Скарби бюджету: скільки платити податків, щоб жити добре
І скільки їх сплачують розвинуті країни і вже живуть добре
Рахункова палата днями виявила додаткові резерви доходів, не враховані в проєкті державного бюджету на 2021 рік, загалом у 20,6 млрд грн. До того ж, за оцінкою Рахункової палати, прогнозоване зростання реального ВВП на 4,6% у 2021 році є досить оптимістичним. Отже, є шанси прожити наступний рік у достатку. Однак за умови, що всі сплачуватимуть вчасно податки.
Скільки ж платити податків, щоби жити добре, проаналізував для Mind директор групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні Володимир Чижиков.
Не знаю, як вам, але мені завжди було цікаво – чому найбільша країна Європи, з родючими землями та працьовитими людьми, має далеко не найкращі дороги, медицину та пенсії. Якщо керуватися простим правилом, то, чим більше заробляєш – тим кращий рівень життя, чи не так? Скільки ж заробляє наша країна? В поміч вам бюджет, а точніше проєкт державного бюджету на 2021 рік, який нещодавно було оприлюднено урядом.
Наступного року держава планує заробити 1,4 трлн грн. Заробляти ми плануємо на 7,5% більше, ніж торік (Привіт, інфляціє 😊). 89% доходів держава планує отримати за рахунок податків. До речі, минулі роки цей показник стабільно складав у середньому 84%. Напевно, коли в економіці проблеми, хто ж допоможе, як не платники податків.
У вас не виникає питання – чи не забагато ми вимагаємо від платників? Чому держава не заробляє з інших джерел? Ну й головне – як те, скільки ми платимо податків, впливає на якість нашого життя? І ось тут у пригоді стали цифри…
Перше запитання – які ж податки формують наш бюджет?
80% усіх зібраних податків – це ПДВ, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та акцизні збори з пального, цигарок, алкоголю та інших задоволень. Податок на прибуток підприємств (ПНП) – це скромні 9%.
Виходить, донорами бюджету є ми з вами, оскільки саме ми сплачуємо ПДФО та, в більшій мірі, ПДВ та акциз у вартості товарів, які купуємо?
Далі стало цікаво, а яка ситуація в інших країнах:
- Як пов'язаний рівень життя із сплаченими податками?
- Наскільки доходи країн залежать від податків?
- Яка структура податків за їхніми видами?
Для зручності пропоную подивитися на три групи країн: країни колишнього СРСР, країни-таргети в ЄС та топ-країни за рівнем життя. Як цифровий еквівалент рівня життя розглядаю ПДВ на душу населення. Усі дані люб’язно запозичено в IMF. Доходи бюджетів не враховують соціальних внесків до пенсійних фондів або їхніх аналогів у різних країнах. Ну що ж, поїхали!
Країни колишнього СРСР
Наскільки рівень життя залежить від сплачених податків?
Звичайно, без будь-яких графіків очевидною є пряма залежність: більше податків – вищий рівень життя. Цифри тільки підтверджують здогадки. Як бачимо, ми випереджаємо (як за ВВП, так і за податками) лише Узбекистан, Киргизію та Молдову. Далі – життя краще (принаймні в цифрах) і податки більше (крім Азербайджану, але там є нафта 😊).
Яка ж частка податків у доходах бюджету?
Більшість пострадянських країн живуть за рахунок податків. В Азербайджані низька частка податків у доходах компенсована нафтою, яку реалізують державні компанії.
Що ж до структури податків.
Тут майже всі країни живуть за рахунок ПДВ. Значна частка інших податків у РФ та Казахстані – це рента за природні ресурси. Структура податкових надходжень до бюджету загалом схожа з, так би мовити, національними особливостями. Також інші країни значно більше наповнюють бюджет за рахунок бізнесу (податком на прибуток) – у середньому 17% у структурі податкових надходжень проти 10% в Україні. Винятком є Грузія, але там замість ПНП – податок на виведений капітал.
Країни-таргети з ЄС
Знову рівень життя, ВВП та податки.
Знову схожа історія щодо залежності – вона пряма. Найбільші податки та рівень життя в Чехії та Естонії. До речі, в Естонії працює податок на виведений капітал. І, як далеко Україна – ви самі бачите. Нагадаю, у бюджет-2021 закладені $900 податків та $3000 ВВП на одну особу. Найближчі до нас – Румунія та Болгарія, які разом із Хорватією є наймолодшими членами ЄС. З моменту входу останніх до ЄС темпи росту економіки цих країн учетверо швидші, аніж в Україні.
Далі – цікавіше. Яка частка податків у доходах країн-таргетів:
Частка податків у доходах перелічених країн у середньому становить 78% (проти 89% в Україні). На відміну від країн колишнього СРСР країни-таргети знають, що таке диверсифікація джерел доходів. При зменшенні залежності бюджету від податкових надходжень економіка зростає швидше, що навіть краще простежується нижче на прикладі топ-країн.
Ну і структура податків.
По-перше, структура загалом дуже схожа для більшості країн. ПДВ – донор №1.
По-друге, більше податку на прибуток (11% у структурі проти 9% в Україні). І останнє – дорогі акцизи в ЄС (дякуючи пальному та цигаркам) дають 17% податкових надходжень (проти 12% в Україні).
Світові топи
У графік рівня життя та сплачених податків Україну навіть не додаю – просто різні масштаби.
І знову пряма залежність. Це гірше видно на 10 точках, але якщо замість топ-10 взяти топ-20, залежність більш чітка. На самій вершині бачимо (багато податків – багато ВВП) – це Норвегія, якщо вам цікаво.
А от частка податків у бюджетних доходах продовжує падати зі зростанням рівня життя (або ВВП).
77% бюджету топів – це податки (подібно до країн-таргетів). Решту доходів МФВ класифікує як Property income та Grants. Property income – це доходи від оренди держмайна й різноманітних державних сервісів та доходи від цінних паперів, випущених державою або придбаних державними інституціями. Grants – це grants, або, якщо серйозно, це запозичення від міжнародних організацій або урядів інших країн.
А от структура податкових надходжень топів відрізняється суттєво від країн-сусідів та таргетів.
Тут просто квінтесенція відомої фрази Маргарет Тетчер: «Немає ніяких бюджетних коштів – є лише гроші платників податків». Фізичні особи – основні донори бюджетів розвинутих країн. У середньому громадяни дають 38% податкових надходжень (в Україні – 28%). А от непрямих податків значно менше – у 1,5 раза менше частка ПДВ та акцизу. Ви можете сказати: яка різниця, менше сплачуємо ПДВ та акцизу в ціні, але більше податків із власних доходів. І це правда. Але запитання: які податки краще адмініструвати, які податки менше «корумповані та схематозні» – ПДФО чи ПДВ з акцизом?
Ну і податок на прибуток – 14% проти 9% в українському варіанті.
І на останок…
Своїх висновків робити не буду – пропоную подивитися на цифри і зробити ваші.
Для себе зазначив лише наступне:
- Щоб жити, як в Швейцарії, треба сплачувати $80 000 податків з однієї особи на рік (у нас поки що $900).
- Більше податків – кращій рівень життя, отож, державо, витрачай із розумом (не красти!).
- Менше непрямих – більше прямих податків.
- ПДВ «рулить», але як же його адмініструвати, щоб не було всіляких «скруток».
- Бюджет – це не лише податки, але, як каже МВФ, ще й Property income та Grants. Каже, але Grants не дає…
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
