Володар кодів: хто власник службового твору в «Дія City»

Володар кодів: хто власник службового твору в «Дія City»

Про майнові права і нове законодавство

Володар кодів: хто власник службового твору в «Дія City»
Фото: depositphotos

Норми закону «Дія City» серед іншого передбачають врегулювання спірних питань інтелектуальної власності в IT галузі. Раніше Mind вже висвітлював цю тему у матеріалі «Правила кодів: як змінюється авторське право в режимі «Дія City». Розберемо, що ж таке «службовий твір» більш детально. Кому належать права на «цифровий» продукт, розроблений співробітником на роботі, – творцю чи роботодавцю, розповіла Mind керівник практики інтелектуальної власності Nota Group Ганна Жакот.

Цифрова епоха, у часи якої ми живемо, продукує не тільки більше діджитал-інструментів і рішень, а й більше запитань до юристів. Чимало нових викликів стосуються програмування, яке, зіштовхуючись з недосконалим правовим регулюванням, стає справжнім каменем спотикання для сталого розвитку ІТ-бізнесу.

Якщо говорити юридичною термінологією, то такий результат творчо-робочої діяльності називається службовим твором, і тривалий час він досить неоднозначно регулювався на рівні національного законодавства.

Існувала певна колізія між нормами Цивільного кодексу України та профільним Законом України «Про авторське право та суміжні права» щодо приналежності творів, створених працівниками під час виконання їхніх трудових обов’язків. Відповідно до ЦК України, майнові права на такий твір належать роботодавцю та працівнику спільно, а згідно зі профільним Законом – тільки роботодавцю.

Світло на цю проблематику пролив Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який було прийнято в середині липня 2021 року. Зокрема роз’яснено ситуацію в частині регулювання розподілу майнових прав безпосередньо на комп’ютерні програми та (або) бази даних, створені у рамках службових обов’язків, з метою гармонізації українського законодавства з європейським та приведення його у відповідність до положень, викладених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Законом установлено, що майнові права інтелектуальної власності переходитимуть від працівника до роботодавця у момент, наступний за створенням відповідного програмного продукту, якщо інше не встановлено сторонами у трудовому договорі.

Що тепер потрібно робити для уникнення спірних ситуацій?

Важливо ідентифікувати створений програмний продукт саме як службовий твір, оскільки у випадку недодержання такого критерію закріпити права на нього за роботодавцем може бути проблематичним.

Щоб визнати твір службовим або таким, що створений в рамках трудових відносин, необхідно віднести створення конкретної комп’ютерної програми до службових обов’язків працівника. Зробити це можна двома шляхами: зазначити безпосередньо в трудовому договорі або передбачити службовими завданнями.

Якщо піти другим шляхом, важливо пам’ятати про те, що службові завдання мають бути обов’язково задокументованими, викладеними у письмовій формі за підписом уповноваженої особи, наприклад, у вигляді наказу на бланкові підприємства.

Такі формальності не здаватимуться надмірними, якщо доведеться використовувати їх у якості доказу в спірній ситуації. Також радимо зазначити робочу або остаточну назву комп’ютерної програми для надання їй персоналізованого характеру та задля уникнення можливих плутанин.

Якщо у вас складаються довготривалі трудові відносини з програмістом чи ІТ-співробітником – доцільнішим виглядає оформлення службового завдання відповідальному працівникові для кожної окремої комп’ютерної програми (чи її складової). Це потрібно у разі, коли роботодавцю складно передбачити наперед у трудовому договорі всі програмні продукти, що будуть створені найманими робітниками.

Незайвим буде також перевірити чи взагалі належить створення такого продукту до посадових обов’язків співробітника – і варто здійснювати таку перевірку завчасно. Функціональні зобов’язання працівника можуть передбачатися в трудовому договорі або посадовій інструкції.

Коли твір належить працівнику?

Окремо слід підкреслити те, що далеко не всі твори, створені працівником під час його перебування із роботодавцем у трудових відносинах, можуть бути визнані службовими. Оскільки при створенні працівником будь-яких комп’ютерних програм поза межами виконання ним своїх трудових обов’язків (як-то: у вільний від роботи час, поза приміщенням роботодавця абощо) роботодавець жодним чином не може претендувати на такі продукти та, відповідно, не може автоматично набути майнових прав на них тільки в силу того, що був роботодавцем працівника у відповідний період часу.

Бувають різні ситуації, але ймовірно, що у такому разі роботодавцю доведеться придбати такий твір у розробника шляхом укладення з ним авторського договору та за окрему плату.

До речі, важливою новаторською нормою новоприйнятого Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» є те, що у разі розроблення комп’ютерної програми та (або) бази даних під час виконання трудових зобов’язань, винагорода за придбання майнових прав на такий твір може бути включена в заробітну платню працівника. За законодавчим регулюванням, яке діяло раніше, така оплата мала здійснюватися окремо.

Для додаткового документального підтвердження переходу майнових прав на службовий твір до роботодавця, є можливість також провести державну реєстрацію та отримати свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. За національним законодавством така процедура не є обов’язковою, але не буде зайвою для додаткового підтвердження наявних у роботодавця прав на створений службовий твір – комп’ютерну програму.

Як бачимо, цифрова еволюція та еволюція національного законодавства переписує умови бізнес-процесів: з одного боку розставляє деякі крапки над «і», а з іншого стимулює формалізувати взаємовідносини з працівниками якомога чіткіше задля убезпечення від уникнення спірних ситуацій.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті