Захворіло у світі
32,844,938
Померло у світі
994,216
Вилікувалось у світі
22,717,603
Захворіло в Україні
198,634
Померло в Україні
3,959
Вилікувалось в Україні
87,882
Привид міністерства: як позначився на галузі рік без Мінагро

Привид міністерства: як позначився на галузі рік без Мінагро

І хто «просів» більше за інших

Цей матеріал також доступний російською
Привид міністерства: як позначився на галузі рік без Мінагро
Фото: Shutterstock

Рік тому, у вересні 2019-го, було ліквідовано Міністерство аграрної політики та продовольства. Експерт аналітичного кластера «Українська фабрика думки» Анна Ковальчук спеціально для Mind проаналізувала досвід галузі, якій вдалося «скинути з себе чиновницьке ярмо». І пропонує подивитися, що сталося в АПК за рік, відколи відсутнє відомство, яке, на думку владної команди, було «непотрібним», «факультативним» і «наскрізь корумпованим».

Умовний середньостатистичний чиновник – не найпопулярніший в Україні персонаж. Як наслідок, ідея зменшення їхніх лав у кількості, еквівалентній одному міністерству, навряд чи викликає у громадян інші почуття, крім стримуваної – або відвертої – зловтіхи.

Швидше за все, саме ці емоції превалювали в громадській думці, коли уряд Олексія Гончарука в реформаторському запалі ліквідовував Міністерство аграрної політики і продовольства – на 102-му році існування цього відомства. Крім заяв декількох профільних асоціацій, які, як і більшість представників агросектору, здавалося, до кінця не вірили в те, що відбувається, приєднання Мінагропроду до Мінекономіки в статусі далеко не найпріоритетнішої його частини пройшло без серйозного опору. Що й не дивно: за те, щоб зберегти чиновника в його кріслі, Майдан в Україні ніколи не збереться.

Так само слушним є і те, що в країні на диво живучий образ міністерства (будь-якого) як групи дармоїдів, які між розпиванням чаю за гроші платників податків усіляко заважають прогресивним риночникам у їхній роботі.

На волю чи напризволяще?

Одним із найсерйозніших і так – небезпідставних аргументів при ліквідації Мінагропроду було нарікання на те, що відомство нібито лобіювало інтереси виключно великих холдингів. Приємно бачити, що тепер нарешті досягнуто паритету: держава не лобіює взагалі нікого.

2019 рік МЕРТ як основний розпорядник державних аграрних дотацій завершив із боргом перед агросектором в 1 млрд грн. «Уся перша половина 2020-го пішла на його погашення. І цей процес ще не завершено: на першу половину серпня основна сума, що надійшла в галузь, – 563 млн гривень – це компенсація вартості вітчизняної сільгосптехніки, придбаної минулої осені.

З 4 млрд грн держпідтримки за програмами поточного року виплачено всього близько 200 млн грн. Для порівняння, на 1 серпня 2019 року з держбюджету аграріям було перераховано 1,414 млрд грн підтримки.

Ще один маркер: посуха на Півдні Одеської області, яка навіть на тлі останніх не надто щедрих на вологу років і зміни клімату виглядає безпрецедентно. За даними Одеської обладміністрації з посиланням на протоколи районних комісій з надзвичайних ситуацій, було знищено посіви на площі майже 500 000 га в 1311 господарствах 24 районів області.

Зрозуміло, що вплинути на погодний фактор неможливо – хоч із профільним міністерством, хоч без нього. Але допомога при подоланні наслідків – це в компетенції КМУ.

Якщо немає можливості або бажання таку допомогу надати, то найкраще, що можна в такій ситуації зробити, – не обіцяти її. Адже на цю обіцянку орієнтуватимуться учасники ринку.

Зважаючи, швидше за все, на кращі наміри або інфантильне небажання повідомляти погані новини, постраждалим було обіцяно компенсацію 5000 грн на гектар. Ця цифра озвучувалася офіційною особою (профільним заступником міністра), була широко розтиражована в ЗМІ. І дала можливість пайовикам ставити перед фермерами закономірне запитання про отримання орендної плати – адже держава виплатила їм допомогу, про це «сказали по телевізору». Зайве казати, що жодних прямих дотацій на подолання наслідків посухи в регіон не надійшло. Якої думки постраждалі селяни про таку манеру держуправління – можна побачити за посиланням.

