Заплатити за війну: як Україна може отримати компенсацію від ворога за збитки

Заплатити за війну: як Україна може отримати компенсацію від ворога за збитки

І чи можуть допомогти в цьому міжнародні інституції

Заплатити за війну: як Україна може отримати компенсацію від ворога за збитки
Фото: depositphotos.com

Загальні втрати економіки України з початку воєнних дій, за останніми підрахунками Міністерства економіки, становлять близько $564–600 млрд. Для відшкодування цих збитків вже ухвалено закон, за яким можна вилучати активи рф на користь України. Проте документ передбачає вилучення таких активів в Україні, тоді як багато активів розміщено на територіях інших держав, вилучення яких вже почалося. Водночас поки що не прописана процедура передачі цих активів або грошей від їхнього продажу на користь України для її відбудови. На які джерела компенсації збитків, завданих рф, може розраховувати Україна і які є можливості та інструменти для цього, розповів Mind радник юридичної фірми Aequo Юрій Горда

Скільки може коштувати відбудова країни та що український бізнес може зробити вже зараз для відшкодування збитків, Mind розповідав у матеріалах «Бізнес і війна: як українським компаніям відшкодувати збитки внаслідок бойових дій» та «Чого коштуватиме відбудова України?».

Ще у березні прем'єр міністр України Денис Шмигаль заявив про $500 млрд прямих збитків України від війни з рф (станом на 16 березня 2022 року). А міністр фінансів рф підтвердив замороження через санкції Заходу $300 млрд, що майже половина від золотовалютного резерву агресора – $640 млрд.

Попри це США, ЄС, Велика Британія, Канада, Швейцарія чи будь-яка інша окрема держава не виявляють рішучості, аби реалізувати заморожені активи рф, що знаходяться на території цих союзів, держав, зокрема кошти на банківських рахунках, і та передати останні Україні для компенсації збитків. Такий крок – це прямий клінч із рф, провокувати військовий конфлікт з окупантом Захід не готовий. 

Які інституції можуть допомогти Україні?

Зняти приціл рф з окремого союзу, держави може глобальний інститут. Рада Безпеки ООН відпрацювала модель створення Компенсаційної комісії у формі гібридного арбітражного трибуналу для визначення розмірів, строку, порядку, джерел компенсацій збитків завданих державою-агресором. Такий інструмент не є новим і пройшов апробацію на військових діях Іраку в Кувейті:

  • 1990 рік – Ірак вторгся в Кувейт, окупував частину територій;
  • 1991 рік – сформовано Компенсаційну комісію ООН із мандатом визначити розмір і реалізувати виплати компенсацій Іраком збитків, завданих Кувейту військовим вторгненням (Резолюція Ради Безпеки ООН 687 від 3 квітня 1991 року, Резолюція Ради Безпеки ООН 692 від 20 травня 1991 року.

Претензії Кувейту:

  • Кількість заявок: 2,7 млн (від приватних осіб, корпорацій, уряду) було направлено Кувейтом до  Компенсаційної комісії ООН.
  • Розмір заявленої шкоди: $352 млрд збитків – загальна заявка Кувейту.

Який алгоритм роботи Компенсаційної комісії ООН

Заяви країни були розподілені на категорії:

  • претензії осіб, що вимушено покинули Кувейт;
  • вимоги тих, хто зазнав тяжких тілесних ушкоджень або чиї дружина, чоловік, дитина чи батьки загинули;
  • вимоги осіб, що зазнали особистих збитків до $100 000;
  • претензії осіб, що зазнали збитків понад $100 000;
  • претензії корпорацій, зокрема іноземних компаній;
  • претензії уряду, включаючи шкоду довкіллю та природним ресурсам.

ООН позбавило Ірак права оспорювати вимоги приватних осіб, агресор міг надавати контрдоводи щодо заявок корпорацій та уряду. Компенсації від ООН не передбачали можливість паралельних позовів, висунутих через національні правові системи урядів – членів ООН, але заявники повинні повідомляти про будь-які отримані платежі, ці суми вираховувалися з виплат Компенсаційної комісії ООН.

Які джерела компенсацій збитків?

Резолюцією Ради Безпеки ООН 1992 року було зобов´язано держави – учасники ООН, на території яких наявні активи уряду Іраку, державних компаній чи агентств, що пов’язані з реалізацію нафтопродуктів, повинні реалізувати такі активи та передати виручені кошти на ескроу-рахунок Компенсаційної комісії ООН (Резолюція Ради Безпеки ООН 778 від 2 жовтня 1992 року).

Було встановлено відповідні ліміти: держави могли не виконувати вимогу, якщо вже перерахували $200 млн або 50% від всіх активів Іраку на власній території.

Крім того, держави – учасники ООН, на території яких наявні нафтопродукти Іраку зобов´язали продати останні по ринкових цінах та передати кошти на ескроу-рахунок Компенсаційної комісії ООН. 

Також було встановлено, що 30% доходу від продажу нафтопродуктів Іраком на зовнішні ринки автоматично зараховувалися на ескроу-рахунок Компенсаційної комісії ООН.

Ірак генерував біля $10 млрд/рік доходу від експорту нафтопродуктів, тобто тільки $3 млрд/рік могли бути відраховані в компенсаційний фонд. Більше $3млрд активів Іраку у світі залишалися замороженими, але не були трансформовані на компенсаційні потреби.     

Який розмір сатисфакції і строк виплат?

Зрештою було задоволено 1,5 млн заявок (із 2,7 млн заявлених). 

Розмір присудженої шкоди сягнув $52,4 млрд (із $352 млрд заявлених), тобто 15% від суми, що первинно заявлялася Кувейтом. У тому числі іноземні компанії отримали біля $1 млрд (Saudi Arabian Texaco – $506 млн, Halliburton – $18 млн).      

13 січня цього року Ірак здійснив останній компенсаційний платіж. Тобто Компенсаційній комісії ООН знадобилося 30 років, щоб стягти з Іраку збитки в розмірі $52,4 млрд за військове вторгнення в Кувейт (Резолюція Ради Безпеки ООН 2621 від 22 лютого 2022 року)

Що робити Україні?

З одного боку, ООН має одиничний відпрацьований досвід компенсації збитків з агресорів за військові вторгнення. З іншого – не всі замороженні активи агресора – компенсаційні транші, активи фізосіб, приватних компаній рф (нерухомість, яхти, банківські рахунки) – можуть десятиріччями бути заморожені і не трансформуватися в компенсації для України.

Відтак, конверсія 15% ($52,4 млрд від заявлених $352 млрд збитків Кувейту) і стягнення збитків протягом 30 років – ілюстрація безпорадності ООН, як регулятора у час військових дій агресора, так і в повоєнний період. 

Так, держави – учасники ООН дружньо, сміливо голосували за стягнення компенсацій з Іраку та реалізацію його заморожених активів через дві причини:

  1. Ірак 1991 року у військовому сенсі нікому не становив загрози.
  2. Ембарго на нафтопродукти Іраку не були дискомфортним економічним рішенням для жодного впливового суб’єкта ООН.

Водночас із рф ситуація інша, адже ядерний потенціал сильно знизить рішучість і сміливість держав-учасниць в ухваленні рішень про трансформацію заморожених активів рф у компенсаційний пакет для України (зокрема, заморожених санкціями Заходу $300 млрд золотовалютного резерву окупанта). Навіть якщо рф буде позбавлена права вето/голосу в Раді Безпеки ООН (досягти цього вкрай непросто), окремі держави, наприклад Китай, можуть блокувати рішення з міркувань небажання втратити економічні відносини з рф.

До того ж ООН та її інституції в сьогоднішньому стані атрофовані, паралізовані, отже, розраховувати на ефективну та швидку роботу цього інструменту для визначення розміру та стягнення компенсацій із рф Україні за військове вторгнення не раціонально.

Альтернативою може розглядатися новостворений трибунал, драйверами його заснування будуть держави, які наразі себе проявляють проактивно – Велика Британія, США.

Це тонка крига, де всі публічні учасники будуть вкрай обережно діяти, тому це значний простір та обсяг для роботи української дипломатії.  

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло