Розкрити таємницю: як народні обранці пропонують удосконалити процедуру розкриття бенефіціарів

Не минуло й року, як Верховна Рада повернулася до розгляду норм, якими передбачено вдосконалення системи розкриття структури компаній і повідомлення інформації про кінцевих бенефіціарів. Поштовхом до цього стало, зокрема, отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС. 8 липня народні обранці ухвалили відповідний законопроєкт №6003 за основу з подальшим розглядом за скороченою процедурою. Що відбувалося протягом року в цій сфері і що має шанс отримати бізнес з ухваленням нових норм, розповів Mind старший юрист юридичної фірми ILF Олексій Головін. 

Україна обрала курс на євроінтеграцію та стала кандидатом у члени ЄС – це не просто статус, це й певний перелік зобов’язань, які ми повинні виконати для приєднання до європейської спільноти.

Зокрема, відповідно до ст. 30 Глави III Директиви 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму…» держави-члени повинні забезпечити застосування до корпоративних та інших юридичних осіб, створених на їхній території, вимоги щодо отримання та зберігання достатньої, достовірної та актуальної інформації про їхніх бенефіціарних власників (КБВ або вигодонабувачі), включаючи деталі щодо бенефіціарних інтересів таких власників. Держави-члени повинні забезпечити зобов’язання зазначених осіб надавати на додаток до інформації про їхнього юридичного власника, інформацію про бенефіціарного власника зобов’язаним особам, коли зобов’язані особи вживають заходів із комплексної перевірки клієнтів відповідно до глави IІ».

Що вже зробила Україна в цій сфері?

Ще донедавна єдині структури в Україні, які дійсно намагалися перевіряти ланцюжок власності компанії, це були банки. Минулого 2021 року, країна зробила крок вперед на зустріч прозорості, зобов’язавши бізнес розкривати структуру власності і державі через подання відповідної інформації реєстраторам в разі вчинення юридично значимих дій.

Цей процес був запущений, але виявив абсолютну неготовність системи реалізувати відповідні норми. Ми зіткнулися з величезними чергами, нерозумінням як з боку бізнесу, так і з боку реєстраторів. Крім цього, виникала ціла низка питань, що робити в нестандартних ситуаціях, як розкривати вигодонабувачів неприбуткових організацій, які взагалі не мають КБВ у класичному розумінні.

Внаслідок усіх проблем, які виявилися на початкових етапах, строк розкриття продовжили до літа цього 2022 року. Але через військову агресію російської федерації знову не вдалося досягти поставленої мети – зробити український бізнес більш прозорим.

Через такий стан справ, українському бізнесу закритий шлях до відкриття рахунків у європейський банках, ускладнений шлях до отримання інвестицій, а крупні донори шукають виконавців серед міжнародних компаній, які створюють представницькі офіси в Україні.

Що передбачає законопроєкт №6003?

Цю проблему чудово розуміють і в політичному керівництві країни – Верховна Рада повернулася до розгляду законопроєкту, запропонованого ще у вересні 2021 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб» №6003.

Законопроєкт №6003 містить у собі три головні нововведення:

1. Встановлення механізму внесення до ЄДР інформації про можливу недостовірність інформації та наступну перевірку достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності суб’єкта господарювання-клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу в разі виявлення таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки розбіжностей між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу, і такими даними в ЄДР.
2. Запровадження відповідальності юридичних осіб за внесення до ЄДР завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника таких юридичних осіб або про його відсутність.
3. Визнання таким, що не становить порушення професійної таємниці відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, повідомлення держателю ЄДР такими суб’єктами про виявлені розбіжності між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу, і такими даними в ЄДР.

До суб’єктів, що мають повідомляти про невідповідність інформації пропонують віднести всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а це:

• банки;
• страхові компанії;
• платіжні організації;
• оператори поштового зв’язку;
• учасники організованих товарних ринків, ринків капіталу;
• аудиторські та бухгалтерські компанії;
• податкові консультанти, адвокати;
• адвокатські об’єднання та бюро;
• юридичні компанії та інші.

Повний перелік міститься в ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

У тому разі, коли хтось із вищезазначених суб’єктів повідомить держателя Єдиного державного реєстру (Міністерство юстиції України) про невідповідність інформації про КБВ, то в подальшому здійснюються наступні заходи:

• за направленням Мінюстом вказівки державному реєстратору до ЄДР вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про КБВ;
• державний реєстратор звернеться до юридичної особи з вимогою надати пояснення щодо виявленої можливої недостовірності інформації та підтвердити зазначені відомості.

Чому не варто буде замовчувати своїх КБВ?

Уже зараз можна передбачити ризики такого статусу – це відмова всіх або майже всіх банків працювати із зазначеним суб’єктом господарювання та закриття наявних рахунків. Це може стосуватися й інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Ба більше, для суб’єктів первинного фінансового моніторингу також встановлюється відповідальність за неподання інформації про невідповідність інформації про КБВ у розмірі до 51 000 грн.  При цьому норма сформульована так, що, коли, наприклад, банк повідомить про невідповідність інформації про КБВ, а інші суб’єкти – ні, то їх усіх можуть притягти до відповідальності. Водночас ми розуміємо, що нашим законодавством закріплено досить широкий перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які можуть обслуговувати одного суб’єкта господарювання та які ризикують бути притягнутими до відповідальності.

Але законопроєкт №6003 поки пройшов тільки перше читання. Можливо, у нього ще буде внесено зміни, водночас шанси його прийняття досить високі, враховуючи міжнародні зобов’язання України.

Очевидно, що ця законодавча ініціатива мала на меті зробити український бізнес більш прозорим, але законопроєкт слід доопрацювати, враховуючи зауваження юристів-практиків , які спеціалізуються на розкритті структури власності.