Із рук у руки: як законотворці пропонують відновити процес приватизації під час війни

Відновити економіку під час війни, розв'язаної росією проти України, можливо, зокрема, через поновлення діяльності бізнесу і державних підприємств. Так, народні обранці зареєстрували у Верховний Раді 9 червня 2022 року відповідний законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» (№7451). Як зазначають автори документа, останній покликаний сприяти інвестиційній привабливості України, забезпечувати допомогу бізнесу при його релокації в більш спокійні та безпечні регіони України, а також пришвидшувати приватизаційні процеси в період воєнного стану в державі. Які саме зміни передбачає законопроєкт і чи дозволить здійснити задекларовані плани в разі його ухвалення, розповів Mind партнер ASA GROUP адвокат Максим Колдоба.

Які зміни передбачені законопроєктом?

Зокрема, пропонується на період воєнного стану встановити наступні умови та порядки приватизації державного та комунального майна:

• аукціони з продажу об’єктів великої приватизації, а також викуп таких об’єктів не проводяться;
• забороняється проведення приватизаційних процедур щодо об’єктів, які знаходяться в зоні бойових дій, або на територіях, які наближені до них. Перелік таких територій затверджується Кабінетом Міністрів України;
• початок проведення приватизаційної процедури, а саме розробка умов продажу об’єкту приватизації, починається після отримання органом приватизації від потенційного покупця листа в довільній формі про намір приватизувати об’єкт, у тому числі від покупця, який має намір здійснити релокацію свого бізнесу до більш безпечних територій;
• спрощуються та прискорюються процедури підготовки об’єкта приватизації, зокрема, скасовується проведення аудиту, екологічного аудиту, інвентаризації, оцінки об’єкта приватизації;
• надається дозвіл на підготовку та подання учасниками документів для участі в аукціоні в електронній формі та підписані шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів;
• інформація про учасників та переможців аукціону є анонімною та розголошенню не підлягає;
• нові розміри гарантійного внеску, а саме 10 мінімальних заробітних плат для об’єктів, стартова ціна яких становить від 1 до 500 000 грн, та 10% стартової ціни об’єкта приватизації для об’єктів, стартова ціна яких становить більше ніж 500 000 грн;
• встановлюється посилений контроль з боку Верховної Ради України за приватизаційними процедурами;
• скорочуються строки проведення аукціонів та повторних аукціонів;
• стартова ціна об’єкта приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об’єкта приватизації;
• скасовується необхідність отримувати від Антимонопольного комітету України дозвіл на концентрацію, якщо такий дозвіл вимагається чинним законодавством.

Як вплине законопроєкт на бізнес?

Крім того, проєктом закону пропонується внести низку змін до інших законів, які повинні сприяти спрощенню процедури приватизації та посилити інвестиційну привабливість України.

Зокрема, передбачається внести зміни до Водного кодексу України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та інших спеціальних законів щодо спрощення процедури переоформлення дозвільних документів державного або комунального підприємства, що були продані в порядку приватизації.

Наведені зміни в першу чергу направлені на посилення інтересу бізнесу до придбання об’єктів державної власності. Оскільки останній раніше не розглядав отримання дозвільних документів для провадження господарської діяльності на цих об’єктах через складний бюрократичний процес. 

Зміни до Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження» передбачають скасування обов’язкової згоди іпотекодержателя, стягувача та кредитора на продаж об’єкту в порядку приватизації, у випадку, якщо такий об’єкт знаходиться у заставі, іпотеці, під арештом чи забороною відчуження.

Додатково звертаємо увагу на погіршення становища підприємців, у яких на правах оренди чи оперативного управління знаходяться об’єкти державної та комунальної власності. Так, для останніх пропонується зменшити строк реалізації права першочергово викупу таких об’єктів з трьох до одного року з моменту прийняття рішення про його продаж шляхом приватизації.

До чого призведуть зміни до закону?

Отже, підбиваючи підсумки, можна констатувати, що зміни, які пропонується внести вказаним проєктом закону, дійсно можуть сприяти збільшенню інвестиційної привабливості України. Зокрема, через спрощення процедури продажу об’єктів державної та комунальної власності, а також надання покупцям таких об’єктів певних привілеїв. Крім того, наведений проєкт закону може сприяти українському бізнесу в переміщенні виробничих потужностей до інших, більш безпечних, регіонів України.

Єдине, що викликає занепокоєння: щоб можливостями, які надає вказаний законопроєкт, не скористалися недобросовісні підприємці, скуповуючи державне та комунальне майно за значно зниженими цінами.