«Не робіть нам краще, залиште добре»

Міністерство агрополітики не має ніякого відношення до рекордів врожаю, крім їхнього обліку та протоколювання. І в останні роки, треба віддати належне, не приписувало собі таких заслуг. Тому прогнозоване скорочення врожаю до 65–68 млн тонн проти 75 млн тонн торік – аж ніяк не провина МЕРТ. Просто так збіглося.

Але дивні збіги (всі – зі знаком «мінус») фіксуються і в інших показниках сільського господарства.

За підсумками першого півріччя падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні прискорилося до 18,7%. Загальне падіння економіки, за даними МЕРТ, склало лише 6,5% – тобто в сільгоспгалузі ситуація суттєво гірша, ніж загалом по країні. У червні 2020-го агровиробництво взагалі обвалилося на 40% (у червні 2019-го  – зросло на 12,2%), а за перше півріччя минулого року агросектор показував зростання на 5,8%.

Буває. Особливо часто таке трапляється, коли уряд тричі змінює терміни введення ринку землі і його параметри, залякуючи та дезорієнтуючи гравців і змушуючи їх зупиняти всі проекти розвитку, щоб акумулювати гроші.

Капітальні інвестицій в сільське господарство знизилися за перше півріччя майже вдвічі (на 44,2%), до 14,5 млрд грн. Тут знову-таки просідання глибше, ніж у середньому «по палаті», оскільки загалом обсяг капітальних інвестицій у січні – червні 2020 року склав 163,78 млрд грн, що на 34,9% менше, ніж за першу половину минулого року.

Природний наслідок уповільнення інвестиційної активності – зниження рівня заробітних плат в агросекторі в доларовому еквіваленті (на 3% липень 2020/липень 2019).

Здавалося б, до чого тут профільний міністр?

Подивимося на топ держпідприємств і ЦОВВ, підконтрольних екс-Мінагропроду.

«Артемсіль» за підсумками січня – червня 2020 року отримала 14,38 млн грн чистого збитку. Чистий дохід від реалізації продукції в першому півріччі 2020 року знизився в 1,7 раза – до 487,03 млн грн.

У Аграрного фонду за перше півріччя виручка впала в 3,3 рази, до 1,28 млрд грн. Чистий збиток склав 204,72 млн грн проти 15,24 млн грн чистого прибутку за аналогічний період 2019-го.

ДПЗКУ за підсумками 2019 року наростила чистий збиток на 30% – до 1,92 млрд грн. Ще тривожнішою, ніж поточний збиток, виглядає перспектива дефолту (його в корпорації прогнозують на кінець 2021 року при збереженні статус-кво) за кредитом китайського Ексімбанку і активація державної гарантії. Щоб не допустити цього і встигнути дотриматися всіх формальностей, за експертними оцінками, сторони повинні були принципово погодити план реструктуризації і почати слідувати йому не пізніше травня 2020-го. Наскільки відомо, цього не сталося.

Держгеокадстр уже двічі відстрочив терміни інвентаризації не надто  великої площі державних сільгоспземель.

Держспоживслужба стала об'єктом боротьби за контроль над відомством – боротьби настільки запеклої, що лише загроза перепідпорядкування головному санлікарю Вікторові Ляшку змусила сторони шукати компроміс.

«Повернись, я все пробачу»?

Питання про необхідність відновлення Мінагрополітики почало активно дискутуватися відразу після його ліквідації. А в лютому 2020-го мінімум тричі воно перебувало на «вирішальній стадії».

Зараз, судячи з того, що дискусія змістилася з варіантів «відновлювати чи не відновлювати» у формат «як саме відновлювати – відділенням від МЕРТ чи створювати з нуля», можна припустити, що процес принаймні зрушив.

Навіть за найбільшої нелюбові до чиновників як класу, буде складно знайти хоч один напрям в агросекторі, де за минулий рік стало нехай не краще, але хоча б залишилося на тому ж рівні. Тенденція надто однозначна, щоб це могло бути просто збігом.

Однак краса українського держуправління в тому й полягає, що за вчинені адміністративні помилки представники влади практично ніколи не несуть навіть моральної – не кажучи вже про юридичну – відповідальності.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті