Захворіло у світі
63,894,184
Померло у світі
1,480,709
Вилікувалось у світі
41,051,676
Захворіло в Україні
758,264
Померло в Україні
12,717
Вилікувалось в Україні
369,054
Вибори-2020 і не тільки: як захистити ділову репутацію в Україні

Вибори-2020 і не тільки: як захистити ділову репутацію в Україні

І як припинити поширення недостовірної інформації

Вибори-2020 і не тільки: як захистити ділову репутацію в Україні
Фото: pixabay

Напередодні по всій Україні пройшли місцеві вибори. У столиці також обирали міського керманича. Згідно з першими результатами екзит-полів, у Києві найбільше голосів отримали Віталій Кличко (партія «Удар») та Олександр Попов («Опозиційна платформа – За життя»). 

Якими б не були підсумки виборів в Україні, звичайно, вони багато в чому залежать від передвиборчих кампаній кандидатів – хто цікавіше і яскравіше презентував себе аудиторії. На жаль, не завжди ці кампанії проводяться етично: почасти в них можуть застосовуватися «брудні» технології, що здатні  негативно впливати на репутацію того чи іншого кандидата. 

Як захистити ділову репутацію в Україні не лише в політиці, а й у бізнесі, спеціально для Mind розповів адвокат, керівник АО Kachura Lawyers Руслан Дідовець.

Численні телеканали, газети, інтернет-видання та інші засоби масової інформації якомога швидше намагаються донести до своїх глядачів та читачів свіженьку інформацію, яка компрометує ту чи іншу особу.

Нерідко це відбувається й з подачі конкурентів, які намагаються «потопити» свого опонента різними заявами, що можуть призводити навіть до відкриття кримінальних проваджень.

Однак у перегонах за такими заявами ЗМІ не завжди перевіряють достовірність інформації. Більше того, сам «інформатор» може подавати завідома неправдиву інформацію. У подібних ситуаціях жертва наклепу має повне право на захист своєї честі, гідності та ділової репутації.

Існує сукупність обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, це:

  • поширення інформації, яка є недостовірною;  
  • інформація порушує особисті немайнові права позивача та завдає шкоди його імені або перешкоджає виконувати його діяльність;
  • недостовірна інформація стосується певної юридичної чи фізичної особи;
  • доведення інформації хоча б одній сторонній особі в будь-який спосіб.

Під поширенням інформації варто розуміти не лише її розповсюдження через радіо, пресу чи інтернет. Сюди також входять публічні виступи, публікації в соцмережах чи викладення інформації в листах.

Якщо певна особа демонструє певні судження на плакатах, які вивішуються в публічних місцях, чи в листівках, це також підходить під визначення поширення інформації.  

Відновлення ділової репутації

Відновлення чесного імені та ділової репутації – це, як правило, справа суду. Зокрема, багато хто пам’ятає випадок з мером міста Черкаси, який відбувся 20 травня 2020 року. Тоді президент України під час пресконференції досить різко висловився про очільника черкаської міської адміністрації, назвавши його бандитом та відмовившись сідати з ним за один стіл.

Ображений мер не став чекати та подав до суду два позови про захист честі, гідності та ділової репутації, а також про стягнення моральної шкоди. Наразі результат захисних позовів є невідомим, оскільки обидві справи – на розгляді в Печерському суді Києва.

Жодних результатів розгляду оголошено не було, і не відомо, коли буде. Проте подібні випадки не є рідкістю, як і їхній позитивний результат для позивачів.

Коли думка громадськості вища

Випадки зміни напрямку протікання справи є досить частими, якщо вона стосується публічної особи.

До прикладу варто взяти справу колишнього голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк», який подав позов до суду з проханням відновити його порушені особисті немайнові права. Річ у тому, що нове керівництво банку поширило інформацію про перевищення посадових обов’язків попереднього керівника.

Печерський районний суд Києва та Апеляційний суд Києва визнали інформацію недостовірною та такою, що принижує честь та ділову репутацію колишнього керівника банку, чим задовольнили позов.

Однак справа перейшла в інше русло, коли Верховний Суд не визнав таке рішення та відмовив позивачу. Аргументом стало те, що поширена інформація є суспільно значимою на час націоналізації банку і право громадськості знати її переважає над правом позивача її захищати.

Тобто, навіть попри сильну юридичну позицію, колишній голова банку не зміг домогтися спростування інформації, яка, на його думку, шкодить його діловій репутації.

У контексті України чимала кількість випадків посягання на ділову репутацію лежить саме в політичній площині. Особливо високе загострення подібних проявів приходиться на період виборів.

Це може бути елементарна політична стратегія, яка направлена на зниження рейтингів опонентів, або ж особисте несприйняття. Однак це не є правилом, адже політичні посади є постійними об’єктами посиленої уваги та громадської критики, тому випробування ділової репутації для них не є рідкістю.

Питання честі та ділової репутації у деяких випадках має мінливий характер. Яскравим прикладом такої зміни є випадок секретаря Бориспільської міської ради Ярослава Годунка. 10 липня 2020 року Президент України вигнав Годунка з наради, назвавши його «розбійником». Причиною того стала судимість секретаря в минулому за розбій, що Володимир Зеленський не упустив із виду.

Ображений Годунок обіцяв гучний судовий процес проти президента, оскільки було зачеплено його ділову репутацію. Однак після того плани змінилися, і позову до суду так і не було.

Відповідальність за посягання на ділову репутацію 

У судовій практиці існує купа випадків, коли спростування недостовірної інформації відбувається в аналогічний спосіб, як і її поширення. Більше того, момент визнання інформації недостовірною дуже часто є позитивним результатом судових розглядів для позивачів.

Однак це не завжди так і, крім відновлення чесного імені, позивачі також нерідко вимагають відшкодування моральної шкоди. Конституція України (ч. 4 ст.32) дає таке право в контексті захисту своїх прав. Отже, належне відшкодування шкоди за порушення ділової репутації є досить поширеним та ефективним способом юридичного захисту.

А як щодо елементарного вибачення

Щодо справ, які стосуються захисту честі та ділової репутації, Цивільний кодекс України не передбачає зобов’язання обвинуваченого в публічному вибаченні перед позивачем за поширення недостовірної інформації. Тобто, якщо позивач бажає отримати не лише визнання судом чесним його імені, але й вибачення винуватця, з другим йому не пощастить.  

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті