї компанії, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, може приєднатися до поданого позову.
Законодавець розглядає розширення кола осіб, які зможуть пред'явити такий позов до менеджменту. Це планується зробити за рахунок зменшення порогу володіння часткою (акціями), наявність якої дозволить подати такий позов. Після внесення змін до відповідних законів похідний позов зможе подавати учасник (акціонер), який володіє 5% і більше частки (акцій), або ж група учасників (акціонерів), які сукупно (сумарно) володіють 5% частки (акцій). Це стосуватиметься як акціонерних товариств, так і ТОВ (ТДВ).
З яких питань можна подати похідний позов?
Господарський кодекс України (ст. 89) говорить, що посадові особи господарського товариства відшкодовують збитки, якщо вони були заподіяні:
- діями, вчиненими з перевищенням або зловживанням посадовими обов'язками;
- діями, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього узгодження або з порушенням іншої процедури, передбаченої установчими документами;
- діями, вчиненими з дотриманням усіх порядків узгодження, але з поданням недостовірних даних;
- бездіяльністю в тому випадку, якщо посадова особа повинна була вчинити певні дії;
- іншими винними діями посадової особи.
Які шанси виграти справу за похідним позовом в Україні?
З травня 2016 і до листопада 2019 року в суди було подано понад 100 похідних позовів, але в задоволенні більшості з них суди відмовляли. Річ у тім, що для успішного розгляду справи за похідним позовом потрібно довести наявність одразу чотирьох складових:
1) протиправність дій посадової особи;
2) наявність реальних збитків;
3) причинно-наслідкового зв'язку між діями посадової особи та збитками;
4) вини посадової особи.
У листопаді 2019 року Велика палата Верховного Суду України (справа №910/20261/16) нарешті створила судовий прецедент за похідним позовом на користь підприємств.
Коротко фабула справи така. Директор відмовився від виданої підприємству ліцензії на розробку надр на користь іншого підприємства, в якому він був власником. Вартість ліцензії складала 1 509 600 грн. У результаті суд постановив стягнути з керівника суму збитків у розмірі вартості отримання ліцензії, плюс судові витрати.
Тобто на сьогодні ми маємо справу за похідним позовом, яка пройшла всі судові інстанції, і такий позов було задоволено.
Отже, крига скресла. При бажанні власника бізнесу та якісному юридичному супроводі відшкодувати збитки, завдані компанії недобросовісним менеджментом, тепер можна навіть в Україні.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
