Місяць на вітер: скільки заплатили МСБ за невикористовувані площі

Україна з понеділка вийшла з локдауну, який тривав три тижні. Весь згаданий період більшість представників малого та середнього бізнесу, які орендували торгові точки в торгових центрах і не тільки, змушені були закритися. Як локдаун 2.0 вплинув на умови оренди для всіх зацікавлених і як змінилися ціни в цей період, розповіла Mind керівник відділу консалтингу NAI Ukraine Марина Гуревич.

У січні COVID-19 знову активував «режим локдаун», і знову актуальним стало питання умов оренди для малого та середнього бізнесу.

За що платили в локдаун 2.0?

За даними дослідження NAI Ukraine, у період січневого локдауну 2021 року переважно діяли домовленості, аналогічні весняним. Орендарям ТРЦ, чиї магазини довелося повністю закрити, були поставлені умови щодо оплати експлуатаційних витрат. Приблизно це склало $5–10 кв. м залежно від об'єкта за кожним видом додаткових платежів.

Це було необхідною умовою, оскільки власники торгових об'єктів повинні були продовжувати підтримувати їх функціонування й обслуговування, щоб вони були повністю готові відкритися з 25 січня 2021 року.

Ті орендарі, які могли продовжити працювати в умовах карантину, зберегли свої стандартні умови. Отже, на кілька тижнів ринок повернувся до практично вільного від орендних платежів періоду. Тому для малого та середнього бізнесу не спостерігалося якихось масово поширених додаткових знижок.

Варто зазначити незгоду ритейлу з необхідністю здійснювати частину платежів, однак це були вимушені заходи з боку ТРЦ, які зазнали колосальних збитків у 2020 році.

Як змінилася оренда в січні?

Нагадаємо, що роздрібний товарообіг за підсумками 11 місяців 2020 року зріс на 7,6% у порівнянні з 2019 роком. При цьому завжди виключно позитивна динаміка грудня  має тільки посилити позитивний тренд.

Водночас орендні ставки впали на 30–50% залежно від товарних категорій. Наприклад, найбільші знижки отримали кафе, ресторани й оператори розважального сегменту. Така ситуація виправдана, адже ці галузі постраждали найбільше, але варто зазначити, що сильне зниження спостерігалося й у сегменті галерей моди та інших товарів: стандартний лот 150–200 кв. м впав із прайм-ставок $70-80 до $50–60 за квадратний метр.

Загалом по ринку діапазон становить від нульової ставки з відсотком від товарообігу до $60, з рівнем $20–35 – для ТРЦ «у наборі», з високою вакантністю і $ 30–50 – для об'єктів, що вже функціонують и мають стабільну відвідуваність.

Така ситуація призводить до високих збитків власників нерухомості, що ставить під загрозу реалізацію зобов'язань, підтримку й розвиток наявних ТРЦ і відкриття нових, сучасних об'єктів, так необхідних ринку для зростання, експансії й задоволення нових викликів із боку споживача.

Що може зміниться для ритейлу вже зараз?

Попри колосальний стрибок онлайну цього року, він здатний покрити тільки частину звичайних продажів. Наприклад, онлайн-продажі таких категорій, як одяг і взуття, складають лише 20–30% від усього обсягу продажів. Водночас майбутнє ритейлу – в омніканальності, злагодженій і гармонійній роботі онлайн- та офлайн-магазинів.

ТРЦ залишаються драйверами для розвитку фізичного ритейлу, пропонуючи споживачеві зручний шопінг «все в одному місці», розважальну складову, спілкування та інші варіанти дозвілля. По всьому світу – і драйверами онлайну, розвиваючи свої маркетплейс-майданчики, що для українського ринку тільки в перспективі.

Тому так чи інакше девелоперам і ритейлерам доведеться знаходити компромісні рішення для прийняття викликів сучасності та ефективного розвитку в майбутньому.