Як ми пережили це: що хвилювало працівників великих компаній під час карантину

Україна входить у третій етап послаблення карантинних обмежень. Тож, настає час підбити перші підсумки проходження країною та бізнесом цього непростого етапу. Оголошення карантину та переведення співробітників на віддалену роботу з дому змусило менеджмент компаній швидко реагувати та шукати можливості ефективної організації робочого процесу. Особливо «багатоплановим» це завдання стало для великих та надвеликих компаній. І щоб структурувати отриманий досвід, в Академії ДТЕК (Academy DTEK) провели окреме дослідження «Оцінка емоційного фону та ефективність роботи у період карантину», у якому взяли участь понад 4000 працівників холдингу. Катерина Нагорняк, соціологиня, менеджерка з аналітики Academy DTEK поділилася з Mind його основними результатами.

Що стало основним випробуванням під час карантину?

Менеджмент компаній стикнувся з наступними питаннями/викликами:

• Як ефективно організувати віддалену, а головне, безперебійну роботу своїх співробітників?
• Якими є переваги та недоліки віддаленої роботи?
• Як відслідковувати процес виконання завдань та впливати на результат?
• Яким має бути ефективний формат віддаленої роботи?
• Що найбільше турбує співробітників в період карантину?
• Наскільки співробітники потребують професійної психологічної допомоги?
• І найголовніше: як емоційний фон (стреси, переживання, постійне слідкування за новинами, паніка тощо) впливає на продуктивність співробітників?

Зрозуміло, що перехід на дистанційну роботу багатотисячної компанії не пройшов безслідно, адже змінив вже звичний формат на більш гнучкий. Співробітникам довелося трансформувати своє стале робоче місце у дистанційоване в часі та просторі, і при цьому постійно залишатися на зв’язку та бути готовими оперативно реагувати на будь-які нові завдання.

Які емоції переживали співробітники?

У рейтингу найбільших переживань у ситуації, що склалася, співробітників перш за все турбувало наступне:

• можуть захворіти близькі – 74%;
• зменшаться економічні ресурси для задоволення базових потреб – 48%;
• карантин може затягнутися на невизначений час – 47%;
• у разі хвороби, в лікарні не зможуть допомогти – 36%.

Звичайно, що дослідження не оминуло і питань, чи потребують співробітники психологічної підтримки, порад чи рекомендацій, як контролювати тривогу, стрес у період карантину.

Щодо готовності отримати психологічну допомогу, то 83% скоріше не готові чи точно не готові (не потребують) психологічної допомоги. Інша частина (меншість) – не визначилася (10%) або розглядає для себе таку можливість (4%).

Це цікаво, адже рівень тривоги співробітниками визначений на 6 балів з 10 (середній, вище середнього).

Ця різниця демонструє, що в нашій культурі люди схильні боятися вголос заявляти про потребу в допомозі. Серед причин – сором, сприйняття такої потреби як слабкості чи дивини. Тому й говорять: «У мене все добре».

Потреба в психологічній допомозі

Якою є продуктивність співробітників на карантині?

У дослідженні взяли участь 2556 співробітників, які працювали саме в дистанційному режимі.

66% з них зазначають, що продуктивність роботи за період карантину не змінилася у порівнянні офіс/дім.

Продуктивність роботи вдома vs в офісі

Серед співробітників відсутнє єдине переважаюче ставлення щодо комфортності роботи поза офісом. Для 37% опитаних працювати вдома – некомфортно, а 21% – навпаки, обирають дім. 42% не визначилися з приводу даного питання. Частіше за всіх про те, що хочуть працювати поза офісом, зазначає молодше покоління Z (віком 18-25 років).

Комфортність дистанційної роботи

Які переваги та недоліки дистанційної роботи?

Серед переваг співробітники відзначають:

• можливість відпочити психологічно від постійної присутності серед людей (у транспорті та офісі) – 37%;
• можливість рівномірно розподіляти робоче навантаження, зберігаючи баланс професійного та особистого життя – 37%;
• можливість завдяки віддаленій роботі закінчити задачі, на які завжди не вистачало часу – 34%;
• простіше сконцентруватися на робочих задачах – 28%.

З приводу недоліків віддаленої роботи:

Почнемо з того, що 29% опитаних не бачить недоліків віддаленої роботи. А решта – назвали наступні складнощі, з якими довелося зіткнутися:

• оперативність вирішення робочих питань значно нижча, ніж в офісі – 34%;
• сервіси доступу до робочої інформації працюють з перебоями або взагалі не працюють – 26% (найчастіше про цю проблему зазначають молоді співробітники 18-25 років – 40% серед даної вікової групи);
• стурбованість, що керівник не зможе реально оцінити продуктивність роботи – 19% (найчастіше про цю проблему зазначають молоді співробітники 18-25 років та 26-35 років – 27% та 23% відповідно);
• ще 17% поскаржилися на таке:

• складно вирішувати технічні проблеми, які виникають з комп’ютером чи програмним забезпеченням, необхідним для роботи;
• відволікає та виснажує необхідність слідкувати за листуванням у робочих чатах, щоб не пропустити важливу інформацію.

Як топ-менеджмент може застосувати на практиці отримані дані?

Наведемо декілька порад, що відповідають на найгостріші запитання.

1. Як знизити рівень тривоги та напруження в таких чи подібних періодах?

• Своєчасно інформуйте співробітників про терміни карантину, етапи виходу з нього, формати «гнучного офісу», якщо він передбачений, і подальші дії компанії.
• Допомагайте співробітникам формувати якісне знання про вірус (або інші надзвичайні ситуації, що призвели до вимушених обмежень). У цьому допоможуть факти, статистика, розуміння груп ризику тощо. Використовуйте лише перевірену офіційну інформацію. Уникайте некомпетентних думок і домислів.
• Запропонуйте сконцентруватися на тих діях, де співробітники дійсно можуть впливати на ситуацію. А саме: дотримуватися правил карантину, режиму праці та відпочинку, рекомендацій лікарів.

2. Як підвищити ефективність роботи на карантині?

• Впроваджуйте технологію Scrum. Перехід від парадигми довгострокового планування до усвідомленого прискорення – горизонт планування скорочується до двох тижнів (згідно Scrum – це спринт).
• Заохочуйте складання плану на день та використовуйте таймер, щоби працювати певний час не відволікаючись. Встановіть один із додатків для підтримки власної дисципліни:

• Pomodoro
• Forest
• Toggl

• Сформуйте візуальну картинку команди, щоб ніхто не залишився на периферії. Це можна зробити, наприклад, за допомогою програми Trello.
• Складні рішення приймайте тут і зараз, адже завтра – це вже пізно.

3. Як уникати недоліків дистанційної роботи?

• Проводьте короткі наради, використовуючи три запитання:
  • Що зроблено?
  • Над чим працюєте зараз?
  • Які ризики та складнощі існують? Що або хто може допомогти?
• Підбивайте підсумки тижня та давайте зворотній зв’язок співробітникам. Наприклад, експерти Academy DTEK у своїх внутрішніх дослідженнях виявили високу потребу отримання зворотного зв'язку співробітниками. Для роботи з цим запитом було розроблено додаток Feedback Cloud, що дозволяє отримувати зворотний зв'язок не лише від керівника, але і від інших співробітників, які можуть оцінити роботу своїх колег після проведення зустрічей, реалізації спільних проектів та інших активностей.

У даній статті представлено лише частину результатів дослідження. За більш деталізованими відповідями і, зокрема, тонкощами запровадження data-driven культури в компаніях, звертайтеся до команди Academy DTEK.