Захворіло у світі
61,707,636
Померло у світі
1,443,673
Вилікувалось у світі
39,491,151
Захворіло в Україні
709,701
Померло в Україні
12,093
Вилікувалось в Україні
335,135
Економічна безпека: як створення спеціалізованого бюро впливатиме на бізнес

Економічна безпека: як створення спеціалізованого бюро впливатиме на бізнес

Що передбачає законопроєкт про запровадження нового контролюючого органу

Економічна безпека: як створення спеціалізованого бюро впливатиме на бізнес

3 вересня 2020 року Верховна Рада України в першому читанні прийняла за основу проєкт Закону № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки».

Метою створення такого бюро є ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки. Тобто законодавець у такий спосіб вирішив створити єдиний орган, який займатиметься розслідуванням економічних злочинів.

Адже зараз в Україні існує декілька органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. І можна зробити припущення, що саме їхня розбалансованість та низька ефективність є передумовою для створення Бюро економічної безпеки України. 

Про головні аспекти роботи бюро та його вплив на бізнес розповів Mind Денис Овчаров, адвокат, партнер ЮК Legal House.

В Україні за останні п’ять років створено декілька принципово нових за своїми завданнями правоохоронних органів. Вони покликані розкривати і здійснювати розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в ієрархії державних службовців нашої країни.

Тому створення чергового правоохоронного органа, який буде наділений спеціальними повноваженнями, не може залишитися осторонь інтересів суспільства.

Головним завданням держави залишається створення нового правоохоронного органа з урахуванням тих помилок, які не дозволили ефективно виконувати свої завдання іншим слідчим органам. Це стосується порядку конкурсного відбору та призначення керівників та їхніх заступників, розмежування підслідності справ, які вони розслідують, повноважень оперативно-технічних підрозділів та питань їхнього матеріально-технічного забезпечення.

Бюро економічної безпеки – основні засади діяльності

У проєкті зазначається, що бюро є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Також у проєкті визначаються завдання, принципи та повноваження бюро, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників. 

Повноваження Бюро економічної безпеки України

Стаття 8 законопроєкту визначає доволі широкий перелік повноважень бюро, зокрема:

  • можливість здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування;
  • здійснення розшуку осіб за вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності;
  • здійснення аналітичного забезпечення досудового розслідування, оперативно-розшукової діяльності;
  • має право витребувати від органів державної влади, місцевого самоврядування та підприємств, необхідну інформацію та документи для виконання повноважень бюро (виключно за рішенням керівника структурного підрозділу), тощо.

Звичайно, у ст. 8 законопроєкту наведено більш детальний перелік, але вищезазначені повноваження, дають нам зрозуміти головні аспекти та напрями діяльності бюро саме як органу досудового розслідування.

Окремої уваги заслуговують повноваження бюро у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення.

Отже, Бюро економічної безпеки України в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує банки (бази) даних та створює на їхній основі на базі сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій єдину аналітико-інформаційну систему Бюро економічної безпеки України та здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу.

Але на що потрібно звернути увагу, так це на те, що бюро здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим законом.

Порядок обміну інформацією, зокрема оперативною, проведення спільних заходів між бюро та державними органами, що відповідно до Закону здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має бути встановлено спільними наказами бюро та відповідних органів, та/або органів, що забезпечують нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.

Хто буде очолювати Бюро економічної безпеки України?

Як вбачається з положень ст. 13 законопроєкту, очолюватиме бюро директор, який призначається на посаду президентом України за поданням комісії з проведення конкурсу. На мою думку, призначення директора бюро на підставі указу президента в майбутньому може викликати певні суперечності.

Адже 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що призначення А. Ситника директором НАБУ на підставі указу президента, не входить до повноважень глави держави та робить таке призначення незаконним. І це створює певний правовий вакуум у діяльності також новоствореного правоохоронного органа, який потрібно наповнювати новим юридичним змістом.

Якщо спиратися на таку аналогію, то в майбутньому указ про призначення директора бюро також можуть визнати неконституційним. І це одне з головних завдань законодавців – не допустити подібного колапсу в діяльності правоохоронного органу.

Працівники Бюро економічної безпеки України

На службу до бюро прийматимуться на конкурсній основі в добровільному порядку громадяни України.

Бюро реалізовуватиме покладені на нього обов’язки через підрозділи детективів, дізнання, інформаційно-аналітичні та оперативно-технічні служби.

Майбутнє бюро не матиме такої розгалуженої структури, яка є у НАБУ, до складу якого можуть входити підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні підрозділи.

Особи, які не мають досвіду роботи в державних органах на посадах, пов’язаних з оперативно-розшуковою діяльністю, проведенням досудового розслідування, після проходження конкурсу на посаду детектива проходять обов’язкове стажування в бюро строком від трьох до шести місяців.

Отже, як ми бачимо, щоб стати детективом бюро необхідно буде пройти конкурс, за результатами якого призначатимуть осіб на посаду. Для нашої держави проходження подібних конкурсів при створенні нового правоохоронного органу не є чимось новим.

Проведення таких конкурсів мають за мету уникнути корупційної складової та домогтися конкуренції між кандидатами на зайняття посади. Але, як показує практика, не завжди вакантні посади займають справжні професіонали.

Бюро як орган досудового розслідування

У прикінцевих положеннях законопроєкту вносяться певні зміни до Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) стосовно діяльності бюро.

Зміни в ст. 38 КПК:

Законопроєкт зазначає, що до органів досудового розслідування належать підрозділи органів Бюро економічної безпеки України.

Зміни в ст. 41 КПК:

До ч. 1 ст. 41 КПК вносяться зміни, у яких зазначається, що забороняється доручати проведення слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів безпеки під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені законом до підслідності бюро.

Зміни в ст. 216 КПК:

Також у законопроєкті деталізується підслідність та перелік статей, які можуть розслідуватися детективами бюро. Зокрема, це 

  • ст. 204 Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
  • ст. 205-1 Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців;
  • ст. 206 Протидія законній господарській діяльності;
  • ст. 212  Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
  • ст. 212-1 Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
  • ст. 218-1 Доведення банку до неплатоспроможності;
  • ст. 219  Доведення до банкрутства;
  • ст. 220-1 Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
  • ст. 220-2 Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;
  • ст. 222 Шахрайство з фінансовими ресурсами;
  • ст. 222-1 Маніпулювання на фондовому ринку;
  • ст. 223-1 Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів;
  • ст. 223-2 Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
  • ст. 224 Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів;
  • ст. 229 Незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
  • ст. 231 Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
  • ст. 232 Розголошення комерційної або банківської таємниці;
  • ст. 232-1 Незаконне використання інсайдерської інформації;
  • ст. 232-2 Приховування інформації про діяльність емітента;
  • ст. 233 Незаконна приватизація державного, комунального майна.

Зміни в ст. 236 КПК:

Запропоновані зміни до цієї статті передбачають, що бюро зможе здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Тобто законопроєкт пропонує наділити бюро можливістю особисто проводити НСРД. Зараз таку можливість мають тільки уповноважені підрозділи органів Національної поліції, та органів безпеки. 

На мою думку, наділення такими повноваженнями бюро може призвести до додаткового тиску на керівників бізнесу, наприклад, детективи бюро зможуть отримати необхідну інформацію з вашого мобільного телефону (фото, відео, листування в месенджерах тощо). 

Висновки

Прийнятий у першому читанні законопроєкт передбачає створення нового органу, який здійснюватиме розслідування економічних злочинів.

Позитивні моменти

  1. Створення такого органу покликане розв'язати проблему уніфікації органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки та усунення дублювання їхніх функції, а також унеможливлення конфлікту професійних інтересів цих органів.
  2. Запровадження бюро може допомогти бізнесу в Україні, зокрема, уникнути додаткового тиску від численних перевірок органів, які здійснюють контроль за податковим законодавством, та досить часто не можуть між собою визначити межі своїх повноважень.
  3. У законопроєкті деталізується підслідність та перелік статей, які можуть розслідуватися детективами бюро. Такі зміни можуть захистити від зловживань з боку інших правоохоронних органів, які часто відкривають кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу, яка не належить до їхній підслідності. При цьому розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені до компетенції бюро, зможуть здійснювати виключно детективи самого бюро. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування.

Негативні моменти

  1. Як уже зазначалося вище, законопроєкт вносить певні зміни до КПК, якими деталізується діяльність бюро, як органа досудового розслідування та якому надаються нові повноваження. Одним із таких повноважень, є можливість проведення НСРД (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), що може призвести до додаткового тиску на посадових осіб компанії.
  2. Є ризик виникнення проблеми з кадровим набором працівників бюро, адже участь у конкурсі здебільшого братимуть колишні працівники податкової поліції, тобто існує велика ймовірність, що в новий орган прийдуть працювати особи, які мають негативний професійний «бекґраунд».
  3. Призначення директора бюро на підставі указу Президента України, може викликати негативні наслідки в майбутньому, за аналогією із призначенням директора НАБУ.

Отже законопроєкт має як позитивні, так і негативні моменти, але не будемо забувати, що він був прийнятий лише в першому читанні, що означає в майбутньому внесення певних змін до його кінцевої редакції, а тому до обговорення цього законопроєкту повинні долучатися не лише правоохоронці, а і представники наукових кіл та правозахисники. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті