Три важливі переваги інвестування в технопарки
Та скільки це може коштувати
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) спільно з Бюро інвестиційних програм (БІП) у жовтні оголосили плани щодо створення технопарку в навчальній будівлі за 50 млн грн за участю інвестора. Про три переваги інвестування в технопарк і про те, скільки це може коштувати, розповів Mind директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.
Для початку важливо визначитися з поняттям технологічного парку.
На території технопарку немає традиційного масштабного промислового виробництва. Резиденти технопарків – це компанії зі сфери Digital, IT-індустрії, телекомунікації, біотехнології, фінтех.
Тому технопарки зазвичай створюють при великих університетах, де є наукова база, лабораторії та висококласні інженери / спеціалісти.
Скільки потрібно для створення технопарку
Інвестиції у створення технопарку – довгострокові. Окупність у середньому становить 8–10 років, якщо управління здійснюватиме дійсно професійна керуюча компанія. Насамперед за рахунок як орендних платежів резидентів, так і додаткових сервісів, що надаються керуючою командою технопарку.
У 2020 році я побачив, як працює турецький технопарк ITU ARI Teknokent при Стамбульському технічному університеті (Istanbul Technical University, ITU). Зазначу, що ITU – один із найстаріших технічних університетів світу, з понад 200-річною історією. У ньому навчаються близько 50 000 студентів. Працюють понад 300 лабораторій і спецкласів, територія – 50 га. Прямо на території університету розташовані кампус для студентів і вся інфраструктура з басейнами й концертними залами.
Цей технопарк був створений за ініціативи Стамбульського технічного університету. Та близько $3 млн університет інвестував у перші офісні будівлі, які могли прийняти до 100 компаній-резидентів. Решту коштів керуюча компанія технопарку залучала через державні грантові програми й кредити.
Насправді тільки зараз, на 10-й рік активної роботи, технопарк ITU ARI Teknokent став прибутковим. І частину прибутку керівництво витрачає на будівництво нових корпусів технопарку.
У середньому створення технопарку при університеті з необхідною інфраструктурою та офісною будівлею на 30-50 невеликих компаній може коштувати приблизно $5–7 млн зі всією інфраструктурою.
Доступ до інтелектуальних та наукових ресурсів
Для потенційних інвесторів це цікава бізнес-модель насамперед тому, що є безпосередній доступ до екосистеми університету. Наприклад, наразі ми з командою оцінюємо та формуємо концепцію науково-технологічного парку при Національному університеті «Києво-Могилянська Академія».
У КМА є великий науковий та інтелектуальний потенціал. В університеті працює понад 30 центрів і дослідницьких лабораторій, серед яких – Лабораторія фінансово-економічних досліджень, Центр енергоменеджменту, Лабораторія генетики та клітинної біології, Центр досліджень екосистем, змін клімату та сталого розвитку, Центр молекулярних і клітинних досліджень та ін.
Тож студенти та викладачі можуть як стати співробітниками компаній – резидентів технопарку, так і створювати власні стартапи.
Нагадаю, що один із найуспішніших і найдорожчих стартапів від випускників «Могилянки» – це всесвітньо відомий застосунок ReFace, а також найбільший оператор онлайн-таксі Uklon.
Економічний потенціал технопарку при Києво-Могилянській Академії досить високий. Завдяки інфраструктурі при академії можна на території технопарку вже найближчим часом розмістити близько 20–30 компаній-резидентів і зробити сучасний коворкінг для студентів.
Економічні стимули
Світова практика така, що резиденти технопарку отримують певні економічні стимули, наприклад:
- звільнення від податку на прибуток на перші три роки (так, технопарк при Стамбульському технологічному університеті отримав дозвіл від Міністерства економіки надавати такі податкові пільги);
- знижену орендну ставку (як правило, удвічі менше за ринкову);
- доступ до інтелектуального ресурсу та інфраструктури університету.
Безпека для інвесторів
Обов’язково при технопарку є керуюча компанія та Рада директорів. Це необхідні складові для створення системи корпоративного управління, яка забезпечує захист інтересів засновників технопарку. Щоб стартап міг потрапити на територію технопарку, він має відповідати критеріям, які встановила керуюча компанія технопарку.
У технопарку ITU ARI Teknokent передусім оцінюються експортний потенціал резидентів технопарку, експертність команди, її можливості вийти на зарубіжні ринки, потенціал вийти до IPO в майбутньому.
Умови для входу резидентів визначають Рада директорів технопарку та керуюча компанія. У керуючій компанії є представники університету. А її директор – це зазвичай досвідчений підприємець з IT-сектору з досвідом роботи з венчурним капіталом.
Наразі команда Бюро інвестиційних програм у партнерстві з Mind.ua та Українською асоціацією венчурного та приватного капіталу (UVCA) здійснює оцінку проєкту технопарку та інфраструктури під нього при Києво-Могилянській Академії, розробкою концепції, а також залученням перших інвесторів і партнерів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
