Карантин vs право: чи законно відстежувати пересування громадян за мобільним
Як і коли мобільні оператори можуть передавати конфіденційну інформацію правоохоронцям
Правоохоронці можуть почати контролювати дотримання самоізоляції українців у зв'язку з поширенням коронавірусу за допомогою даних мобільних операторів і банків. Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. За його словами, десятки тисяч дільничних і патрульних поліцейських вже починають масовий вибірковий контроль щодо дотримання карантину.
Наскільки можливо і законно застосування цієї практики в Україні, розповів Mind юрист практики технологій, медіа та телекомунікацій ЮК Juscutum Андрій Корой.
Такі заходи пов'язують з виникненням труднощі щодо дотримання вимог карантину для осіб, які повернулися з-за кордону. При в'їзді на територію України в Держприкордонслужбі вони підписують документ, за яким зобов'язані самоізолюватись від оточуючих впродовж 14 днів. В іншому випадку може бути накладено адміністративний штраф розміром від 17 000 до 34 000 грн відповідно до ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні порушення.
Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що поліція отримає в Держприкордонслужбі інформацію про осіб, які повернулися з-за кордону, і робитиме вибіркові перевірки.
Також чиновник відзначив, що цих заходів може бути недостатньо, і за прикладом Південної Кореї, Ізраїлю та Польщі державі доведеться звернутися до мобільних операторів і здійснювати контроль за умовами карантину через моніторинг мобільних мереж.
Дійсно, в умовах карантину такі заходи можуть здатися логічними з боку держави. Та чи не порушуватимуть вони конституційні права самих громадян і законодавство про телекомунікації в цілому?
Чи законно відстежувати переміщення під час карантину
Закон України «Про телекомунікації» чітко встановлює, що оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, а інформація про споживача може бути розкрита тільки в порядку, встановленому законом.
Повинна існувати окрема норма в законі, яка чітко регулюватиме порядок розкриття інформації про споживача, в даному випадку органам МВС. Наразі такої норми не існує.
Навіть нещодавно прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не встановлює жодних зобов'язань для операторів щодо співпраці з державними органами.
Це логічно, бо таким чином порушуватиметься конституційне право людини на недоторканність особистого життя (ст. 32 Конституції України).
Коли стеження є законним
Існує тільки два випадки, коли держава може обмежувати конституційні права людини: це режими надзвичайного та воєнного стану.
У даній ситуації, якщо режим надзвичайного стану буде запроваджено, то державні органи можуть отримати право вимагати від операторів телекомунікацій інформацію про користувачів, зокрема щодо їх місцезнаходження.
Таким чином, станом на сьогоднішній день правоохоронні органи не мають чітких правових підстав для відстеження користувачів операторів зв'язку, навіть з метою дотримання умов карантину.
Але якщо ситуація із захворюваністю посилиться, державні органи зможуть отримати це право у разі введення режиму надзвичайного стану.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
