Пошук талантів: чому в Україні сплеск попиту на IT-фахівців

Пошук талантів: чому в Україні сплеск попиту на IT-фахівців

У чому причини суттєвого збільшення вакансій

Пошук талантів: чому в Україні сплеск попиту на IT-фахівців
Фото: pixabay

Наприкінці січня Міністерство економіки спільно з Мінцифрою та Державним центром зайнятості анонсували запровадження в Києві експерименту з перекваліфікації безробітних в IТ-фахівців із подальшим працевлаштуванням як мінімум на рік із місячною оплатою в розмірі щонайменше двох мінімальних зарплат. 

За підсумками січня портал DOU повідомив про історичний рекорд – понад 8000 опублікованих ІТ-вакансій за місяць. Їхня реальна кількість на ринку ще більша, адже не всі пропозиції ІТ-компаній розміщені у відкритому доступі. Про надзвичайно високий попит на ІТ-розробників говорить і ринок. У чому ж причина такої ситуації  і чи може ринок талантів задовольнити наявну потребу компаній, розповів Mind SVP of Global Talent Operations Костянтин Пилипчук.

У SoftServe відкрито близько 800 вакансій, з них понад 500 – в Україні, і це також історичний максимум для компанії. Такий високий попит на розробників не характерний для початку року, адже осінній бізнес-сезон завершується з настанням католицького Різдва і зазвичай відновлюється на початку весни. Однак не цього року. 

Глобальний контекст

Щонайменше два важливі фактори суттєво підвищили попит на ІТ-сервіси українських компаній 2020 року:

  1. інтенсивний ріст потреби в цифровій трансформації у світі;
  2. оптимізація ланцюгів постачання й загалом витрат великими компаніями. 

Пандемія коронавірусу породила надзвичайну кількість не лише викликів перед суспільством, а й можливостей. Багато з них пов’язані з діджиталізацією бізнесу, що вимушений був активно шукати нові моделі та механізми роботи в умовах локдауну. Виявилося, що ідея переходу в онлайн для багатьох бізнесів є не лише життєздатною, а й має неабиякий потенціал.

Це стосується абсолютно всіх сфер життя – охорони здоров’я, освіти, фінансової та банківської сфери, ритейлу, сфери послуг тощо. Багато закордонних інвесторів і компаній побачили в цьому нові можливості та ніші для свого бізнесу. Причому попит на цифрову трансформацію демонструють як ті компанії, що раніше зволікали з цим питанням, так і вже просунуті в діджиталі бізнеси, що бачать у поглибленні свої цифрових сервісів нові можливості на ринку.

До традиційних драйверів попиту (діджиталізація й міграція в хмарні середовища) 2020 року додалися оптимізації ланцюгів постачання та загалом оптимізація витрат великих компаній.

Тут можна виділити два типи клієнтів.

Перший тип – це компанії, що частину задач закривали через співпрацю з розробниками в лоукост-країнах (Індія, Філіппіни тощо). Локдаун позначився на якості їхніх сервісів (низька якість інтернет-покриття в цих країнах, особливо за межами офісів; загальне зниження якості сервісів у форматі working from home). Такі клієнти почали шукати більш надійних партнерів у Східній Європі попри вищі витрати, що із цим пов’язані.

Другий тип – компанії, що завжди мали внутрішні команди з розроблення, бо щиро вірили в ефективність інтегрованої команди й остерігалися залучення зовнішніх партнерів. В умовах 2020 року, коли всі були змушені переключитись на віддалену роботу, місцезнаходження команди вже не має такого суттєвого значення. Водночас важливою є оптимізація витрат, особливо якщо бізнес компанії був вразливим до кризи.

Такі компанії 2020 року почали працювати із зовнішніми ІТ-вендорами. Йти в традиційні лоукост-країни їм ще страшно, а розробники з країн Східної Європи їм культурно ближчі.

Отже, після паузи у бізнес-активності навесні минулого року український ІТ-сегмент відновив стрімке зростання, наздоганяючи попит на послуги цифрового консалтингу й розроблення технологічних рішень.

У 2021 році попит на розробників продовжив набирати оберти: у січні нових вакансій в індустрії було більше, ніж у листопаді, що є піком бізнес-сезону. Такого не було за всю історію української ІТ-індустрії. Затяжний період зростання все ще триває й ознак спаду наразі не видно.

Великий попит на розробників демонструють, безумовно, сервісні компанії. Для продуктових компаній, чий продукт відповідає трендам і контекстам постпандемічного світу, теж спостерігається вибухове зростання. Відповідно, останні активно наймають нових фахівців, «вимиваючи» їх із тих компаній, що зростають повільніше. Отже, посилену конкуренцію за таланти зараз відчувають усі.

Вікно можливостей для індустрії

Попит на ІТ-розроблення, безперечно, є явищем глобальним, і не лише українські ІТ-компанії його відчули. Під тиском потреби комплексних діджитал-трансформацій та інновацій інвестори шукають можливостей на тих ринках, що мають добру репутацію та потужності.

У цьому контексті  українське ІТ опинилося в дуже привабливому становіще. Адже ми вже маємо високу експертизу й відповідну репутацію у світі, у нас сформувався великий ринок ІТ-компаній та розробників і є потенціал до зростання.

Ми також культурно й територіально ближчі західному замовнику, ніж ринок Азії, і поки що фінансово вигідніші за розробників США та Західної Європи.

Для підтримки й розвитку цієї можливості, яка відкрилася перед Україною, працювати доведеться на кількох рівнях одночасно: покращувати загальну екосистему й державну підтримку, нарощувати обсяги та рівень підготовки ІТ-фахівців у вишах і вдосконалювати процеси роботи над ІТ-продуктами та сервісами.

Чи переможемо ми в боротьбі екосистем?

Залучаючи кількадесят нових клієнтів щороку, ми бачимо певні закономірності в тому, чим вони керуються при виборі партнера для ІТ-консалтингу.

Основна теза – у світі триває боротьба не окремих ІТ-компаній між собою, а ми, як Україна, конкуруємо з іншими екосистемами. Останні містять у собі все: фактичний і потенційний ринок талантів, організаційний капітал ІТ-компаній, освітню базу, географічні та культурні особливості регіону, державну підтримку тощо.

Також такі системи відображаються у кваліфікації наших розробників, R&D-потужностях компаній, досвіді виконання комплексних проєктів «під ключ», потенціалі до швидкого збільшення темпів виробництва та нарощення ємності ринку тощо. 

Саме за сукупністю цих факторів і того, що інвестори знають про країну та її екосистему, і відбувається вибір партнера.

Спільним невідкладним завданням для держави та ІТ-індустрії є таке поліпшення власної екосистеми, щоб можна було нарощувати внутрішній пул талантів і підвищувати привабливість для замовників.

Сьогодні більшість питань з її розбудови ІТ-компанії пробують розв'язати самостійно, починаючи від промоції ІТ-професії серед молоді, співпраці з технічними університетами тощо. Однак для відчутного зростання  потужностей українського ІТ-ринку необхідна комплексна державна підтримка.

Прикладом таких державних програм могли б стати:

  • розроблення спільно з ІТ-компаніями нових національних стандартів ІТ-освіти в школах і вишах;
  • збільшення державного замовлення на випускників технічних спеціальностей;
  • розвиток ІТ-осередків у регіонах (на додачу до основних ІТ-хабів: Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Одеси);
  • потужна промоція України як ІТ-держави на міжнародній арені тощо.

У нас багато позитивного точкового досвіду за багатьма з перелічених вище напрямів, однак досі немає дорожньої карти й дієвих програм для підтримки індустрії на рівні країни. Сьогодні ми опинилися в унікальній ситуації, коли одна з найдинамічніших в Україні індустрій, що генерує тисячі високооплачуваних робочих місць і має надзвичайний економічний потенціал для країни, відчуває дефіцит людей.

У контексті зростання глобального запиту на ІТ-рішення ми маємо спільно працювати над розвитком екосистеми, що приведе тисячі нових клієнтів до українських розробників, а також над нарощенням потужностей, щоб задовольнити цей попит.

Виклик для компаній

Наразі внутрішньому ринку ІТ-талантів в Україні характерний досить широкий доступ до junior-талантів, помірний – до intermediate-фахівців, значно менший – до senior-експертів і високий дефіцит високодосвідчених інженерів.

При цьому клієнтський попит на проєктах, як правило, зворотній: потрібно багато людей із досвідом.
Щоб закрити цю невідповідність, найдієвішим інструментом є інтенсивне навчання працівників у компанії, де вони зможуть швидко підвищувати рівень своєї експертності.

Наприклад, у нас для цих потреб працює цілий комплекс підтримки професійного розвитку. Таке форсоване «вирощування» фахівців всередині організації  добре побудоване, особливо у великих сервісних ІТ-компаніях. 

Інший інструмент, який тільки починає активно розвиватись, однак є надзвичайно перспективним, – вдосконалення робочих процесів, пов’язаних із розробленням ІТ-рішень. Задача полягає в удосконаленні методології та застосуванні інноваційних інструментів у роботі над проєктами, щоб ту саму цінність могла виконувати менша кількість рідкісних спеціалістів.

Тут доречною буде порівняння з тим, що спричинило революційне зростання на ринку автопрому. Передумовою відкриття Генрі Фордом одного з революційних винаходів людства – конвеєра – стала схожа ситуація: необхідність суттєвого збільшення темпів, обсягів і складності виробництва була продиктована ринком, що швидко зростав.

Аналогія може здатися, на перший погляд, спірною, однак йому вдалося зробити інноваційний стрибок, що суттєво збільшив обсяги виробництва, спростивши вимоги до рівня виконавців.

Сьогодні в роботі над проєктами ми частіше, ніж треба, з нуля проєктуємо та складаємо універсальний автомобіль. Тоді як шлях до бажаного результату має бути швидшим і простішим через використання новітніх підходів і інструментарію специфічного для певної сфери, галузі або сегменту замовників.

В ІТ має відбутися подібна трансформація, і вона відкриє перед компаніями нові і якісно інші можливості для зростання.

2020-й рік та зміни, які він спричинив у світі, грають на руку українському ІТ-сектору та можуть суттєво додати динаміки зростанню цього сегменту економіки. Однак, щоб це відбулося, потрібно скористатися моментом та на державному рівні розв'язати питання з тими стримувальними факторами, які наразі заважають індустрії зростати. А це передусім освіта та підготовка достатньої кількості нових талантів, яких так потребує ІТ-бізнес.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло