Гра на мільйон: як «працевлаштувати» кіберспортсменів
Навіщо потрібні міжнародні хакатони і як організовані подібні заходи
HR-брендинг – одне з ключових завдань як для стартапів, так і для технологічних гігантів. Для просування бренду роботодавця і пошуку талантів європейські компанії часто використовують хакатони. Це ефективний інструмент, що допомагає корпораціям впроваджувати інновації – вирішувати певні проблеми, валідувати нові ідеї, створювати сервіси та застосунки. Але крім того, кіберспортивні хакатони стають чудовою можливістю заповнити кадровий голод. Як саме вони допомагають знаходити топ-фахівців для компаній і трансформувати бізнес-процеси в будь-якій сфері, спеціально для Mind розповіла Євгенія Беспалова, співзасновник і стратег компанії We_Challenge.
Ми живемо в час 5-ї науково-технічної революції, коли щодня створюються тисячі новаторських рішень. І хоча Україна досить консервативна в цьому відношенні, нашим компаніям теж потрібна прискорена оптимізація бізнес-процесів і залучення технічних фахівців зі свіжими ідеями.
Хакатони і акселератори – одні з найефективніших інструментів для вирішення подібних завдань. З 2013 року We_Challenge реалізувала велику кількість проектів, у результаті яких були презентовані сотні нових рішень. У них взяло участь більше ніж 20 000 розробників, дизайнерів, менеджерів і тестувальників. Організований компанією Cybersport Challenge Hackathon став першим у світі хакатоном з кіберспорту. Він залучив понад 300 топових IT-фахівців. Однією з його особливостей стало те, що захід відбувався у онлайн-форматі – такі виклики карантину.
Кіберспорт – хобі, спорт чи бізнес?
Ця сфера сьогодні розвивається величезними темпами. Якщо у 2011 році призовий фонд The International – головного турніру з Dota 2 – склав $1,6 млн, то у 2019-му він уже виріс до $34 млн. На V4 Future Sports Festival минулої осені було розіграно $30 млн. Такий самий бюджет був у фіналу з Fortnite.
PepsiCo інтегрує свій бренд Adrenaline Rush у кіберспортивні трансляції. Gillette, Old Spice, Mercedes й інші компанії транслюють рекламні меседжі в бік кіберспортивної аудиторії. Двадцятирічні гравці-зірки стають мільйонерами, підписуючи контракти, які дають річний дохід до $2,5 млн. І це не рахуючи призових грошей від виграних турнірів (команда-переможець у Dota 2 може отримати більше ніж $10 млн).
І Україна до цього буму має саме пряме відношення. У Києві знаходиться штаб-квартира кіберспортивної організації NA'VI, яка стала першим чемпіоном The International 2011 і є живою легендою.
Однак з іншого боку, в комп'ютерному спорті не реалізовано безліч потрібних і важливих рішень, очевидних для всіх гравців ринку. Хоча в традиційному спорті багато з цих завдань вже давно вирішені.
Які «больові точки» комп'ютерного спорту?
Одне з проблемних місць кіберспорту – статистика і аналітика, які знаходяться практично на нульовому рівні. Це стосується ігрової складової – немає підрахунку особистих показників гравців, багато з яких вже стали зірками. Немає своєї статистики і у компаній, що займаються виробництвом кіберспортивного контенту і прямими трансляціями. Цей бізнес не зможе розвиватися, якщо гравці не бачитимуть, скільки часу глядач проводить на Strim, куди він дивиться, до кого йде, від кого приходить тощо.
У цій сфері дуже яскравий проект на Cybersport Challenge Hackathon реалізувала команда Nullset. Її учасники запропонували автоматизовану систему, що дає докладну аналітику рекламних показів у кіберспортивних заходах. Компанії, які розміщують спонсорські матеріали у своїх відео і стримах, повинні звітувати рекламодавцям про покази реклами. Рішення Nullset автоматично аналізує і розпізнає логотипи брендів на відео і надає деталізовану аналітику.
У принципі, актуальні сфери для е-спорту були відображені в темах хакатону: Data Analytics, Computer Vision, Gamification, візуальні, інформаційні сервіси та ін.
Як була вибудувана структура проекту?
Учасники реалізовували свої ідеї або брали Challenges – завдання, які пропонували партнери хакатону: GG.bet, NA’VI, MAINCAST. В обох категоріях визначалися окремі переможці, які отримали по $3000 призових.
Всього в хакатони взяли участь близько 300 осіб із семи країн. Приблизно 80% з різних міст України: Києва, Дніпропетровська, Львова, Харкова та ін. Також дуже сильні команди і учасники були із США, Польщі, Білорусі та ін. Діапазон віку теж дуже широкий. Найменшому учаснику було 16 років, найстаршому – за 40.
Як зібрати гідних учасників?
Залучення високорівневих фахівців – одна з ключових можливостей хакатону. Якщо це «правильні» люди, то вони не тільки вирішують наявні, відомі бізнесу завдання, а й пропонують нові, несподівані ідеї.
У нас сформувалася досить велика база фахівців. Коли починається якийсь новий проект, ми знаємо, кого варто запросити. Також інформуємо про майбутні події на наших ресурсах. Тому в них можуть взяти участь люди, з якими ми ще не працювали. Зазвичай, крім постійних учасників, у нас збирається 30–40 «новачків».
На Cybersport Challenge Hackathon ми не просто шукали «айтішників», які добре знаються, скажімо, на Data Science. Нас цікавили хлопці, які самі є гравцями, занурені в тему і, відповідно, дуже добре розуміють проблематику індустрії.
Навіть більше, хакатон дозволяє не тільки зібрати кращих з присутніх на ринку фахівців. Разом з корпорацією можна формувати нові категорії IT-професіоналів.
Наприклад, коли ми робили великий акселеративний проект для Vodafone, в Україні було дуже небагато фахівців, які вміють працювати з Big Data – ринок був досить вузьким. Цей хакатон вплинув на професійне середовище – у країні фактично з'явилося багато нових фахівців у цій сфері.
А для International Bank of Azerbaijan ми шукали людей, які пропонуватимуть цікаві ідеї у сфері фінансових технологій. Тобто не просто IT-фахівців, готових працювати в банківській сфері, а людей, що мислять креативно.
Як знайти ментора?
Фігура ментора в хакатоні вкрай важлива, бо у більшості учасників немає досвіду створення продукту. Це повинні бути фахівці як мінімум рівня Senior, що володіють великим досвідом і відповідними компетенціями. І, звичайно, важливо, щоб вони хотіли і вміли ділитися своїми знаннями з учасниками.
Ментори бувають командні – ті, хто має привести команду до результату від чекпойнту до чекпойнту. Вони допомагають учасникам згуртуватися для вирішення поставлених завдань, відмовитися від непотрібних ідей, вибрати перспективні напрямки роботи.
Експертні ментори – ті, які є фахівцями в якійсь вузькій області (Big Data, Amazon Web Services й ін.). Це завжди дуже конкретна сфера, в якій учасникам можуть знадобитися знання для успішної реалізації їх ідей.
Деякі з експертних менторів, що представляють партнерів хакатону, мають компетенції суто в певних челенджах. Є серед експертних менторів й дизайнери. Їхнє завдання – допомогти учасникам візуально оформити презентацію, яка знадобиться під час пітчингу проекту.
Також у ролі менторів, експертів і/або учасників хакатону можуть бути і співробітники компанії. Це підвищує їх рівень мотивації, залучення та відповідальності. Звичайно, у рамках проекту ми повинні їх навчити роботі з інноваційними проектами, забезпечити інструкціями і допомогти налагодити спільну роботу із зовнішніми експертами.
Часто запрошуємо «зіркових» менторів – представників великих продуктових компаній, що працюють в Україні. Є й такі, що їх не часто зустрінеш на конференціях. Але ми знаємо, що це фахівці високого рівня, які можуть дуже допомогти учасникам. Наше завдання – дати зустрітися менторам з учасниками, яким вони дійсно потрібні, щоб відбулася «магія хакатону».
Які бізнес-завдання компаній вирішує хакатон?
У хакатону є кілька ключових «продуктів»: 1) інноваційні ідеї, які трансформують бізнес; 2) люди, які здатні реалізувати ці ідеї, і цілі команди, які на практиці показали, що змогли працювати спільно.
За допомогою хакатону відбувається відбір та валідація ідей. Кожна ідея-фіналіст отримує Concept paper – документ, що розкриває її потенціал і ризики, допомагає оцінити її для того, щоб швидко, легко і з мінімальними витратами протестувати.
Крім того, хакатон – це прискорювач продуктивності. За 2–3 доби вирішуються завдання, які в звичайних умовах забирають місяці або роки.
Нарешті, хакатон – це спосіб зарекомендувати свою компанію як інноваційну, яка відкрита до змін, намагається відповідати новим трендам, а не ховається від кризи. Це дозволяє сформувати думку про компанію як про лідера галузі, а також посилити бренд роботодавця.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
