Захворіло у світі
96,906,712
Померло у світі
2,075,902
Вилікувалось у світі
53,431,108
Захворіло в Україні
1,177,621
Померло в Україні
21,499
Вилікувалось в Україні
914,730
Глобально спекотно: як агробізнесу працювати зі змінами клімату

Глобально спекотно: як агробізнесу працювати зі змінами клімату

І чим це може зацікавити інвесторів

Цей матеріал також доступний російською
Глобально спекотно: як агробізнесу працювати зі змінами клімату
Фото: pixabay

У 2020 році Євросоюз затвердив визначення «зелених» інвестицій, які регулюватимуть звітність та інвестиційні рішення його фінансових інститутів і корпорацій, – нормативний акт ЄС про таксономію «зелених» інвестицій. У довгостроковій перспективі ці вимоги також стосуватимуться інвестицій за межами Європейського Союзі, зокрема у Східній Європі та Україні. Як має змінитись агросектор через кліматичні зміни та чому інвестори оцінюватимуть діяльність компаній у цій сфері, розповіла Mind cтарша спеціалістка з оцінки екологічних і соціальних ризиків FMO – Нідерландського банку розвитку (Гаага) Тетяна Герлінг.

FMO – Нідерландський банк розвитку був заснований 1970 року. 51% акцій банку належать уряду Нідерландів, 49% – приватним інвесторам. FMO інвестує в підтримку підприємців у 85 країнах із фокусом на досягнення 17 цілей сталого розвитку ООН. 

  • Таксономія (із грец. – порядок, закон) – наука про класифікацію і систематизацію складноорганізованих галузей діяльності.
  • Таксономія Європейського Союзу – перелік і класифікація стійких («зелених») видів економічної діяльності, який стане базою для визначення «зеленого» інвестування і випуску «зелених» облігацій фінансовими інститувами й корпораціями Європейського Союзу.

Нормативний акт ЄС про таксономію зосереджений на викорінення «грінвошингу» інвестицій і облігацій фінансових іститутів і приватного бізнесу Євросоюзу – неправдивих або перебільшених заяв про екологічний характер інвестиційного продукту. Це база єдиних визначень стійких видів діяльності для ЄС.

Багато інвесторів, влючно з банком розвитку, вже керуются цілями нормативного акту про прийняття інвестиційних рішень за межами ЄС. Зокрема, адаптація до зміни клімату, тобто адаптація до впливу навколишнього середовища на компанію має все більше значення серед екологічних ризиків, на які зважають інвестори.

Як зміна клімату впливає на агросектор у Східній Європі

Кліматичні ризики – перші в списку екологічних інвестиційних пріоритетів ЄС. І це не випадково.

Прогнозоване вченими зростання температури на 1,5 °С (а можливо й більше) до 2050-го року, враховуючи швидкість вирубування лісів, неминуче призведе до частіших посух, повеней, непередбачуваних коливань кількості опадів.

Згідно з щорічним всесвітнім звітом про погоду, клімат і катастрофи за 2019 рік (Weather, Climate and Catastrophe Insight 2019), прямі втрати від природних катаклізмів оцінюються в $232 млрд. 95% цих втрат викликано погодними  умовами – циклонами, повенями і посухами, які напряму пов’язані зі зміною клімату.

Якщо зм’якшення наслідків зміни клімату –  більше стратегічне завдання національних та регіональних програм, то адаптація приватних компаній до зміни клімату – термінова й нагальна потреба. Перш за все це стосується компаній агросектору. Посухи, повені, різкий перепад температур стали причиною зниження сільськогосподарського виробництва і, як результат, фінансової стабільності компанії. Часто вони поглиблюються хронічними проблемами агросектору, що акумулювалися десятиліттями. Із цієї причини інвестори приділяють все більше уваги розумінню інвестиційних ризиків, викликаних впливом зміни клімату на агропромислові компанії.

Зміни клімату: ознаки й результати

Розорані сільгоспугіддя в Україні складають разючі 70% від загальної території країни. Україна також входить у десятку світових лідерів з вирощування соняшнику, пшениці, кукурудзи й цукрових буряків. Тому будь-які зміни кліматичних умов відразу ж відбиваються на економічній і фінансовій успішності українського агросектору. І викликають значний інтерес його інвесторів.

Ми живемо в період експансії тропічних зон від екватору до полюсів, тобто в період зміни клімату на більш спекотний. Це супроводжується зростанням температур у помірних кліматичних зонах, як-от Східна Європа.

За даними ФАО (UN Food and Agricultural Organization), до 2030-го року кількість посушливих днів в осінньо-літній період в Україні збільшиться на 15–30. Перші результати ми могли спостерігати літом цього року: внаслідок посухи на півдні України багато фермерів понесли величезні збитки и відмовилися від постачань за попередніми домовленостями. Схожа ситуація спостерігалася на півдні Молдови. Агротрейдери, які отримують кредити під забезпечення урожаєм, не отримали планованих постачань. Це змушує їх виходити з угод із продажу (зі штрафними санкціями) або ж скуповувати зерно собі в збиток.

Внаслідок посухи в Східній Європі та інших країнах – виробниках зернових, урожайність впала, а ціни – зросли, частково компенсуючи втрати фермерів. Так, до жовтня 2020 року значення індексу цін ФАО на зернові зросло на 16,5% в порівнянні з жовтнем 2019 року.

Чому так відбувається

По-перше, добре відомі родючі ґрунти центральної і східної України зазнали значної деградації внаслідок нераціонального землекористування протягом десятиліть.

Спеціалісти виділяють декілька причин зниження плодючості:

  • глибоке зорювання ґрунтів, при якому вони втрачають вологі органічні речовини (гумус) через вивітрювання та вимивання;
  • дефіцит добрив для підтримання родючості ґрунтів;
  • відсутність інфраструктури меліоративних систем для підтримки постійного рівня вологості ґрунтів.

У результаті знижується врожайність продукції, іноді навіть на 50%.

За оцінкою ФАО, близько 500 млн тонн ґрунтового покриву змивається щорічно з сільгоспземель в Україні. Це призводить до втрати родючості ґрунтів на 32,5 млн га, що дорівнює $ 5 млрд в nutrient-еквіваленті (на 2014 рік). Економічна ціна втрат через ерозію ґрунтів щорічно становить близько однієї третини ВВП. На кожен долар виробленої сільгосппродукції третина втрачена через ерозію ґрунтів.

По-друге, глобальне потепління з його аномальними природними явищами – спекою, повенями, зміною циклу опадів, режимом циркуляції повітря – посилює ерозію й деградацію ґрунтів і збільшує викид вуглекислого газу та метану з ґрунтових покривів в атмосферу. А це запускає новий виток глобального потепління. Виходить замкнуте коло. Але чи є з нього вихід?

Як компанії можуть працювати з кліматичними ризиками

Тема адаптації до зміни клімату та впливу на родючість ґрунтів не нова. Найпростіший підхід – почати з аналізу: а чи впливає зміна клімату на урожайність і з якої причини. Які тенденції цього впливу на наступні роки? На підставі проведеного аналізу компанія може розробити план практичних заходів зі зниження кліматичних ризиків.

Ось тільки три кроки зі списку підтримки родючості ґрунтів:

  1. Моніторинг за вмістом вологи та органічних речовин в ґрунті. Поширення сучасних технологій дає можливість проводити вимірювання вологості ґрунтів і вмісту гумусу на великих площах, а також вести моніторинг ефективності та своєчасності внесення добрив тощо. У такий спосіб агропромислові компанії можуть підвищити ефективність використовуваних ресурсів (скорочуючи викиди парникових газів) і збільшити врожайність.
  2. Ґрунтозахисні системи землеробства, які роблять ставку на захист ґрунтів  від хвилевої та вітрової ерозії, збереження вологи в поверхневому шарі ґрунту, зниження витрат на паливо, зниження робочої й тягової сили.
    Наприклад, одна з них – це «нульова технологія» або «ноу-тіл» (від англійського no-till). Вона є комплексним підходом до роботи із сівозміною, з пожнивними залишками і посиленим захистом рослин. Технологія підходить для регіонів з малою кількістю опадів, які зазвичай випадають у зимовий період. Її головна особливість – це запобігання втрат газів ґрунту, що викликають глобальне потепління і значне скорочення витрати палива для сільгосптехніки.
  3. Водозберігаючі технології та системи зрошення. Зрошення практикується тільки на незначній частині (менше 5%) сільгоспземель, схильних до посухи, в Україні та Молдові. Високотехнологічні системи зрошення, які дозволяють уникнути втрат води, мають велике значення для адаптації сільського господарства до високих температур і засух.

Перші кроки компанії в напрямку до адаптації

  1. Проаналізувати, як зміна клімату впливає на рентабельність агропромислової компанії. Проведення такого аналізу є першим і обов'язковим кроком у прийнятті будь-яких рішень про адаптацію до зміни клімату.
  2. Скласти і впровадити план практичних заходів на підставі зібраної інформації й наявних ресурсів.
  3. Запровадити високотехнологічні рішення для спостереження за станом ґрунтів – картографування, аерозйомка, база даних замірів біохімічних показників, управління графіком сільськогосподарських робіт тощо.
  4. Для ефективного планування та моніторингу, ввести систему нефінансової звітності в стандарті GRI й у зв'язці з 17-ма Глобальними цілями сталого розвитку ООН (17 UN Sustainable Development Goals). Це дозволить представити досягнення компанії в управлінні кліматичними ризиками в найбільш вигідному світлі для зацікавлених інвесторів.

Чому інвестори дивляться на роботу компаній над змінами клімату

Інвестори традиційно дивляться на рентабельність агропромислової компанії, на врожайність, на її ефективність у використанні ресурсів, на вміння компанії скоротити втрати при вирощуванні і транспортуванні сільгосппродукції до мінімуму. Урожайність все більше залежить від здатності агропромислової компанії адаптуватися до мінливих кліматичних умов. З цієї причини інвестори ставлять все більше запитань компаніям про їхні підході до адаптації до кліматичних змін, включно з питаннями щодо застосування вищезазначених технологій.

Агропромислові компанії України можуть звертатися до банків розвитку за допомогою в оцінці впливу зміни клімату на їхню врожайність і рентабельність. Такі дослідження можуть виходити за рамки одного агрохолдингу й містити вплив кліматичних змін та рівень доходів населення в прилеглих областях. Інвестори зацікавлені в уникненні не тільки економічних і екологічних наслідків посухи, а й їхніх соціальних проявів, що впливають на розвиток регіону.

Внаслідок прийняття нормативного акту ЄС про таксономію «зелених» інвестицій уже найближчим часом компанії або інвестори, розташовані в ЄС, будуть все більше зацікавлені в тому, щоб їхні інвестиції були «зеленими». В результаті вони можуть захотіти, щоб об'єкти їхніх інвестицій також довели, що вони використовують передовий досвід у своїй діяльності, а також уникають значного екологічного та соціального збитку.

У перспективі, з огляду на розуміння ризиків, що створюються зміною клімату у всьому світі, очікується збільшення таких регулятивних інструментів, як новий нормативний акт ЄС про таксономію «зелених» інвестицій. Це означає, що інтерес інвесторів до цієї теми буде й далі зростати.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті