Захворіло у світі
142,733,068
Померло у світі
3,043,955
Вилікувалось у світі
121,252,385
Захворіло в Україні
1,961,956
Померло в Україні
40,367
Вилікувалось в Україні
1,499,752
Nota bene: чи позбавиться Україна 2021 року ще однієї залежності від Росії

Nota bene: чи позбавиться Україна 2021 року ще однієї залежності від Росії

Чому нинішнє керівництво «Енергоатому» продовжує «політику Андрія Деркача», і як це заважає оголошеній меті

Этот материал также доступен на русском
Nota bene: чи позбавиться Україна 2021 року ще однієї залежності від Росії
Фото: pixabay

Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більш емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в досліджуваному питанні. Сьогодні Наталія Дегтяренко, ексспівробітник Дирекції із зовнішніх комунікацій НАЕК «Енергоатом», розповідає про суперечливі реалії в роботі компанії, які можуть призвести до зриву планів щодо запуску Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Платіжка» в середині лютого тимчасовий керівник НАЕК «Енергоатом» Петро Котін зробив «сенсаційну заяву», що вже в липні 2021 року Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) на території Чорнобильської зони зможе прийняти на зберігання першу партію паливних збірок з українських АЕС. І додав, що «Енергоатом» завершив будівництво об’єкта, як і обіцяв, до Дня енергетика – 22 грудня 2020 року. Тож уже цьогоріч країна зможе «остаточно відмовитися від вивезення відпрацьованого ядерного палива до Росії. Потреба України в цих послугах нарешті відпала».

Та чи справді подібні «святкові промови» мають під собою реальну базу? Адже з початку року «Енергоатом» вже встиг надати чимало інформприводів для сумнівів. Наприклад, напередодні Різдва було оголошено про завершення планово-попереджувального ремонту блоку №5 на Запорізькій АЕС та його запуску в роботу. А вже за добу, 7 січня 2021 року, на енергоблоці виявили протікання першого контуру парогенератора. 13 лютого 2021 року під час пускових післяремонтних операцій на енергоблоці №2 Хмельницької АЕС спрацював аварійний захист. Але на офіційному сайті оператора всіх діючих АЕС України про це не було жодного слова, лише повідомлення про скорочення тривалості ремонтів.

А ще компанія продовжує розпочаті минулого року «успішні торги» на енергоринку, продаючи посередникам свою електроенергію за заниженими цінами. Це може знову призвести до зриву ремонтної кампанії на енергоблоках АЕС, який стався 2020 року, і через що виникла критична ситуація в енергосистемі України цієї зими. Отже, переможні рапорти «Енергоатому» наразі не виправдовують себе.

2021 рік у певному сенсі – знаковий для атомної галузі України. Ще в 90-х роках «Енергоатом» почав будувати пілотне пристанційне сховище на Запорізькій АЕС, і рівно 20 років тому, 2001 року, його було введено в експлуатацію.

Вже у 2004-му «Енергоатом» провів тендер на вибір технології для Централізованого сховища, куди складатимуть паливо з Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС. Але реальне його будівництво почалося лише 2017 року, і мало б завершитися в травні 2020-го. Проте останні тимчасові очільники компанії – Павло Павлишин та Петро Котін – фактично загальмували добудову. Тож у фахівців галузі є серйозні сумніви, що Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива зможе запрацювати в липні 2021-го.

#ПравдаПроАтом – хештег поширення фейків

На офіційній фейсбук-сторінці «Енергоатому» є рубрика #ПравдаПроАтом, яка закликає читачів: «Бачите висловлену думку – перевірте факти, на яких вона базується, адже маніпуляцій про нашу роботу в публічному просторі не меншає».

Дослухаємося до цієї поради та проаналізуємо реальний стан справ на будівництві Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Після численних скандалів, що вирували навколо будівництва ЦСВЯП протягом всього 2020 року, підтверджених фактів про зупинку робіт на майданчику та скандальних спецнарад у Міненерго, Петро Котін пообіцяв, що саме до Дня енергетика капітальне будівництво Сховища буде завершене на 100%. І на підтримку своїх слів, менш ніж за два тижні до терміну, а саме 9 грудня 2020 року, уклав без жодного тендеру сумнівну угоду на майже 422 млн грн із новим підрядником ТОВ «БК КБР».

Звіт про цю угоду й досі неопублікований, але в «Енергоатомі» наголошують, що «компанія залучила власні ресурси та сили для завершення будівельних робіт». На вимогу Міненерго пояснити, що це за угода, в компанії не придумали нічого кращого, як зробити вигляд, що вперше про це чують.

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії

Формально предмет договору – інший, однак за фактом компанія «БК КБР» виконує роботи з добудови ЦСВЯП, бо під гриф «таємно» може підпадати лише монтаж систем фізичного захисту. Для цієї роботи у «БК КБР», відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії», має бути дозвіл Дeржатомрeгулювання на провeдeння визначених робіт, але його немає. Так само як і відповідного досвіду робіт на ядерних об'єктах, для проведення яких теж необхідний дозвіл.

Тим часом джерело в «Енергоатомі» підтвердило, що вже ведеться активна робота щодо укладання з «БК КБР» ще однієї додаткової угоди на проведення інших робіт на пів мільярда гривень. І знову в обхід тендерної процедури.

Що насправді відбувалося на майданчику ЦСВЯП 22 грудня 2020 року?

У День енергетика, 22 грудня, «Енергоатом» на своїй офіційній сторінці відзвітував про своєчасне завершення будівництва першого пускового комплексу Централізованого сховища, а також провів заводські приймальні випробування та встановив обладнання Holtec International. Тоді ж Петро Котін заявив: «Можна казати про 100% будівельної готовності об’єкту. Вже у травні 2021 року до сховища заїде на зберігання перша партія відпрацьованого ядерного палива».

Увага: 22 грудня було заявлено, що ЦСВЯП буде готовий прийняти відпрацьоване паливо на зберігання в травні 2021 року, але 16 лютого на конференції про платівки той же Котін говорить вже про липень 2021 року. Чому змінилася дата?

А тому, що на День енергетика ніякої «100% будівельної готовності об’єкту» не було. І це підтверджено офіційними листами «Енергоатому» до Міненерго. Зокрема, в Інформаційній довідці про стан реалізації ЦСВЯП від 18.12.2020, яку компанія надала Міненерго, зазначається, що: «На звітній період середня будівельна готовність ЦСВЯП становить 89%, а загальна готовність – 85%».

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії

У своїй відповіді Міненерго наголошує на недостатності та суперечливості наданої інформації: «Енергоатом посилається на інформацію, яка не містить вичерпних і однозначних відповідей стосовно: готовності ЦСВЯП як об’єкта завершеного будівництва; стану робіт щодо отримання дозвільних документів Державної інспекції ядерного регулювання і Державної архітектурно-будівельної інспекції з введення сховища в експлуатацію; наявності підготовленого та допущеного до самостійної роботи персоналу для забезпечення виконання технологічних операцій з контейнерами для ВЯП, які передбачаються технологією Holtec, на майданчику ЦСВЯП і енергоблоках АЕС».

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії

У цьому ж листі Міненерго також вимагає надати роз’яснення щодо відсутності в системі ProZorro даних про договір від 09.12.2020 №30-146-08-20-00167 між ВП «Атомпроектінжиніринг» та «БК КБР» із вартістю робіт, що перевищують 300 млн грн. І принагідно проводить для юристів «Енергоатома» невеличкий лікнеп на тему «Порушення законодавства у сфері публічних закупівель». Пропонуючи «у подальшому утриматись від безпідставних звинувачень державних органів у перешкоджанні реалізації проекту ЦСВЯП».

Головною родзинкою цього листування є підтвердження того, що #ПравдаПроАтом – це не про правду, а геть навпаки: «Звертаємо увагу, що в результаті заходу, який відбувся 22.12.2020 на майданчику ЦСВЯП за участю керівництва «Енергоатома» та представників засобів масової інформації, прес-службою Компанії розповсюджено інформацію щодо завершення будівництва першої черги ЦСВЯП, що фактично суперечить відомостям, наведеним у листі «Енергоатома від 18.12.2020 №16761/46».

Цікаво, що відсутність на цій, без перебільшення, епохальній події, представників посольства Сполучених Штатів Америки, представників компанії Holtec International і її президента Кріса Сінгха, представників Ради директорів Корпорації закордонних приватних інвестицій OPIC і Central Storage Safety Project Trust, представників Держатомрегулювання і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України… в «Енергоатомі» пояснили «карантинними заходами, пов’язаними з COVID-19». Насправді, всі вони відмовилися брати участь у цьому fake-шоу. І це попри всі намагання з боку віцепрезидента «Енергоатому» Германа Галущенка налагодити «плідну спільну роботу» з Вашингтоном.

За інформацією з дипломатичних джерел, представники Держдепу та експерти Міністерства енергетики США, м’яко кажучи, незадоволені переговорами з нинішнім керівництвом «Енергоатому» і характеризують їх не інакше, як такі, що «не мають жодного результату» у питаннях як ліквідації заборгованості компанії перед Westinghouse, так і прискорення спорудження Централізованого сховища.

Серед присутніх на події були лише представники «Енергоатому» та журналісти деяких ЗМІ. Останніх заради «картинки» завели до будівлі караулу – найменшої та єдиної споруди на території сховища, яку в екстреному порядку більш-менш привели до ладу напередодні Дня енергетика, підключивши до тимчасового струму та встановивши декілька технічних шаф і столів із комп’ютерами.

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії

Що ще потрібно для гарної «картинки»? Ну… розставити купу стендів і запустити якусь техніку, щоб поїздила навкруги. Як зауважив тоді головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін: «Залишиться весною засіяти траву, і об’єкт буде повністю готовий».

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії
Андрій Савін

Подейкують, що напередодні заходів, присвячених «завершенню будівництва», до помічника президента Володимира Зеленського – Сергія Шефіра – завітала людина, яка детально проінформувала останнього про реальний стан справ на майданчику. Після чого в ОП було ухвалене остаточне рішення: «Президенту не варто відвідувати цей захід, щоб не паплюжити собі репутацію». І вже в січні цього року президент України затвердив рішення РНБОУ, яким «Енергоатом» зобов’язали завершити будівництво та ввести Централізоване сховище в експлуатацію.

Як забули про дозволи?

Але й це ще не все. Державна інспекція ядерного регулювання України 25–27 січня 2021 року ініціювала проведення інспекції на майданчику будівництва з метою «перевірки повноти й достовірності відомостей, що містяться в документах «Енергоатома»…».

За результатами цієї інспекції 1 лютого відбулися громадські слухання, на яких представники Держатомрегулювання (під протокол) висловили сумніви стосовно стану робіт на майданчику Централізованого сховища, стану виконання й реалізації заводських приймальних випробувань обладнання Holtec International, а також можливості введення Централізованого сховища в експлуатацію в ІІ кварталі 2021 року.

У протоколі, зокрема, зазначається: «Попри звіт «Енергоатому» про завершення будівництва ЦСВЯП, конструкції будівлі перевантаження й досі потребують додаткового бетонування. Випробування головного крану планується розпочати в березні, а згідно з планом «Енергоатому», будівництво Централізованого сховища має бути остаточно завершено в травні 2021 року. Крім того, залишаються без відповіді питання системи вентиляції, кабелів, стану бетону на майданчику зберігання, систем радіаційного контролю, під’їзних шляхів і багато чого іншого…».

У Держатомрегулюванні наголошують, що будівельні роботи можуть вважатися виконаними лише за умови наявності акту завершення будівництва, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією. З такими аргументами важко сперечатись. Тим паче, що на сьогодні «Енергоатом» такого акту ДАБІ не має та мати не може.

Бо згідно з Графіком будівництва ЦСВЯП від 15.01.2021, затвердженим підписом Котіна, отримання сертифікату ДАБІ про прийняття об’єкта в експлуатацію заплановане на 21 травня 2021 року. Отже, ні про яку «першу партію ВЯП, яка заїде до сховища на зберігання вже у травні 2021 року» – не йдеться. Втім, у липні цього також не станеться.

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії

Відповідно до Розпорядження КМУ, введення в експлуатацію першого пускового комплексу означає постановку на майданчик сховища чотирьох контейнерів з відпрацьованим паливом (трьох – з ВВЕР-1000 та одного – з ВВЕР-440). А для того, щоб отримати від Держатомрегулювання «Окремий дозвіл на введення в експлуатацію ЦСВЯП», за процедурою має відбутися відповідна експертиза. І ця процедура, з досвіду ядерного регулятора (має досвід введення в експлуатацію сховища СВЯП-2 для ЧАЕС), триває щонайменше пів року.

Отже, шляхом простих арифметичних дій, з певною долею оптимізму, можна вирахувати, що справжнє епохальне закінчення будівництва ЦСВЯП і заїзд першої партії відпрацьованого ядерного палива з АЕС України на зберігання в Централізоване сховище має відбутися не раніше грудня 2021 року.

Та оптимізму малувато, бо відпрацьоване паливо має надходити до сховища залізницею. Але на вже готовій ділянці під’їзної дороги (6 км, на балансі «Енергоатому») майже через рік після введення в експлуатацію «виявили дефекти». А ще є ділянка Вільча – Янів, довжиною близько 30 км, що й досі непридатна для експлуатації. І, якщо цю колію не відремонтують, сховище функціонувати не зможе.

Дотепер цим об’єктом опікувалися ДСП «Північна Пуща», Державне агентство України з управління зоною відчуження й АТ «Укрзалізниця». 18 грудня 2021 року на нараді в Кабінеті Міністрів «Енергоатом» запропонував виступити замовником реконструкції цієї залізничної колії і навіть вказав дату завершення робіт – до 1 травня 2021-го. Виконавцем робіт із прокладання залізничної колії виступить «Укрзалізниця».

Залишається почекати два місяці, щоб або побачити черговий переможний реліз на сайті «Енергоатома», або почути нові дати завершення робіт. Чи то чергові прізвища винних у зриві робіт. І можна закластися, що це будуть не прізвища керівників «Енергоатома».

Як працює «турборежим напіврозпаду»?

Що ж стосується «сенсаційних заяв» про «остаточну відмову від вивезення відпрацьованого ядерного палива до Росії», то, за інформацією з дипломатичних джерел, а також джерел в «Енергоатомі», наприкінці минулого року компанія офіційно оформила запит на продовження договору з Росією «у зв'язку з необхідністю здійснення перевезень відпрацьованих тепловиділяючих збірок з українських АЕС в 2021 році». А також отримала від РФ пропозицію «продовжити тимчасову схему перевезень відпрацьованих тепловиділяючих збірок з українських АЕС до кінця 2021 року».

На превеликий жаль, усі ці події відбуваються від «імені та за дорученням» нинішнього тимчасового керівництва стратегічної для України галузі. Керівництва, яке вже відзначене міткою підсанкційного Андрія Деркача, що підтверджує навіть в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко в інтерв’ю Радіо «Свобода».

Цікавий факт: 15 років тому будівництво сховища загальмували на користь Росії на понад 10 років. Це стало можливим після ухвалення 2005 року закону «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення». Автором цього закону був Андрій Деркач.

Закон регламентує дуже зарегульовану процедуру для початку будівництва Централізованого сховища. Через це депутати кількох скликань Верховної Ради відмовлялися ухвалити необхідний для будівництва ЦСВЯП закон попри те, що об’єкт мав будуватися в закритій Чорнобильській зоні. Збіг?! Не думаю.

А тепер про ще один збіг, який ставить під загрозу будівництво ще одного сховища у Чорнобильській зоні. Цього разу йдеться про Сховище осклованих високоактивних відходів, які мають повертатися з Росії після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС. Тендери на це будівництво кілька разів переносили, скасовували – і от тендер оголошений знову. Але є нюанс.

Крім торгів, за проєктом будівництва цього сховища не виконано більше нічого –  жоден пункт із процедури так званого «закону Деркача». І найголовніше – не існує не те що закону про будівництво об'єкту, навіть проєкт закону не внесено до Верховної Ради. Це чудовий привід для РФ оскаржити через свою мережу громадських активістів це будівництво.

Чим усе скінчиться – здогадатися неважко. Гроші на тендер витратять, будівництво заморозять, а потім роками виконуватимуть усі процедури та збиратимуть парламентську більшість для ухвалення закону. І звісно – платити Росії штрафні санкції.

Наразі в Іванківському суді (Київська обл.) вже зареєстровано позовну заяву від жителя Макарівського району до ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» з вимогою скасувати тендер на будівництво, допоки не будуть виконані всі процедури.

Nota bene: чи позбавиться Україна у 2021 році ще однієї залежності від Росії

І можна було б врешті-решт скасувати «закон Деркача». Якби в ядерної галузі було справжнє лоббі в парламенті, а самі керівники ядерних підприємств працювали б на свою країну, а не на власну кишеню чи на інтереси країни-агресора.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті