Правила кодів: як змінюється авторське право в режимі «Дія City»

Правовий режим «Дія City» вже мало не півроку обговорюють у професійній спільноті, адже відтепер у ньому доведеться працювати «айтішникам». Відповідний закон діє вже понад місяць. Звичайно, перехід на нові умови поки умовно не обов'язковий, але це лише питання часу, як натякають у владі. Напередодні Mind пояснював, які питання можуть виникнути у податковій сфері через запровадження нових правил у матеріалі  «Диявол у деталях: які «сюрпризи» приховані в «Дія City» та чому ФОПи можуть «пролетіти». Сьогодні ж про те, як у документі врегульоване питання захисту інтелектуальної власності. Як будуть захищені працівники та аутсорсери, і як зміниться авторське право в розрізі «Дія City» розповіли Mind керівник практик Інтелектуальної власності, технологій та захисту даних PwC Legal в Україні, арбітр Центру з арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності Марія Коваль та юрист практик інтелектуальної власності, технологій та захисту даних PwC Legal в Україні Анастасія Юшина.

Новим Законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» запроваджується не тільки новий режим для ІТ-компаній «Дія City», але й зміни до профільних законів щодо регулювання авторського права: відтепер авторську винагороду можна не виплачувати окремо, а включати її до заробітної плати, а також введено нові норми розподілу прав на софт між працівником, який його створив, і роботодавцем на момент переходу майнових прав інтелектуальної власності від працівника або аутсорсера. Яке значення мають всі ці зміни для ІТ-галузі, та що з цим робити далі?

Авторську винагороду можна не сплачувати?

Якщо дуже коротко – ні, право автора на авторську винагороду за створений твір ніхто не відміняв. Але в окремих випадках таку винагороду можна буде включити до заробітної плати.

За загальним правилом, авторська винагорода не є заробітною платою та підлягає виплаті працівнику окремо від зарплати згідно з умовами договору. На практиці роботодавці досить часто цю вимогу не виконували та не виплачували авторську винагороду окремо від заробітної плати, що створювало  додаткові ризики, пов’язані з несплатою ЄСВ під час виплати авторської винагороди та навіть могло загрожувати  визнанням переходу майнових прав від працівника до роботодавця недійсним. Наш досвід показує, що суд у таких справах також приймає рішення не на користь роботодавця.

Відповідно до змін, якщо посадові обов’язки працівника прямо передбачають створення службових творів відповідних видів, авторська винагорода не лише за створення і використання таких творів (як це було раніше), але також і за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати автора відповідно до договору між автором і роботодавцем.

Наприклад, бек-енд розробник у штаті компанії створює веб-додаток у межах його посадових обов’язків – у цьому випадку він отримує заробітну плату, в яку вже може бути закладено авторську винагороду.
На що звернути увагу?

Розробка ІТ-продукту – кому належать майнові права?

Щодо службових творів, створених працівниками, майнові права ІВ належать спільно працівнику та роботодавцю, якщо інше не визначено договором або законом.

Однак інші умови Закон встановлює для комп’ютерних програм та баз даних: виключні майнові права ІВ за замовчуванням належатимуть роботодавцю. Наприклад, майнові права на розроблений працівником софт автоматично переходять роботодавцю в момент, наступний після його створення. Але сторони мають право  визначати у договорі (в трудовому договорі або іншому договорі про розподіл майнових прав)  інші умови розподілу майнових прав або обрати інший момент переходу прав роботодавцю (наприклад, після підписання акта приймання-передачі).

Щодо творів, створених аутсорсерами – за замовчуванням, майнові права ІВ на твори, створені за замовленням,  належатимуть замовнику, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майнові права на об’єкти дизайну, ілюстрації, графічні об’єкти, які створюються як частина програмного забезпечення за договором замовлення, також будуть належати замовнику за замовчуванням, але сторони мають можливість передбачити в договорі інший розподіл майнових прав.

Наприклад, дизайнер у сфері «геймдев» створив оригінального персонажа комп’ютерної гри – в цьому випадку йдеться про створення твору образотворчого мистецтва як елементу програмного забезпечення, а отже, майнові права належатимуть замовнику. А якщо мова йде про створення, наприклад, картини чи портрету – автоматично права розподілятимуться інакше – замовник отримує оригінал твору, а майнові права залишаються за автором (звісно, сторони можуть у договорі розподілити права між собою інакше).

Також зміни передбачають визначення моменту переходу виключних майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір до роботодавця – за загальним правилом це момент, наступний за створенням твору. Однак сторони можуть визначити інший момент переходу прав у договорі або гіг-контракті.

Наприклад, розробник створив модуль комп’ютерної програми або структуру бази даних відповідно до технічного завдання, поставленого роботодавцем, та передав його роботодавцю (наприклад, завантажив у репозиторій або хмарне сховище). В момент, наступний за створенням цього модуля, виключне майнове право переходить роботодавцю.

Як оформити право на інтелектуальну власність?

Радимо врахувати ці зміни та перевірити договори з працівниками і підрядниками – письмова форма договорів щодо розпоряджання правами на об’єкти права інтелектуальної власності диктує необхідність чіткого визначення об’єктів та обсягу майнових прав, що передаються.

В будь-якому випадку ІТ-бізнесу слід надзвичайно уважно ставитись до умов договорів із розробниками та іншими творчими фахівцями і чітко формулювати завдання або вимоги до замовлення, порядок їхнього виконання та передачі результатів інтелектуальної діяльності.