Захворіло у світі
63,894,184
Померло у світі
1,480,709
Вилікувалось у світі
41,051,676
Захворіло в Україні
758,264
Померло в Україні
12,717
Вилікувалось в Україні
369,054
«Я тебе чую», або Навіщо розвивати емпатію

«Я тебе чую», або Навіщо розвивати емпатію

Що ця навичка дає в роботі, особистому житті, у суспільстві

«Я тебе чую», або Навіщо розвивати емпатію
Фото: pixabay

Чути співрозмовника, розуміти, що він хоче сказати та реагувати на цю інформацію – цих навичок часто бракує в людському спілкуванні. Проте саме вони можуть стати у пригоді для побудови здорових відносин як на роботі, так і вдома, як у спілкуванні з дітьми, так і поміж дорослих.

Що таке емпатія, як ця навичка переплітається з усіма сферами нашого життя та найголовніше – як же її розвинути, думками та рекомендаціями поділилася з Mind практичний психолог у школі повного дня КМДШ Наталія Мудрик.

Що таке емпатія

Емпатія – це здатність розуміти думки, переконання, наміри та почуття інших людей, cвоєрідний спосіб зв’язку з іншими людьми, який демонструє ваше розуміння, що вони переживають щось значуще – навіть коли ви можете не розуміти, що саме вони відчувають.

Це пошук способу зв’язатися з людиною і мати можливість їй сказати: «Я хочу зрозуміти, що ти відчуваєш, і дати зрозуміти, що ти не самотній».

Емпатія дозволяє нам проявляти співчуття до інших людей, ставитися з розумінням до своїх друзів, коханих, колег і навіть незнайомців, у такий спосіб впливаючи на світ позитивно.

Наприклад, в особистому житті здорові стосунки передбачають наявність турботи, уваги та розуміння між партнерами. Романтичні стосунки чи дружба без співпереживання чи взаєморозуміння обов’язково зазнають невдачі. Адже, коли одна зі сторін дбає лише про власні інтереси, інша може страждати та врешті-решт відмовитися від цих стосунків.

Це пов’язано з тим, що всі люди різні за своїм життєвим досвідом, прагненнями і потребами. Якщо ми не можемо відчути, помітити, зрозуміти іншого, або не розумітимуть нас – з′являється відчуття що з нами щось не так, іншим немає до нас діла. Відтак, очікування значно відрізнятимуться від реальності.

Емпатія і робота

Не менш важливу роль відіграє здатність до емпатії в професійному житті. Так, для більшості людей робоче місце – це територія для колективної роботи та речей, що вимагають групових зусиль. Місце, де потрібно спілкуватися з колегами, навіть якщо ви не працюєте над одним проєктом.

Прояв розуміння та поваги до почуттів та потреб інших допоможе забезпечити безперебійні робочі відносини та запобігти суперечкам на робочому місці.

Здатність до емпатії з боку керівництва дозволить відстежувати загальний настрій у колективі. Крім того, це можливість дізнатися про потреби працівників. Зокрема, це допоможе визначитися, як мотивувати їх до кращих результатів, помічати «зони росту» й успіхи інших, що саме забезпечить працівникам відчуття значимості та причетності до процесу.

Коли люди проявляють емпатію, це покращує стосунки, веде до підвищення продуктивності праці та заохочує до взаємного розв'язання проблем.  Щоб дізнатися про те, як хтось інший сприймає певні речі,  треба відкинути власні думки. Також потрібно сприймати й навіть заохочувати погляди, що відрізняються від ваших.

У корпоративній обстановці це означає, що зустрічі та конференції – це приємний та захопливий досвід навчання, адже це відкриває можливості для нових ідей та нових шляхів розв'язання проблем.

Як навчитись емпатії 

Якщо говорити більш глобально, то для суспільства емпатія також важлива, особливо якщо вона трансформується у співчуття. Останнє зазвичай змушує втручатися і допомагати людям, зокрема постраждалим внаслідок великих катастроф. Навіть якщо це абсолютно незнайомі люди. Це дозволяють зрозуміти, що така допомога може знадобитися всім, хто опиниться в подібній ситуації.

І хоча є дані, що нашу здатність співпереживати можна віднести до генетичної схильності, правда в тому, що емпатію, як і будь-яку іншу навичку, можна збільшити або навіть зменшити.

Це частина емоційного інтелекту, якої ви можете навчити себе та своїх дітей:

  • Практикуйте «уважне слухання». Спробуйте прислухатися, що саме людина намагається вам донести. При цьому використовуйте вуха, очі та прислухайтеся до власних відчуттів, що виникають під час розмови, аби зрозуміти все повідомлення. «Ловіть» ключові слова та фрази, якими оперує людина, особливо коли вони звучать неодноразово. Який тон або мова тіла і про що вони вам кажуть? Спробуйте зрозуміти – ваш співрозмовник злиться, соромиться чи боїться, або ж, навпаки, поруч з вами він відкритий та спокійний?
  • Уникайте запитань із прямими та короткими відповідями. Дозволяйте іншому поміркувати та висловитися. Не сперечайтесь щодо того, про що йдеться, намагайтеся почути думки інших. Це важливо, щоб зрозуміти, на чому базується їхня думка, як вони сприймають ту чи іншу інформацію, ситуацію і т. д.
  • Будьте гнучкими під час розмови, щоб мати можливість змінити напрямок, оскільки думки та почуття іншої людини та ваші можуть змінюватися.
  • Ставте правильні запитання, адже це найпростіший і прямий спосіб навчитися розуміти іншу людину. Можливо, ви знаєте індійську приказку «Не засуджуй людину, поки не проходиш дві весни в її мокасинах». Насправді вона про те, що, тільки зрозумівши думки, враження, досвід іншої людини, ви зможете зрозуміти, чому вона вірить у те, у що вона вірить. Звичайно, потрібно вивчити своє власне ставлення до того чи іншого питання. Проте важливо зберігати відкритість, адже занадто великий акцент на власних припущеннях і переконаннях не залишає місця для співпереживання. Це не означає, що ви повинні погодитися з тим, що почули. Однак важливо виявляти повагу та слухати співрозмовника. Якщо сумніваєтеся в його правоті, запропонуйте йому детальніше описати свою позицію та запитайте, що, на його думку, може вирішити цю проблему.

Що дає емпатія в житті

Немає жодного «правильного шляху», щоб продемонструвати свою співчутливу емпатію. Це залежатиме від ситуації, особистості, її основних емоцій та стану на той момент.

Важливо розуміти, що співпереживання стосується не того, що ви хочете, а того, що хоче та потребує інша людина, тому будь-які дії, що ви вживаєте або пропонуєте, повинні давати їй користь.

Наприклад, у вас може бути колега, який не може зосередитися на своїй роботі через домашню проблему. Пропозиція про те, що є можливість попрацювати вдома, доки ситуація не вирішиться, буде важливою і доречною для одного працівника, проте для іншого в подібній ситуації робота може дати бажаний перепочинок від думок про щось болюче. Тож важливо запитати, чого потребує конкретно ця людина в цій ситуації.

І пам’ятайте, що співпереживання важливе не лише під час кризи! Взагалі побачити світ з різного погляду – це чудовий талант, яким можна користуватися постійно, у будь-якій ситуації. А випадкові прояви доброти значно покращують день.

Коли ви посміхаєтеся людям і намагаєтеся запам'ятати їхні імена – це емпатія в дії. Віддавати свою увагу людям на зустрічах, цікавитися їхнім життям та інтересами, пропонувати конструктивний зворотний зв’язок – це емпатійна поведінка.

Практикуючи на перший погляд ці прості навички, поцікавившись тим, що думають, відчувають і переживають інші, ви створите репутацію турботливої, надійної людини та станете великим активом для вашої команди й вашої організації.

Як розвивати емпатію в дітей

Розуміючи важливу роль уміння співпереживати й бути уважним до себе та інших, ми в школі активно розвиваємо в дітях ці навички.

Для того, щоб дитина була здатною до емпатії, важливо:

  • Дорослим проявляти співчуття й розуміння до дитини. Наприклад: «Ти боїшся цю собаку? Вона симпатична, але гавкає по-справжньому голосно. Це справді трохи лякає. Я триматиму тебе за руку, поки вона не пройде повз».
  • Проговорювати з дитиною почуття інших. Наприклад: «Катя сумує, бо ти взяв її іграшкову машинку. Будь ласка, поверни Каті її машинку, а потім ми візьмемо свою і зможемо гратися разом».
  • Показувати як, а також давати можливість проявляти емпатію. Наприклад: «Давай поступимося місцем на лавці, Дмитрик впав і у нього дуже болить нога, йому потрібно посидіти».
  • Бути взірцем для наслідування. Коли у вас міцні, шанобливі відносини, доброзичлива та турботлива взаємодія з іншими, ваша дитина вчитиметься на вашому прикладі.
  • Використовувати «Я»-повідомлення. При спілкуванні з дитиною частіше використовувати повідомлення «Я». Наприклад: «Мені не подобається, коли ти мене б'єш. Мені боляче» – цей тип спілкування моделює важливість самосвідомості.
  • Визнавати важкі та негативні емоції дитини. «Ти справді розлючений, що я вимкнув телевізор. Я розумію, ти любиш дивитися шоу з тваринами, але екранний час уже вийшов. Коли перестанеш злитися, можеш допомогти мені приготувати смачний обід, або пограти у своїй кімнаті».
  • Переглянути своє ставлення до слова «вибачте». Важливо допомогти дітям зосередитися на почуттях іншої людини: «Павло, подивись на Міру – вона дуже сумна, вона плаче і потирає руку там, де ти її штовхнув. Ходімо запитаємо, чи їй потрібна допомога». Це допомагає дітям встановити зв’язок між дією (штовханням) та реакцією (друг, який сумує та плаче).
  • Важливу роль відіграють також «розмови про історію», а саме – дискусії про персонажів, з якими діти стикаються в книгах, мультиках. 
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті