Військовий облік: обов'язок чи добра воля жінок

Військовий облік: обов'язок чи добра воля жінок

Що передбачає законодавство в цій сфері

Військовий облік: обов'язок чи добра воля жінок
Фото: УНІАН

Військова мобілізація жінок наразі викликає безліч запитань, адже досі немає однозначного трактування норм законодавства як від Міноборони, так і від Генштабу, а також від вищого керівництва країни. Нещодавно у Генштабі роз'яснили, що братимуть на військовий облік жінок лише за їхньою згодою. Проте запитань на цю тему досі лишається багато. Чи є взяття на військовий облік доброю волею або обов’язком жінки, пояснила для Mind генеральна директорка «Октава Капітал», керуюча партнерка Nota Group, голова комітету гендерної політики Національної асоціації адвокатів України, координатор Women in Security при ASIS Ukraine, Тетяна Андріанова.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну – чи як тепер його все частіше й частіше називають Велика визвольна війна – наклало гіркий відбиток на кожного: чоловіків, жінок, дитей. 

Слово «війна» жіночого роду. Проте споконвіку, головний тягар відповідальності за захист країни від ворога брали на себе чоловіки. Жінки ж забезпечували тил, зрештою виховували майбутнє покоління. З часу останньої великої війни на наших теренах – Другої світової війни – минуло 77 років, але загальний контекст не змінився: жінки займаються волонтерською діяльністю, ходять на роботу, підтримують життєво важливий стратегічний ресурс – економіку, жінки оберігають дітей. Але жінки також взяли до рук зброю і пішли нарівні з чоловіками захищати наші кордони. Бо таким був їхній вибір.

За даними Міністерства оборони, у ЗСУ служать понад 38 000 жінок, 7000 із них пішли в армію після початку повномасштабної війни. Також є цивільні жінки, які в Збройних Силах працюють. Тобто загалом у ЗСУ понад 50 000 жінок. Як уточнюють у Міноборони: Україна має один із найбільших показників кількості жінок у Збройних Силах серед країн – членів НАТО.

Чи є виправданим обов’язкове взяття на військовий облік жінок?

За ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. А оборона покладається на Збройні Сили України.

За Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», жінки, які мають спеціальність та (або) професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

На виконання цієї норми Міністерство оборони України розробило, затвердило, а потім змінювало й скорочувало відповідний Перелік спеціальностей та/або професій, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

Чинна редакція Переліку містить 14 спеціальностей і 7 професій, після одержання яких жінки мають братися на облік. Увесь процес взяття на облік має стартувати 1 жовтня 2022 року. Та навіть зараз він викликає багато запитань, обростає міфами й гостро резонує в суспільстві.

У середині липня 2022 року Генштаб заявив, що жінок на облік братимуть лише за їхньою згодою. У тексті повідомлення йдеться про те, що Головним управлінням персоналу Генерального штабу ЗСУ опрацьовано пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їхньою згодою.

Також пропонується розпочати проведення заходів із включення жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі.

Що означатиме статус «військовозобов'язаної»?

Проте видихати з полегшенням жінкам, які проти того, аби їх брали на військовий облік, рано. Адже в профільному законі йдеться про те, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом). І виконуватимуть військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за деякими винятками).

Це передбачає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) і призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

Тобто, за законом (що має вищу юридичну силу за наказ), про добру волю жінок йдеться лише в контексті мирного часу. Будь-якого підтвердження у вигляді офіційного роз’яснення Міноборони про те, що жінки визначених професій можуть добровільно брати на себе військові зобов’язання, наразі немає.

Проте немає і впевненості в тому, що списки жінок із затребуваними армією спеціальностями потраплятимуть до територіальних центрів комплектації і без їхнього відома – через заклади освіти, у яких вони навчаються, або через роботу, де вони працюють.

В Україні наразі не встановлено окремої процедури взяття на військовий облік жінок, тому, найімовірніше, до них застосовуватимуться ті самі правила, які існують для чоловіків.

У Генштабі ЗСУ наголошують, що взяття на військовий облік військовозобов’язаних жінок не означає мобілізацію. Та й черговість призову залишається під питанням – очевидно, що Міноборони керуватиметься поточними потребами в жінках, які мають ту чи іншу спеціальність.

Законодавство не передбачає розмежування поняття «військовозобов’язаний» за статтю, тож на жінок, які стануть на облік у військкоматі поширюватимуться ті самі обов’язки та обмеження, що й на чоловіків. Отже, таким жінкам, серед іншого, заборонятиметься виїжджати за межі країни.

Хто зможе отримати відстрочку від призову? 

Водночас, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що жінки можуть отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, йдеться про такі категорії:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;
  • особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я відповідно до висновку військово-лікарської комісії;
  • жінки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • жінки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи або інші хвороби, визначені законом;
  • жінки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • жінки, які на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • які постійно доглядають за хворим чоловіком, дитиною, а також батьками, своїми або чоловіка, які потребують постійного догляду;
  • які мають чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
  • жінки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка, який проходить військову службу;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК;
  • працівниці органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, ЗСУ, інших правоохоронних органів;
  • здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої і фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
  • жінки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО.

Як бути з материнським обов'язком та правами дитини? 

Крім того, не слід забувати про міжнародні зобов’язання України стосовно захисту прав дітей.

За Конвенцією ООН про права дитини, Україна зобов’язалася поважати і забезпечувати всі права, передбачені конвенцією за кожною дитиною, яка перебуває в межах їхньої юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я.

За конвенцією, Україна зобов'язана вживати всіх можливих заходів із метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.

Після початку повномасштабного вторгнення, тисячі жінок знайшли прихисток від війни для своїх дітей за кордоном.

Чи буде виправданим для мети цієї конвенції, коли одні мами будуть вимушені йти у військкомат, а інші зможуть продовжувати виконувати свої материнські обов’язки?

Зрозуміло, що в умовах, коли лінія фронту з активними бойовими діями розтягнулася на сотні кілометрів і коли наш північний сусід провокативно брязкає зброєю на кордоні, забезпечити «чисту» юридичну техніку документа – задача із зірочкою.

Є цілком природним і те, що документи з-під пера Міноборони потребують уточнень, виправлень чи змін.

Країна живе в стані безпрецедентних викликів, і передбачити абсолютно всі майбутні виклики, які виникнуть із реалізацією тієї чи іншої норми – дуже складно. Головне, що військове командування країни дослухається до свого народу й адекватно реагує на резонансні норми.

Тож з огляду на обставини, вважаємо, що до жовтня мають бути прийняті належні зміни до законодавства та підзаконних нормативних актів, які дозволятимуть жінкам добровільно ставати на облік військовозобов’язаних.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло