Забрати своє: як попередити затягування судових спорів з недобросовісними боржниками

Повернення боргів через суд складна і тривала справа. Так, від подачі відповідного позову до суду і до отримання омріяного рішення можуть пройти роки. І цьому є зрозуміле пояснення – зазвичай відповідач не бажає повертати борг і працює на затягування процесу. 

Як же протистояти такій поведінці недобросовісного боржника і чи існують методи захисту від таких ситуацій розповіла Mind адвокатка адвокатського об’єднання Syntem Наталія Філатова.

У нашій роботі ми систематично стикаємося з недобросовісними боржниками (чи їх представниками), які зумисне затягують судові спори про стягнення боргу або унеможливлюють виконання судових рішень, що вже набрали законної сили. Ці дії можна називати як завгодно: недобросовісна поведінка, процесуальні диверсії, ухилення від законних вимог – але по суті це крадіжка. Як часу, так і ресурсів. Давайте коротко розглянемо декілька можливих варіантів розвитку подій – до чого ж вам готуватись та, що варто робити вам та вашому адвокату.

Химерне різноманіття процесуальних диверсій

Логіка боржника зрозуміла і проста – максимально затягнути час судового розгляду. Тому під час розгляду справи про стягнення боржники можуть заявляти різні клопотання, що не мають відношення до предмету спору. Серед популярних прийомів:

• вимагати від іншої сторони або ж будь-якого органу документи, які не мають значення для справи;
• вимагати від суду призначення будь-якої експертизи та зупинити провадження у справі.

Іноді навіть доходить до того, що боржник подає до кредитора «технічний позов» з надуманими вимогами. У рамках цієї “зустрічної акції” використовуючи процесуальну можливість, забезпеченням позову слугує заборона кредитору вчиняти будь-які дії відносно боржника або його майна. Так, у доволі дивний спосіб той, хто звинувачує, стає тим, кого звинувачують. Для досвідченого адвоката такий перебіг подій не має викликати подиву.

Чи існують механізми процесуального захисту?

Процесуальні кодекси частково захищають від «процесуальних диверсій» опонентів, однак на практиці вони не завжди працюють. Навіть, якщо суд в судовому засіданні застосує до недобросовісної сторони заходи процесуального примусу, (наприклад, стягнення штрафів), то все одно існує вірогідність оскарження ухвали про стягнення штрафу та її скасування судом апеляційної інстанції.

Враховуючи неоднозначну судову практику з цього питання, не кожен суддя забажає запускати процесуальний примус – навіть, якщо для цього є підстави. Зрозумійте, що для судді отримати скасування ухвали – це зайвий головний біль. Тому кредитори часто вимушені самостійно протистояти різноманітним вивертам і хитрощам недобросовісного боржника. В гру вступає майстерність адвоката, його попередній досвід, а також знання нюансів законодавчих механізмів.

Перший раунд: бій проти технічних позовів

Основне завдання «технічних позовів» – визнання договорів (кредитних, іпотеки тощо) недійсними. Підстави таких позовів майже завжди надумані й суперечать нормам законодавства. А так як боржники не ставлять за мету виграти в суді, то не приділяють увагу обґрунтованості заявлених позовних вимог. Перспектива розгляду подібного спору проста – максимально затягнути розгляд справи на роки. І вже тоді, коли далі тягнути не можна, отримати рішення про відмову в задоволенні позову. Усі учасники судового процесу (у тому числі і суд) розуміють, що відбувається, але не завжди адекватно реагують на подібні маніпуляції.

Найефективніша ваша зброя, у цьому випадку – звертати увагу на те, щоб ваш адвокат, в процесі розгляду справи активно протидіяв всім клопотанням боржника, які направлені на затягування справи (не тільки на словах, а документально). Чим більше таких заперечувальних документів у справі, тим складніше боржнику чи його представникам обґрунтовувати позицію відтермінування для суду. А судді, відповідно, її задовольнити.

Другий раунд: бій за судові витрати

Нюанс, про який іноді забувають молоді адвокати, – це розподіл судових витрат. Нормами процесуальних кодексів передбачено, що судові витрати, які пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача. Тому варто завжди пам’ятати про те, що потрібно надавати суду орієнтовний розрахунок судових витрат, докази понесених стороною цих витрат (наприклад, докази надання адвокатом відповідачу професійної правничої допомоги).

Іноді, приймаючи рішення у справі, суди забувають вирішити питання розподілу судових витрат, або обходяться формулюванням «судові витрати у справі покласти на позивача/відповідача». У такому випадку в процесі розгляду спору до матеріалів справи варто долучити необхідні письмові докази понесених витрат. Ви зможете заявити про їх розподіл окремою заявою, навіть, якщо при винесенні рішення це питання не було вирішено. Суд повинен буде розглянути цю заяву та ухвалити додаткове рішення.
Фінал: кому дістанеться перемога?

Якою є ціль боржника?

Подаючи «технічний позов» і сплативши мінімальний судовий збір немайнового характеру, він очікує отримати через доволі значний проміжок часу рішення про відмову в задоволенні позову. Якщо ж ваш адвокат розумно вибудує серію контрвипадів, то попри власні бажання, боржник отримає рішення про стягнення з нього судових витрат, пов’язаних з оплатою правничої допомоги адвоката. Тобто замість того, щоб ліквідувати власний борг, він буде його лише збільшувати, оплачуючи не тільки власного адвоката, але й вашого.

У такі моменти для боржника відкривається простір для діалогу й виникає ситуація, коли потрібно зважити всі ризики: роками страждати від судової тяганини та тільки збільшувати свої боргові зобов’язання, чи домовитись та знайти компромісне рішення.