Персонал vs керівник: як не потрапити в пастку «менеджерського садизму»
Поради не від ейчара
З початку дії карантину (з 12 березня по 20 серпня) статус безробітного отримали 431 800 українців – це на 67% більше, ніж за аналогічний період 2019 року. Через зростання конкуренції на ринку праці претенденти на посади готові братися до будь-якої роботи й можуть неочікуванно опинитися в пастці. Не тільки умови праці, а й ставлення керівників може в реальності бути геть іншім, ніж декларувалося на співбесіді. Отже, омріяна посада може перетворитися на справжнє пекло.
Як розпізнати небезпечного токсичного керівника-аб'юзера й чому варто слухати власну інтуїцію, розповіла Mind консультант з комунікацій Марія Кошутська.
«Коли ви спілкуєтеся з ірраціональною людиною, тіло посилає вам сигнали, попереджаючи про небезпеку... горло стискається, пульс прискорюється, у вас починає боліти живіт та голова», – це цитата з книги Марка Ґоулстона «Як спілкуватися з психами».
Зараз тема насилля стала чи не однією з найбільш обговорюваних, ми дивимося інтерв’ю із зірками, блогерами, іноді з пересічними людьми, слухаємо їхні історії. Переважно йдеться про зґвалтування й моральні знущання в сім’ї. Але рідко хтось розповідає про «менеджерський садизм» – коли ви стикаєтеся з неприхованими знущаннями на роботі.
Виносити цю проблему в публічну площину складно, оскільки обставини бувають дуже різними, починаючи від страху втратити робоче місце, особливо це лякає зараз, у період пандемії, до побоювань помсти з боку керівника-аб'юзера. Пам'ятаєте, як у комедії «Нестерпні боси» персонаж Кевіна Спейсі погрожував своєму підлеглому, що дасть йому найгірші характеристики, якщо він спробує звільнитися?
Що приховують деталі
Зазвичай, розпізнати аб'юзера досить складно. Перше спілкування дуже райдужне, вам обіцяють цікаву роботу, команду, хорошу зарплату й можливість росту в компанії.
Навіть, якщо ви помічаєте якісь дивні речі, наприклад, знецінення роботи інших підлеглих, це вас не насторожує, адже ви переконані, що про вас нічого поганого не скажуть, ви ж професіонал.
Тому з високим рівнем натхнення і розправленими плечима ви заходите в новий офіс і впевнено крокуєте до виконання перших завдань.
Посягання на особистий простір
Але вже на третій робочий день, або через тиждень, ви прокидаєтеся і проводите внутрішній аутотренінг, щоб змусити себе йти в офіс. Цьому можуть передувати підвищення голосу, звинувачення вас у некомпетентності.
Навіть найпростіші процеси починають виточуватися, як «кам’яна квітка». До цього додається ще відвертий газлайтінг (від англ. gaslighting – форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам'ять та розсудливість). Наприклад, вам ставиться задача, а коли ви приходите її затвердити, то на вас зневажливо дивляться і з криком та нецензурною лайкою запитують – а навіщо ви це робите?
Чим більше ви перебуваєте в колективі, тим краще вимальовується сумна картина того, що відбувається. Цінності, які керівник декларував на співбесіді й у публічному просторі, і те, як поводиться – дві різні реальності.
Пресинг продовжується, і вам, наприклад, можуть почати робити зауваження про ваші пости в особистих соцмережах, які не мають ніякого стосунку до робочих процесів і зроблені у вільний від роботи час. Ви заходите до кабінету керівника з ініціативами й ідеями, а виходите в такому стані, неначе вам надавали стусанів.
Коли потрібно діяти рішуче
Наступає переломна стадія, ви мовчки сприймаєте всю агресію, повністю зникає бажання щось робити, ви починаєте сумніватися в собі, всередині розростається «синдром самозванця», який підживлює чергове знецінення від керівника-аб'юзера.
Найправильніше рішення в такій ситуації – звільнитися. Не можна існувати в одній системі координат з людиною, чиї моральні цінності не збігаються з вашими. Приниження не можна терпіти й завжди потрібно бути обачними. Тут не йдеться про «класику» від фахівців із підбору персоналу про те, як складати резюме, писати мотиваційні листи, розвивати свої soft skills, це конкретні поради, як розгледіти керівника, який може практикувати «менеджерський садизм».
Як не потрапити у пастку аб'юзера
Якщо вас рекомендує хедхантер, завжди цікавтеся чи позиція нова, чи була людина на цій посаді до вас. Якщо ви отримуєте розмиту відповідь, без конкретики, не соромтеся допитуватися. Працевлаштування – це процес двосторонній, керівник теж повинен пройти оцінку, вашу оцінку.
До речі, хедхантер може й не знати подробиць і своїм прискіпливим ставленням ви і його простимулюєте краще «пропрацювати» клієнта, адже для агенцій, які займаються підбором персоналу, так само, як і для самозайнятих рекрутерів, репутація дуже важлива.
Рятувальний фактчекінг
Включайте критичне мислення, коли вам обіцяють «золоті гори» про те, що все буде так, як ви скажете, якщо потрібно – вас навчать, результата тут і зараз ніхто не очікує. Так не буває! Вам повинні чітко окреслити ваші задачі і коли керівник чекає на результат, а також ви повинні дати чіткий план досягнення останнього.
Якщо вам дають загальне тестове завдання, просіть його максимально конкретизувати. Не бійтеся виконати творче завдання, яке потенційний роботодавець може використати в майбутньому і без вашого залучення. По-перше, це дозволить вам перевірити, чи дивитеся ви в одному напрямку, по-друге, не бійтеся ділитися досвідом, ви в професійному плані нічого не втратите, тільки зайвий раз систематизуєте свої знання. І це чудова можливість одразу побачити, як дається зворотній зв'язок.
Реалізуйте «теорію шести рукостискань» через соцмережі. Подивіться спільних друзів з вашим майбутнім роботодавцем, поговоріть з ними відверто, поцікавтеся, які характеристики вони дають вашому потенційному керівнику.
І на завершення, якщо вже так сталося, що ви почали працювати в умовах аб’юзивного менеджменту – не слухайте тих, хто вам каже сприймати це як досвід, який вам був потрібен. Це все одно, що сказати людині – вам зараз зроблять боляче, аби ви зрозуміли, що вам це не подобається. Завжди пам'ятайте про свої межі, систему моральних цінностей, які повинні бути захищені від впливу токсичних людей.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
