Зберегти та примножити: як залучити інвесторів і захистити бізнес від рейдерства
4 важливих кроки задля зростання власної справи
Кожен підприємець, засновуючи власну компанію, мріє про те, щоб вона розвивалася, приносила стабільний прибуток, а її продукт був затребуваним не лише на локальних ринках. Для цього потрібно збільшувати капіталізацію – отже, настає той день, коли власним коштом не обійтися і треба залучати інвесторів. Але перспективні бізнеси можуть привабити не лише тих, хто готовий вкласти свої гроші в чиюсь проривну ідею. А й «хвацьких хлопців», які воліють поживитися чиїмось ласим шматком. Так, ми зараз про рейдерів. На жаль, ця небезпека може бути ближчою, ніж здається на перший погляд – корені зовнішніх проблем почасти ростуть із ненадійного внутрішнього управління.
Що можуть зробити власники бізнесу для його убезпечення від рейдерських захоплень та неякісного менеджменту, спеціально для Mind розповів Олександр Бондаренко, директор і співзасновник Бюро інвестиційних програм. А також назвав чотири важливих кроки, які захистять компанію та допоможуть у залученні коштів інвесторів.
Перед тим як прийти в будь-яку сферу бізнесу, інвестори оцінюють безпеку цієї країни та певної індустрії. Адже це гарантія безпеки їхніх грошей. Ситуація з бізнес-кліматом в Україні поступово покращується. Ось кілька важливих фактів про це.
У щорічному рейтингу інвестиційної привабливості від Всесвітнього банку Doing business Україна вже четвертий рік поспіль покращує свої позиції. Так, якщо 2017 року ми були на 80-му місці, то в 2020-м – на 64-му. Хоча, звичайно, є багато проблем в реформуванні судової системи та законодавстві. Але останнім часом історій рейдерських захватів бізнесу стає менше. Нещодавно спілкувався з послом Чехії в Україні. Він помітив, що наразі менше скарг про незаконні захоплення компаній.
Офіс протидії рейдерству при Мінюсті – це інфраструктурна зміна. Зараз цей офіс на стадії доопрацювання. Але принаймні є вже структура, куди підприємець може звернутися в разі порушень його майнових прав.
Відбулися деякі зміні в законодавстві, які сприяють налагодженню безпеки бізнесу (Закон від 23.03.2017 р. №1984-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів».). Тепер власники бізнесу можуть укладати корпоративний договір. І в ньому чітко прописувати всі нюанси взаємовідносин. Навіть такі, коли, наприклад, один із власників розлучається і жінка вимагає свою частку. Чи коли хтось з власників вирішив продати бізнес, то кому з партнерів в першу чергу повинен запропонувати свою частку.
Ухвалений Кодекс «Про банкрутство», у якому чітко прописана вся процедура й усунуті прогалини попередніх законів. Тож якщо раніше банкротити компанію можна було роками, то тепер все простіше і швидше.
Закон про ТОВ, який дозволяє тепер підприємствам з такою формою власності мати наглядову раду. А це один із важливих елементів корпоративного управління, який забезпечує захист бізнесу від рейдерських захоплень та внутрішньої корупції.
Тож на тлі законодавчих та інституційних змін, які дуже повільно впроваджуються та забюрократизовані, власник бізнесу може зробити чотири важливі кроки для безпеки підприємства.
Крок 1. Корпоративне управління та наглядова рада
По суті, корпоративне управління – це чітка система взаємодії між власниками бізнесу, наглядовою радою та топ-менеджементом. І саме наглядова рада є тим ключовим елементом, який гарантує захист. А для інвесторів наявність корпоративного управління та наглядової ради є лакмусовим папірцем, що вкладати в таку компанію досить безпечно.
В Україні десь близько 70 приватних компаній мають належним чином оформлені наглядові ради. А по нашим оцінкам – близько 3000 підприємств потенційно мають імплементувати наглядові ради.
Треба розуміти, що в українських реаліях перш за все, наглядова рада захищає від внутрішньої корупції та неефективних СЕО. Адже коли в компанії налагоджене корпоративне управління, будь-які критичні та стратегічні дії топменеджменту узгоджують члени наглядової ради та власники. Тож нівелюються ризики хабарництва та неефективних дій управлінців.
Крім того, наглядова рада захищає бізнес від імпульсивних рішень самого власника. Нерідкий випадок: бізнесмен десь за кордоном побачив цікаву, на його думку, систему дистрибуції продукту, який схожий на його товар. Він одразу телефонує топменеджеру свого підприємства і говорить, що їм треба робити так само вже завтра. Але не завжди копіювання може бути успішним на ринку іншої країни, і не факт, що це потрібно робити в терміновому режимі.
А коли в компанії є наглядова рада та корпоративне управління, бізнес-ідеї, які пов’язані із стратегією, як-то: випуск нового продукту, вихід на новий ринок, нова система роботи з постачальниками тощо, аналізують в комітетах при наглядовій раді. Потім рішення затверджують під час її засідання. Це така вимушена бюрократія, яка насправді захищає бізнес від імовірних збитків через імпульсивне рішення власника.
Наглядова рада може захистити від рейдерських захоплень. Оскільки, як правило, її члени – це експерти з управлінським досвідом із різних сфер та лідери думок у своїй галузі. Тож, коли відбуваються спроби захопити бізнес, навіть їхні публічні заяви про ситуацію в компанії можуть стати потужним комунікаційним інструментом для боротьби із зовнішніми махінаціями.
Одна з головних помилок наглядових рад в українських компаніях – їхніми членами нерідко стають друзі-знайомі-родичі власника. Внаслідок цього компанія має кишенькову наглядову раду власника, яка не захистить бізнес. Треба розуміти, що впроваджувати систему корпоративного управління та створювати наглядову раду повинні незалежні від акціонерів та власників спеціалісти. Тільки тоді можна говорити про безпеку від внутрішньої корупції та зовнішніх ризиків втратити бізнес.
Ціна питання: створення системи корпоративного управління та утримання наглядової ради для середнього бізнесу може коштувати, за нашими оцінками, від 0,5 до 1% від виручки. Для великого бізнесу – від 0,1 до 0,5%. Кошти значні, але якщо компанія планує залучити інвестиції/ міжнародне фінансування або зробити прорив у своїй галузі – то це досить прибуткові інвестиції в себе.
Крок 2. Топменеджер із необхідними компанії цінностями
Був випадок, коли вже на етапі підбору топменеджера у велику торговельну компанію стало зрозуміло – його цінності суперечать цінностям бізнесу, яким кандидат має керувати. Людина не звикла радитися з командою та слухати пропозиції своїх спеціалістів. А відсутність емпатії та відкритого підходу між ним і підлеглими призвели до того, що люди почали звільнятися.
І серед них були ключові співробітники, заміну яким дорого й довго шукати на ринку. Деяких таки вдалося врятувати. А сам СЕО пропрацював рік і пішов. Так буває, коли не збіглися цінності.
Ціна цієї помилки – пошук спеціалістів, які звільнилися через СЕО не з тими цінностями. Та ймовірні його менеджерські помилки у бізнесі.
Простий приклад – в аудиторську компанію приходить людина в сектор due diligence, діяльність і сутність якої була пов’язана з веденням перемовин із елементами торгу. У такого фахівця інші цінності, які ніяк не підходять для роботи в аудиторській компанії, де важлива точність, де буває тільки конкретика в аудиторських висновках. Адже вони працюють за принципом: або знайшли помилку/факт або ні.
Ризик для безпеки бізнесу від спеціаліста, який не відповідає компанії за цінностями, – почне працювати недобросовісно, розробляти шахрайські схеми, зливати інформацію конкурентам.
Крок 3. Соціальна активність
Будь-який бізнес непросто захопити, якщо компанія співпрацює з різними спільнотами та громадськістю міста, де вона розташована. Відомо немало випадків, коли намагання «рейдернути» підприємство, яке у своєму місті забезпечує роботою населення, будує дитячі садки, школи та підтримує місцеві громадські проєкти, нічим не закінчувалося. Адже на захист цього бізнесу виходили і робітники, і всі громадські діячі, яких підтримувала компанія. У результаті спроби захопити бізнес провалилися.
Тож порада дуже проста: треба залучатися до соціальних, екологічних, культурних проєктів міста або ОТГ, у якому працює компанія. І системно здійснювати репутаційні комунікації. Тоді ризиків, що прийдуть віднімати бізнес, у рази менше.
До того ж інвестори надають перевагу компаніям, які соціально та екологічно активні. Якщо бізнес підтримує проєкти, які борються з екологічними проблемами, то він більш конкурентоспроможний, вважають інвестори.
Наразі традиційні інвестиційні підходи поступово змінюються. Наприклад, Blackrock уже інтегрують принципи ESG (Environmental – Social – Governance). А група Citi виділила $100 млрд на фінансування проєктів, які допомагають боротися зі зміною клімату.
Крок 4. Фінансова звітність і сучасний облік
Не так багато українських компаній ведуть структуровану фінансову звітність. І через це самі ж страждають, адже це негативно впливає на кредитоздатність і можливість залучати зовнішнє фінансування.
Адже жоден інвестор не стане вкладати кошти в бізнес, у якого фінансова звітність написана «на колінці». Бо розуміє, що це небезпечно для його коштів – коли немає зрозумілої та прозорої фінансової системи управління компанією.
Із сучасною системою фінзвітності безпечність бізнесу суттєво зростає – можна швидко зрозуміти «больові точки» бізнесу й відреагувати. Це можуть бути завелика кредиторська заборгованість, невисока поточна ліквідність, низька оборотність активів, швидке зниження прибутковості тощо.
Є ще один очевидний крок, який треба зробити заради безпеки бізнесу, – як можна більше бізнес-процесів автоматизувати через ІТ-системи і створення бізнес-процесів. Здавалося б, наразі це must have для будь-якої компанії, але далеко не всі на практиці це роблять.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
