Життя після перемоги: як українські підприємці можуть розвиватись попри війну

Життя після перемоги: як українські підприємці можуть розвиватись попри війну

І як під час інших великих війн поводився бізнес

Життя після перемоги: як українські підприємці можуть розвиватись попри війну
Фото: depositphotos.com

Історія людства рясніє війнами, і нікого не здивуєш початком нової. Для України випробовування війною, на жаль, уже стало реальністю. Станом на 25 травня прямі збитки через зруйновану інфраструктуру склали понад $105,5 млрд. Загальні втрати економіки, понесені в ході війни, сягають $564–600 млрд. Прямі втрати українських компаній – понад $11,3 млрд, і вже пошкоджено чи зруйновано щонайменше 227 підприємств, заводів та фабрик. Та попри руйнування і втрати бізнес не зупиняється там, де це можливо. Про історичний досвід розвитку бізнесу та про те, що українські підприємці можуть робити вже зараз, розповіла Mind consulting department manager TAXUS L&F Ltd Вероніка Тібілашвілі.

Розвиток бізнесу під час воєн та збройних конфліктів

Чи все так безнадійно, як кажуть нам цифри? Якщо зазирнути углиб історії, то можемо знайти безліч мотиваційних прикладів, як розвивався бізнес під час та після воєнних конфліктів.

Обставини, що впливають на малий бізнес, змушують його безпосередньо реагувати на всі фази ділового циклу, і пояснюють так звану гнучкість цієї галузі національної економіки. Наприклад, відповіддю Америки на Другу світову війну стала найбільш незвичайна та масштабна мобілізація бездіяльної економіки в історії світу. Під час війни було створено 17 млн нових робочих місць для цивільних громадян, продуктивність промисловості зросла на 96%, а прибуток підприємств після сплати податків подвоївся. Війна також підштовхнула до розроблення абсолютно нових технологій, створення нових галузей промисловості та опанування пов'язаних з ними людських навичок.

Як побудувати імперію та допомогти країні під час війни?

У період Великої Вітчизняної війни бізнес не лише не розвивався, а перестав тимчасово існувати. Наприклад, якщо казати про ресторанний бізнес у Радянському Союзі, то тільки ближче до 1944 року стало спокійніше і потихеньку почали продавати морозиво в містах, а десь відкривались поодинокі ресторани та кафе.

Розвиток у повоєнний час мав два напрямки:

  1. Громадські їдальні та дешеві заклади на кшталт «закусочних», пивних та чайних кіосків.
  2. Дорожчі ресторани.

Не даремно кажуть, що криза – гарний час для відкриття ресторанів швидкого харчування. Але що робити, якщо на ринку вже є дуже сильний гравець – McDonald's?

McDonald's славився постійністю своєї якості, але викликав асоціацію з конвеєром. На цьому і вирішили зіграти засновники Burger King, додавши своїм бургерам елемент ексклюзивності: вони запропонували покупцям самим вибирати, з чого складатиметься їхній сендвіч, наприклад, можна було додати огірків або спецій, щоб відвідувач міг відчути себе особливим. Коли це перестало працювати, тоді головний офіс Burger King вигадав нову стратегію: «наші бургери смачніші, бо готуються на відкритому вогні, а не смажаться на плитах, як у McDonald's». Тоді McDonald's подали на них до суду, про це почали говорити по всіх телеканалах, і продажі підскочили на 10%.

Поки американська мережа ресторанів швидкого харчування Burger King планує виходити на український ринок, мережа ресторанів McDonald's, яка працює в Україні с 1997 року, вирішили зачинитись до завершення бойових дій. А ось усі продукти, які були в ресторанах, компанія передала в гуманітарні штаби. Також вона займається гуманітарною допомогою та продовжує виплачувати зарплати своїм працівникам в Україні, яких понад 10 000.

Що каже про війну біржа?

На самому початку Другої світової війни на американському ринку стався бум інвестицій. У вересні 1939 року Франція та Великобританія стали першими країнами, що оголосили війну нацистській Німеччині. Сполучені Штати заявили про нейтралітет, але при цьому надавали вагому економічну та військову допомогу антигітлерівській коаліції.

Позиція США стала джерелом великого ентузіазму на Уолл-стріт – брокери розраховували на зростання компаній, що займаються постачанням та розробкою озброєнь.

На той час основним індикатором ринку США був промисловий індекс Доу-Джонса – Dow Jones Industrial Average. Події в Європі та початок війни 1939 року підштовхнули Dow Jones Industrial Average вгору – зі 131 пункту у серпні індикатор піднявся до 155 пунктів до середини вересня. Це трохи менше ніж 20% зростання. За день перед початком конфлікту американський ринок виріс відразу на 7,5%.Проте 155 пунктами зростання Доу-Джонса і обмежилося – вище за цю позначку індекс не піднімався протягом усього періоду Другої світової війни.

Індекс загалом відбивав хід війни. На військових успіхах нацистської Німеччини він падав, на невдачах зростав. Після нижчої точки 1942 року американський ринок перейшов до повільного, але стабільного зростання. З мінімумів у 92 пункти Dow Jones Idustrial Average досяг 119 пунктів до кінця 1942 року, а в червні 1944 року, коли проходила висадка союзників у Нормандії, індикатор виріс до 142 пунктів.

Тут і зараз: що робити звичайним підприємцям, коли країна у стані війни?

На жаль, багато компаній опинились у гарячих зонах, де ведуться активні бойові дії, тому для них гостро стоїть проблема переселення в безпечні регіони України.

У цей непростий період важливо, щоб представники бізнесу працювали та відроджували економіку, тому що це основа збереження обороноздатності країни.

Ми підготували декілька простих до виконання порад, які можуть допомогти в поточній ситуації:

  1. По-перше, пам'ятайте: якщо ви живі та маєте можливість перебувати у безпечному для вас місці, – це вже є перемога.
  2. По-друге, подбайте про ваших працівників. Вдячні працівники завжди знайдуть час на роботу та не покинуть компанію в скрутному становищі.
  3. По-третє, переформатуйте бізнес на інші ринки, якщо це можливо. Головне – не зупинятися зараз і робити на своєму фронті все можливе для підтримки країни.

Завжди є щось, до чого ти не можеш бути готовим. Ми всі повинні вчитися та діяти відповідно до ситуації. Безперервність бізнесу вимагає щодня якісно виконувати свою роботу – як засновник, роботодавець і людина. І будьте певні, що війна закінчиться нашою перемогою, тоді Україна та бізнес засяють по новому!

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло