У пошуках «корони»: як змінився ринок лабораторної діагностики

За даними МОЗ, 2019 року середньостатистичний українець зробив приблизно 15 аналізів. Чи стали ми частіше звертатися за діагностикою у 2020-му чи відкладали на потім, дізнаємося незабаром від МОЗ. Але те, що пандемія COVID-19 вплинула на лабораторну діагностику, це безсумнівно. Як коронакриза змінила ринок лабораторного обладнання та діагностики, яким він є наразі та чого очікувати українцям, розповів Mind генеральний директор компанії Dialogue Diagnostics Віктор Ромасенко.

Про ринок лабораторної діагностики в Україні

Ринок лабораторної діагностики – це не лише про медичні лабораторії, а й про дистриб’юторські компанії, що постачають обладнання для проведення аналізів. Порівняно з фармою, цей ринок невеликий. За нашими даними, в Україні він складає приблизно $70–100 млн, тоді як 2019 року український обсяг фармринку становив $2,4 млрд.

При цьому на відміну від європейського ринку, в Україні ця сфера не піддається жорсткому регулюванню. Розпочати бізнес із дистрибуції лабораторного обладнання не так важко, і це з точки зору безпеки пацієнтів великий мінус.

Наприклад, на фармацевтичному ринку виготовлення та продаж лікарських засобів потребує і ліцензування, і сертифікатів на зберігання, і безлічі інших дозвільних документів. Тоді як на ринок діагностичного обладнання умовно може зайти навіть невеликий ФОП.

При цьому реагенти для проведення аналізів потребують жорстких умов зберігання, транспортування, контролю за обігом. Недотримання цих умов створює ризик неякісних результатів аналізів, відповідно – неправильного діагнозу й лікування для пацієнта.

Наразі українські компанії постачають обладнання великих світових виробників як Roche. Саме тому за умови правильного транспортування, налаштування та використання українські лабораторії можуть забезпечувати результати аналізів не менш якісні, ніж у наших західних сусідів.

Як вплинула на ринок пандемія COVID-19

Компанії на ринку діагностики одними з перших стикнулися з критичними викликами пандемії. Березень 2020 року – аномальна кількість запитів на обладнання й реагенти для ПЛР-діагностики та їх майже повна відсутність у постачальників. Тоді було дуже непросто – лікарні й лабораторії просять дуже терміново, а постачальники відповідають, що чекати пів року.

Рік тому жодна виробнича компанія у світі не була готова до таких замовлень, а всі ресурси були кинуті на «гасіння пожежі» в Європі і США – коли в нас фіксували 200–300 нових випадків на день, в Італії в два-три рази більше ховали.

Другий критичний виклик – логістика постачань і дуже короткий термін придатності реагентів. За місяць потрібно було встигнути все: замовити, привезти, розмитнити, доставити клієнтам, щоб ті встигли використати реагенти до кінця терміну придатності.

З початком пандемії в Україні відновили роботу понад 60 державних лабораторних центрів і збільшили кількість ПЛР-тестувань майже до 25 000 – 45 000 на добу, швидко зорієнтувалися й приватні лабораторії. Крім того, зріс попит на імуноферментні тести (ІФА), які допомагають виявити наявність антитіл, тобто набутого імунітету.

За пів року пандемії з 3 млн тестів для виявлення COVID-19, закуплених державою через систему закупівель ProZorro, переважають саме ІФА – 1,7 млн тестів. А нещодавно МОЗ придбав 6,5 млн швидких антигенних тестів. Ми прогнозуємо, що 2021 року потреба в таких аналізах буде й надалі зростати.

Особливо важливими також стали аналізи, необхідні для супроводу хворих на коронавірус. Зокрема, аналізи на D-димер (показує наявність тромбозу, який є частим ускладненням ковіду), прокальцитонін у поєднанні з C-реактивним білком (для раннього виявлення запалення).

Всі ці тести зараз мають попит і почасти їх важко отримати, тому що через глобальну потребу виробники обмежують кількість постачань для кожної країни.

Зараз ситуація з постачаннями уже набагато краща. Хоча в Україні все ще не задоволена потреба в додаткових тестах (D-димер, прокальцитонін та інші). Виробники не були готові до такого попиту, тому поки що перші постачання можуть складати лише 25–40% від замовлення. Решту постачають поступово.

Чи зміниться ситуація 2021 року

Зараз ситуація більш-менш стабілізувалася. Лабораторні центри працюють чітко, державні та комерційні лабораторії адаптувалися. Тому зараз потрібно нарощувати кількість тестувань сімейними лікарями. Зокрема, для останнього закуплено багато швидких тестів, і, сподіваюся, це допоможе поставити пандемію під контроль.

Безумовно, вакцинація від COVID-19 вплине на рівень тестування. Це стосуватиметься не лише тестів для визначення захворюваності на коронавірус чи наявності антитіл, а й значного відкладеного попиту на інші види діагностики. Якщо перші матимуть все менший попит, то планове лікування захворювань, яке люди відкладали через пандемію, спричинить зростання ринку відповідних аналізів.

За нашими прогнозами, попит на некоронавірусну діагностику може збільшитись на 5–15%.
Водночас через зменшення кількості COVID-тестів, які були драйверами ринку діагностики  2020 року, значного зростання ринку загалом не буде. Ймовірно, за 6–8 місяців попит на будь-яку діагностику піде на спад і повернеться до допандемічного рівня.

Отже, 2021 рік на ринку лабораторних аналізів та діагностичного обладнання визначатимуть швидкість та масовість вакцинації українців від COVID-19. Спад захворюваності на коронавірус вплине також і на те, як багато людей звертатимуться по планове лікування чи діагностику хронічних захворювань, яке вони відкладали через карантин. Можна очікувати сплеску попиту на традиційні аналізи, який, однак, буде короткочасним.