Нові виклики: як бізнесу подолати другу хвилю пандемії
І як налаштувати команду на ефективну роботу

Друга хвиля коронавірусної пандемії знову поставила перед бізнесом нові виклики. Знову потрібно розбиратись, як організовувати робочі процеси і лишатись ефективним попри нові умови діяльності.
На що звертати увагу бізнесу під час другої хвилі коронавірусу і як мотивувати власну команду, розповіли Mind стратегічний консультант бізнес-партнерства Ірина Нікітіна та партнер Legal Marketing Solutions Тетяна Бенько.
Весняний локдаун залишився в нашій пам'яті як приклад яскравого нового екстремального досвіду й небаченої досі непередбачуваності. Літо практично стерло дрібні деталі цього досвіду, але залишило смак невідворотності серйозних структурних змін у бізнесі.
Осінь же не залишила шансів на повернення статус-кво – реальність перевершила найпесимістичніші прогнози, і бізнес остаточно усвідомив, що карантинні обмеження будуть то послаблювати, то посилювати. Передбачати динаміку обмежень практично неможливо. Сьогодні навіть найбільші оптимісти розуміють, що невизначеність – нова форма стабільності.
Як не дивно, легше за все бізнес переніс трансформації в наданні послуг своїм клієнтам і комунікації із зовнішнім світом, тоді як внутрішні процеси й командна ефективність постраждали найбільше.
Із зовнішнім світом все більш-менш зрозуміло й очевидно. Ця категорія змін була й залишається головним пріоритетом в очах бізнесу.
Тоді як зміни в командах і для команд не є очевидними, переносяться на другий план, часто знецінюються або підміняються виключно впровадженням нових технологічних інструментів. Цей підхід працював у короткостроковому періоді весняного локдауну. Загрози ж нового локдауну привели до нової хвилі фрустрації в самих командах і їхніх керівників. Навесні ми мобілізувалися й перетерпіли дискомфорт... А зараз на порядок денний вийшло запитання: «Чому перестало працювати те, що працювало ідеально, і як це полагодити?».
Як локдаун змінив бізнес?
Більшості керівників уже зрозумілі вектори змін. Нинішня ситуація вимагає іншої якості людей – іншіх навичок і вмінь. У пріоритет виходять такі навички, як самоорганізація, самоконтроль і здатність до самонавчання в прискореному режимі.
Найціннішими якостями співробітника стали не просто стресостійкість, а високий рівень резільентності (психологічної гнучкості), готовність швидко змінюватися й низька опірність змінам, емпатія та проактивність. Навіть найбільш лояльні співробітники перетворяться в токсичних, якщо вони не здатні до адаптації та саботують зміни. Це повинно спонукати керівників до серйозної ревізії профілю ідеального співробітника. Як наслідок, склад команди буде змінюватися – розставання неминучі.
Одна справа, коли на карантин пішли добре знайомі люди, які спрацювалися один з одним. Зі зміною складу команди неминучим стає пошук нових форм і бізнес-процесів взаємодії в команді, які б дозволили їй ефективно працювати. На жаль, але тільки впровадженням zoom, teams тощо не обійтись.
Що робити далі?
На жаль, абсолютно новий контекст ситуації і змішання кількох криз в одній синхронно по всій території земної кулі не залишає шансів на запозичення best practices з інших юрисдикцій. Що і як змінювати – зараз це абсолютно індивідуальна історія. Ось чому саботаж дорівнює смерті, а готовність жити в постійному експерименті в найближчі півтора-два роки – єдина доступна бізнесу вакцина в цій ситуації.
Важливо також зазначити, що не сприяє ефективності роботи й так звана фрагментованість робочого процесу, коли частина команди працює віддалено, частина – з офісу, і складу команд, які працюють віддалено та з офісу, постійно змінюється.
Функціонування бізнесу в нинішніх умовах – це не про копіпаст процесів з офісу на дистанційні, а про кропіткий пошук емпіричним шляхом нових, ефективних процедур.
Саме ці два параметри – новий профіль ідеального члена команди й нові алгоритми взаємодії команди між собою із зовнішнім світом – програма-мінімум адаптації до життя в ковідній реальності.
Очевидно, що ключова відповідальність за успіх адаптації лягає на керівника команди. А саме – особиста готовність до змін і готовність змінюватися самому, гнучкість і здатність вилізти з черепашки минулого досвіду, власних перемог і успіхів. Також важливі в рази більша довіра до команди, толерантність до помилок (передусім до власних) і відкритість до великого числа експериментів. На цьому етапі спостерігаються настрої двох типів.
Одна крайність – керівник не бачить необхідності перетворень і засмучується з приводу того, що команда «зламалася». У такому разі він сам стає токсичним і для команди, і для бізнесу. Іншою крайністю є «психоз успіху» або постійне повторення мантри «у нас все відмінно, нічого не змінилося, всі молодці». Навіть якщо команда сигналізує такому керівнику про необхідність змін, у неї з таким керівником шансів немає.
За нашими неформальними опитуваннями керівників команд, не більше чверті з них усвідомлено замислюються над необхідністю системного підходу до адаптації команди і збереження її ефективності.
Підказки керівникам команд
- Експериментуйте, експериментуйте й ще раз експериментуйте! Ваше нове – це не копіпаст із ринку, це – результат ваших же помилок і роботи над своїми помилками. Розуміння контексту свого бізнесу, прагматизм і перебування в реальності – кращі критерії працездатності будь-яких нових рішень.
-
Шукайте успішні практики адаптації до нестабільності в інших сферах та індустріях. Замкнутість ринку звужує горизонт творчості, а міждисциплінарний підхід дає вітальну енергію для нестандартних рішень.
- Важливо розрізняти ентузіазм і готовність до реальних дій. Лояльність бізнесу в нинішніх умовах – це не про терпляче перечікування дискомфорту, а про особисту готовність проактивно приєднуватися до змін.
-
Синхронізація потреби конкретного члена команди, бізнесу, клієнтів і ринку. Новий баланс інтересів – кінцева мета адаптації і змін, що для цього проводяться. Спроби зберегти команду за всяку ціну – головна причина асинхрону й гальма в адаптації до нових умов.
- Never miss a good crisis! Зволікання зі змінами краде нові можливості у бізнесу. Важко придумати кращий час для кардинальних змін, ніж криза й нестабільність.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.