Офіційна крипта: як і навіщо Сальвадор легалізував біткоїн
І який досвід з цього може запозичити Україна
Сальвадор став першою країною у світі, яка узаконила використання біткоїна як платіжного засобу. Крипторинок відреагував на це значним зростанням, а світові фінансові інститути вибухнули критикою. Добре це чи погано, розбирався для Mind співзасновник IT-компанії Prof-it Blockchain Богдан Прилепа.
Що таке Сальвадор і як він став знаменитим
Сальвадор – це маленька держава в Центральній Америці, що межує з Гондурасом і Гватемалою. Його населення становить близько 6,5 млн осіб, що можна порівняти з кількістю жителів Києва та Київської області.
Донедавна мало хто у світі міг з упевненістю сказати, де ця країна розташовується. Але все змінилося 9 червня, коли Конгрес Сальвадора ухвалив закон про визнання біткоїна офіційним платіжним засобом на території країни нарівні з американським доларом.
Про Сальвадор написали всі топові світові ЗМІ, небезпідставно зробивши із цього сенсацію. Легалізацію BTC обговорюють багато країн, але досі ніхто на це не зважувався. Ось тільки, крім хайпу, економіці Сальвадора це рішення навряд чи щось принесе.
Навіщо Сальвадору біткоїн
Ініціатором легалізації біткоїна був президент Сальвадора Наїб Букеле. Він керувався тим, що його країна – дуже бідна й багато її громадян змушені працювати за кордоном, допомагаючи фінансово своїм родичам. Згідно з даними за 2019 рік, заробітчани переказали на батьківщину за рік близько $6 млрд або п'яту частину ВВП всієї країни.
Криптовалюта має полегшити процес грошових переказів, зробивши їх швидкими та дешевими, а держава зі свого боку зобов'язується гарантувати конвертацію біткоїна в долари.
Звучить, на перший погляд, логічно.
Ось тільки біткоїн – не кращий варіант для транскордонних переказів. У разі завантаженості мережі транзакції можуть розтягнутися на тижні. А за цей час курс BTC може змінитися до невпізнання. І не завжди на краще.
Також не варто забувати, що економіка Сальвадора залежить від міжнародних фінансових інститутів, і ніхто з них не виявляє лояльності до першої криптовалюти.
Конфлікт з МВФ і реакція Світового банку
Сальвадор виживає завдяки не лише заробітчанам, а й міжнародним кредитам.
Зараз між державою та Міжнародним валютним фондом діє мільярдна програма допомоги, яка через легалізацію біткоїна опинилася під загрозою.
Проблема в цьому разі є регуляторною, оскільки МВФ, на відміну від Сальвадора, не легалізував біткоїн. Фонд офіційно не може допомагати країні, чиї гроші нелегальні. Це ризиковано не тільки у фінансовому плані, а й у репутаційному.
Зараз МВФ стежить за розвитком подій у країні, а також проводить перемовини з владою Сальвадору про подальшу співпрацю.
У пошуках міжнародної підтримки влада Сальвадору вирішила звернутися до Світового банку, який міг би допомогти державі з впровадженням біткоїна як другого офіційного платіжного засобу.
Хоч Світовий банк і спеціалізується на технічній і фінансовій допомозі країнам, що розвиваються, але на цю пропозицію він відповів рішучою відмовою. В організації заявили, що «це виходить за межі можливостей банку».
До чого тут Україна
Сальвадор і Україна багато в чому схожі. Обидві держави належать до країн, що розвиваються, і багато їхніх граждан працюють за кордоном. Але, якщо в Сальвадорі біткоїн уже легалізували, Україна лише прагне до цього, паралельно розробляючи власний CBDC.
В Україні з 2016 року ведуться розробки електронної гривні. У 2018 році Нацбанк дійшов висновку, що краще зробити її не криптовалютою, а звичайним платіжним токеном на блокчейні. Е-гривня має допомогти державі та бізнесу мінімізувати витрати при переказі коштів. Але на сьогодні її досі не запустили.
Також в Україні створюють «криптогривню». Цим вже займається не держава, а комерційна структура. Це стейблкоїн, прив'язаний до української гривні в співвідношенні 1: 1, який повноцінно також запущений не був.
Що стосується регулювання, то в липні 2020 року Міністерство цифровий трансформації України приступило до створення законопроєкту про легалізацію криптовалюти. І вже в грудні Верховна Рада ухвалила відповідний документ у першому читанні.
Якщо його ухвалять у другому читанні, віртуальні активи в Україні офіційно будуть узаконені. Вони отримають юридичний статус, їх прийматимуть банки, і з криптовалютних угод офіційно доведеться сплачувати податки.
Необхідність регулювання криптовалюти в Україні виникла у зв'язку з тим, що депутати і чиновники різних рівнів почали масово декларувати великі суми в криптовалюті. Тільки в деклараціях за 2020 рік 652 українських чиновники вказали понад 46 000 біткоїнів.
Але після того, як Національне агентство з питань запобігання корупції попросило чиновників пояснити походження активів, вони почали спішно ці декларації виправляти.
Чи буде Україна криптовалютною країною
Ще 2018 року Україна увійшла в топ-10 країн за кількістю користувачів криптовалют. Із кожним роком людей, які володіють BTC або іншою криптовалютою, у країні стає все більше.
В Україні криптовалюти неймовірно популярні. У країні працюють кілька великих криптобірж, а також функціонують безліч онлайн- і офлайн-обмінників. Рекламу криптовалюти можна побачити в тролейбусах і поїздах. Але при цьому біткоїн в Україні залишається в сірій зоні.
В Україні вкрай лояльно ставляться до IT-сфери. У країні намагаються оцифрувати всі процеси – від проїзду в громадському транспорті, до надання всіх держпослуг. Влада намагається надати IT-компаніям різного роду податкові пільги та преференції. Але при цьому не поспішає спрощувати життя криптовалютним стартапам і індустрії загалом.
Чи потрібно Україні легалізувати криптовалюту як Сальвадор? Згодом, найімовірніше, так, але спочатку треба оцінити всі ризики цього рішення. Також Україні необхідно заздалегідь домовитися з усіма міжнародними партнерами. Треба діяти акуратно, щоб не втратити їхньої підтримки, оскільки гроші майбутнього все ще не можуть повністю замінити долари та євро.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
