Зберегти життя: які вимоги до укриттів готують законотворці

Постійні ракетні обстріли рашистами українських міст змушують громадян ховатися в укриттях. Проте останні зазвичай не є захисними спорудами та не мають потрібного обладнання для тривалого перебування великої кількості людей. До того ж не всі громадські споруди мають укриття. Тому, наприклад, у Києві з кінця червня діє заборона на проведення розважальних заходів у таких спорудах. З огляду на це законотворці пропонують змінити вимоги до будівництва житла та громадських споруд і передбачити умови для створення повноцінних укриттів у нових будівлях. Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу відповідний законопроєкт №7398. Якими бувають укриття і що потрібно забезпечити для їх будівництва, розповіла Mind адвокатка ADER HABER Ярослава Лаган.

До війни наявність обладнаного укриття від повітряних (і не тільки) загроз в будинку чи поблизу нього не була вирішальним фактором при виборі житла для багатьох українців. Тож вранці 24 лютого ми спускалися під звуки сирен повітряної тривоги в іноді зовсім не пристосовані до цього приміщення. Наразі в Україні заговорили про термінове розгортання по всій країні мережі бомбосховищ, зокрема й у новобудовах.

Якими бувають укриття?

Те, що ми називаємо укриттями, законодавство називає формальним терміном «захисні споруди цивільного захисту». Під це «парасолькове» поняття підпадають:

• сховища (це герметичні споруди, у яких протягом певного часу створюються умови, що унеможливлюють вплив на людину небезпечних факторів);
• протирадіаційні укриття (це негерметичні споруди, у яких створюються умови, що унеможливлюють вплив на тих, хто в них переховується, іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження);
• швидкоспоруджувані захисні споруди (ними компенсується дефіцит сховищ під час бойових дій. Їхньою основною характеристикою є те, що вони можуть бути зведені у вкрай стислі строки в разі нагальної потреби сховатися від загрози).

Крім того, сховатися від загрози можна також у так званих найпростіших укриттях (такі дозволять тимчасово сховатися від дії небезпечних факторів). До найпростіших укриттів належать звичні нам підвали та цокольні приміщення багатоповерхівок, інші підземні приміщення.

Як має бути обладнане укриття?

У доступних нам укриттях ми часто намагаємося створити хоча б мінімальний комфорт за допомогою підручних засобів.

Але разом із тим чинне законодавство України вже містить чимало деталізованих вимог до захисних споруд, які спрямовані на комфортне та, головне, безпечне переміщення людей і перебування всередині. Серед таких вимог, наприклад:

• правила встановлення ідентифікувальних табличок і покажчиків руху до укриттів;
• забезпечення пожежної безпеки в укриттях (тобто забезпечення укриття первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики та сигналізації);
• забезпечення вільного доступу до входів до укриття, можливості користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення;
• захист укриття від затоплення підтоплення й затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами;
• у разі приведення укриття до підвищеного ступеня готовності (як це буває під час воєнного стану), балансоутримувачі фонду повинні бути готові до приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 12 годин.
• в укритті має бути справна система вентиляції.

Це далеко не повний список. Законодавство України з питань цивільного захисту і до війни досить детально регулювало практично всі нюанси підтримання укриттів у стані, необхідному для їх ефективного використання у разі виникнення небезпеки.

Що пропонується передбачити в новозбудованих укриттях?

Переважна більшість наявних в Україні укриттів належать до категорії найпростіших (це підвали багатоповерхівок і приватних будинків, промислових споруд, цокольні поверхи). Такі укриття не забезпечують повною мірою потреби захисту цивільного населення від небезпек повномасштабної війни, зокрема, вони не обладнані базовими умовами, як наприклад, водопостачання та водовідведення. 

Тому наразі Верховна Рада розглядає законопроєкт про розбудову мережі укриттів.

Проєктна документація на будівництво споруд із середніми (СС2) і значними (СС3) наслідками (а це більшість багатоквартирних будинків) повинна обов’язково містити такий розділ. До того ж ці укриття мають бути доступними для осіб з обмеженими фізичними можливостями та маломобільних груп населення.

Крім того, законодавці пропонують також врегулювати питання належного утримання укриттів і передбачити, що:

• утримання укриттів у стані готовності до використання здійснюється не лише балансоутримувачами, як це було раніше (адже розібратися, хто у будівлі балансоутримувач, буває непросто), а ї їхніми власниками, користувачами. Якщо у будівлі кілька власників, користувачів чи балансоутримувачів, визначати, хто відповідальний і якою мірою за утримання укриттів можна, уклавши про це відповідний договір.
• Договір оренди укриття в державній або комунальній власності може бути розірваний орендодавцем достроково, якщо орендар порушує порядок використання споруди в мирний час або не виконує вимоги щодо приведення укриття в готовність до прийому населення.

Очікується, що такі рішення забезпечать розширенні мережі укриттів для населення в Україні, які будуть не лише безпечними, а й комфортними та доступними, обладнаними всім необхідним для перебування великих груп людей. Як показало життя, нехтувати цим не можна.