Інвестняня 2.0: законодавець знову намагається удосконалити процедури для інвесторів
Але знову щось пішло не так
Україна попри війну, розв'язаною терористичною росією, продовжує вживати заходів щодо залучення приватного капіталу в економіку держави. Так, днями було підписано меморандум із DFC та USAID щодо підтримки залучення інвестицій. Крім того, раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні відповідний законопроєкт №8138, який також передбачає підтримку проєктів із значними інвестиціями. Нагадаємо, що це вже друга спроба розробити процедури для входження інвесторів на ринок України. Попередня ініціатива започаткувати «інвестнянь» не стала рятівник колом у цій сфері. Чи спростить новий проєкт залучення інвестицій і які новації він містить, розібралася для Mind керуюча партнерка Nota Group, керівниця практики корпоративної безпеки, адвокатка Тетяна Андріанова.
Інвестиційне законодавство, ухвалене ще в 1990-х роках, морально застаріло. Таке правове регулювання не лише не приваблює нових інвесторів у країну постійних катаклізмів, а й, навпаки, відлякує.
Щоб хоч якось виправити ситуацію, законодавець намагається імплементувати в правове поле різноманітні «пряники», які мали б поліпшити інвестиційний клімат. На початку 2021 року набрав чинності Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (так званий закон про «інвестнянь»). Але, як зазвичай буває в Україні, красиво написане на папері на практиці не запрацювало.
Читайте також: Хотіли як краще: чому «інвестняня» не допоможе іноземним забудовникам в Україні
Очікуваних значних інвестицій не відбулося: через чи то недієвість передбачених механізмів, чи то недостатню привабливість «пряників» державної підтримки, чи то невдалий таймінг – розпал пандемії, економічна криза, згущування хмар над східними кордонами України.
Зрештою представники законодавчої, виконавчої влади та бізнесу зійшлися на тому, що закон потребує удосконалення. Результатом цих розмірковувань став законопроєкт №8138 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», який нещодавно було прийнято за основу.
Цим документом пропонуються нові форми підтримки, зокрема, передбачається часткова компенсація вартості будівництва об’єктів, можливість розпочати реалізацію проєкту до укладання інвестиційного договору тощо. Розглянемо цю законодавчу новинку докоадно.
Номер і дата реєстрації: №8138 від 19 жовтня 2022 року.
Ініціатор: Кабінет Міністрів України. А розроблено проєкт Мінекономіки за результатами зустрічі з народними депутатами України, представниками КМУ, Офісу із залучення та підтримки інвестицій, бізнес-асоціацій ы потенційних інвесторів.
Мета: усунення перепон, що стоять на шляху у суб'єктів господарювання, які мають намір реалізувати інвестиційні проєкти із значними інвестиціями й отримати державну підтримку, передбачену Законом України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».
Читайте також: В очікуванні дива: як інвестувати в Україну і не «попасти»
Етап: законопроєкт ухвалено за основу 10 квітня 2023 року.
Ціна питання: реалізація проєкту не потребуватиме додаткового фінансування з бюджету.
Навпаки, прогнозується, що удосконалене законодавство щодо державної підтримки – ширше відчинить двері для інвесторів з набитими гаманцями. Чи так це?
Зміст: Проєктом пропонується уточнити терміни, що вживаються в Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».
Крім того, пропонується:
- запровадити нові форми державної підтримки – часткову компенсацію вартості будівництва об’єктів суміжної інфраструктури;
- розширити сфери, у яких може реалізуватися інвестиційний проєкт на сфери інформації та електронних комунікацій, виробництва енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання та систем опалення, вентиляції, кондиціювання, гарячого водопостачання, а також на операції з нерухомим майном;
- якщо інвестор внесе 25% від вартості загального розміру інвестиції, отримає можливість розпочати реалізацію проєкту до укладення інвестиційного договору. Наприклад, за цей аванс інвестор зможе купити землю чи оплатити підготовку документації;
- зменшити межі розміру значних інвестицій (з $20 до $12 млн) і кількості створених нових робочих місць (з 80 до 50). Це робиться для того, щоб залучити до інвестиційного процесу ширше коло суб’єктів господарювання – не тільки великих, а й середніх підприємств;
- встановити часові можливості для доопрацювання, а не повернення поданих інвестором документів та інвестиційного договору.
Позиція експерта. Законопроєкт №8138 розроблений у зв’язку з тим, що закон про «інвестнянь» виявився недієздатним. Обсяг залучених інвестицій дорівнює «нулю».
Чи ринуться інвестори в Україну після ухвалення цього проєкту в цілому? Навряд чи рішення про інвестування в економіку країни, що воює, буде обумовлено змінами, передбаченими цією ініціативою.
Перемога України – це найголовніший стимул для інвестора вкладати власні ресурси для повоєнної відбудови країни.
Чим ще керуватимуться інвестори? Стабільністю та зрозумілістю законодавства й підзаконної нормативки, сильним та ефективним судовим захистом, наявністю податкових пільг, прозорою митною і дозвільною системою – і над цими питаннями Україні ще працювати й працювати.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
